Данькевич Костянтин Федорович

Данькевич Костянтин Федорович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	11 (24) грудня 1905
Місце народження	Одеса, Одеське градоначальництво, Російська імперія
Дата смерті	26 лютого 1984(1984-02-26) (78 років)
Місце смерті	Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище :
Роки активності	1929–1960
Громадянство	Російська імперія - УНР - СССР
Національність	українець
Професія	композитор, піаніст, педагог, ректор
Освіта	Одеський музично-драматичний інститут
Інструменти	піаніно
Жанр	опера, балет, ораторія, симфонія
Нагороди

Костянти́н Фе́дорович Даньке́вич (11 (24) грудня 1905, Одеса, Одеське градоначальництво, Російська імперія — 26 лютого 1984(1984-02-26), Київ) — український композитор, піаніст, педагог, Народний артист СРСР (1954).

Життєпис

Народився 11 (24) грудня 1905(19051224) року в Одесі. 1929 року закінчив Одеський музично-драматичний інститут, де вчився у Миколи Вілінського і Марії Рибицької. Відтоді його викладач. Під час Другої світової війни був евакуйований у Тбілісі, де керував ансамблем пісні і танцю військ НКВД СССР Закавказзя.

По завершенню війни повертається до Одеси, де обіймає посаду ректора консерваторії 1944–1951), а також завідувача кафедри композиції. 1946 року став членом ВКП(б). Від 1953 року — професор Київської консерваторії. Серед його учнів — Борис Алексєєнко, Костянтин Мясков, Георгій Мірецький та інші.

Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 4-6 скликань (1955–1967 роки). У 1956–1967 роках — голова правління Спілки композиторів України. Багато разів обирався депутатом Київської міської Ради депутатів трудящих, був членом Радянського Комітету захисту миру, головою Товариства румунсько-радянської дружби, членом Комітету з Ленінських і Державних премій СРСР.

Жив у Києві на вулиці Пушкінській, № 21. Помер 26 лютого 1984 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Твори

Могила Костянтина Данькевича

опери —

• «Трагедійна ніч» (лібрето В. Івановича й Д. за О. Безименським, 1934, прем'єра — 22 травня 1935, Одеса),
• «Богдан Хмельницький» (лібрето B. Василевської та О. Корнійчука, 1950, прем'єра — 20 січня 1951, Київ, 2-а ред. — 1953, оркестрування Б. Яровинського),
• «Назар Стодоля» (лібрето Л. Предславича за Т. Шевченком, 1959, Київ);

балет

• «Лілея» (лібрето В. Чаговця за Т. Шевченком, 1940, прем'єра — 26 серпня 1940, Київ);
• фільм-балет «Лілея» (1958);

оперета

• «Золоті ключі» (лібрето Я. Зіскінда та Г. Колтунова, 1943, Тбілісі);

інші твори

• ораторія «Жовтень» (1958, слова сучасних українських поетів);
• кантата «Зоря комунізму над нами зійшла. Дума про Україну» (слова власні), 1961;
• для симфонічного оркестру — Урочиста увертюра (1928), Урочистий марш (1928), поема «Отелло» (1937), Перша симфонія (1937), поема «Тарас Шевченко» (1938), сюїти — «No pasaran!» (1938), «Богдан Хмельницький» (1940), «Лілея» (1940), Друга симфонія (1945)
• камерно-інструментальні ансамблі — Струнний квартет (1928), Тріо для скр., віолончель та фортепіано (1930), «Пісня і танець» для скр. і фортепіано (1930);
• для фортепіано  — Соната (1928), Три п'єси (1929), Поема (1956);
• романси (10) на слова Олександра Пушкіна, Тараса Шевченка, Івана Франка, Максима Рильського, Маргарити Алігер, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Степана Руданського та ін.
• для хору з супроводом «На півдні Вітчизни, де море шумить», слова Л. Барабанова (1955), кантата «Юнацький привіт Москві», слова П. Воронька (1956), «На прапорі Києва — Леніна орден», слова власні (1956) тощо;
• хори без супроводу — «До Червоної армії», слова В. Сосюри (1942), «Пісні про людство» слова Олексія Суркова (1961);
• обробки українських і російських народних пісень (6);
• Близько 100 пісень на слова радянських поетів;
• музика до театральних вистав — «Слуга двох панів» Карло Ґольдоні (1934), «Отелло» (1935), «Багато галасу даремно» (1940) і «Гамлет» (1956) Вільяма Шекспіра, «Борис Годунов» Олександра Пушкіна (1937), «Правда» (1937), «Богдан Хмельницький» (1939), «Загибель ескадри» (1951) Олександра Корнійчука тощо. Музика до к/ф «Народжені бурею» (1957), «Лілея» (1958) тощо.

Кінематографічна діяльність

У кіно працював з 1930-х років. Автор музики до фільмів:

• «Педро» (1938)
• «Ескадрилья № 5» (1939)
• «300 років тому…» (1956)
• «Правда» (1957)
• «Народжені бурею» (1958)
• «Дума про Україну» (1960, т/ф за однойменною кантатою).

У 1958 році Вахтанг Вронський та Василь Лапокниш екранізували балет Костянтина Данькевича «Лілея» за мотивами поетичних творів Тараса Шевченка.

Відзнаки

1978 року Костянтину Данькевичу та ще шести митцям присуджено Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка за оперу «Богдан Хмельницький» (нова редакція) у Дніпропетровському театрі опери та балету. Також Костянтин Данкевич був нагороджений Орденами Леніна (1960), Орденами Трудового Червоного Прапора (1954), низкою почесних медалей.

Вшанування пам'яті

Меморіальна дошка по вулиці Євгена Чикаленка, 21

Ім'я К. Ф. Данькевича було присвоєно Одеському музичному училищу.

28 листопада 1985 року у Києві на будинку по вулиці Пушкінській (сучасна Євгена Чикаленка), 21, де з 1952 по 1984 рік жив композитор, встановлено меморіальну дошку (бронза; барельєф; скульптор О. О. Ковальов, архітектор О. Б. Іванцов).

У 1987 році на його честь у Києві названо вулицю.

Дискографія

• «Богдан Хмельницький», опера в 4-х діях, комплект з 5-ти платівок. Богдан Хмельницький — М. Гришко, Посол Великої Русі — В. Матвеєв, Максим Кривоніс — Б. Гмиря, Богун — В. Борищенко, Варвара — Н. Гончаренко, Соломія — Л. Руденко, Лизогуб — С. Коган, Дьяк Гаврило — М. Роменський, Гелена — Л. Лобанова, Тур — П. Гайчук, Потоцький — М. Частій, Кошовий — Д. Гнатюк, хор і орк. Київ. Держ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка, дир. В. Пірадов. — М.: «Мелодія», Д 01813-22, 1954
• «Тарас Шевченко», симфонічна поема, «Лілея», сюїта з балету — вик. симф. орк. Укр. радіо, дир. К. Симеонов. — М.: «Мелодія», Д 6749—50, 1960
• «Назар Стодоля», опера в 3-х діях, комплект з 3-х платівок, Назар — В. Гуров, Гнат — В. Лутченко, Хома — О. Чулюк-Заграй, Галя — К. Радченко, Стеха — Л. Руденко, хор і орк. Київ. Держ. театру опери і балету ім. Т. Шевченка, дир. О. Рябов, — М.: «Мелодія», Д 14407-12, С 0923-28, 1964 тощо.

Джерела та література

• Корнієвська О. В. Данькевич Костянтин Федорович [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 291. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Михайлов М. М. Данькевич Костянтин Федорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 244.
• Данькевич Костянтин Федорович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 202. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
• Данькевич Костянтин Федорович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 192. — ISBN 5-88500-071-9.
• Шевченківські лауреати. 1962–2001 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. — К. : Криниця, 2001. — 696 с. — ISBN 966-7575-29-2. — С. 128.
• Михайлов М. М. Костянтин Данькевич. — К., 1974.
• Кияновська Л. Українська музична культура: навч. посіб. — Львів : Тріада плюс, 2008. — С. 199-205.
• М. Гордійчук Данькевич Костянтин Федорович // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 584