Новороманівка (Сімферополь)
| Новороманівка Сімферополь | ||||
 Автостанція «Західна» в Новороманівці, 2012 рік. | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Координати: 44°54′42″ пн. ш. 34°04′14″ сх. д. / 44.91164° пн. ш. 34.07047° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Район | Центральний район | |||
| Поштовий індекс | 95000 | |||
| Головні вулиці | Севастопольська, 2-гої Гвардійської Армії, Димитрова, Целінна, провулок Ключовий | |||
| Карта | ||||
  Новороманівка Новороманівка (Сімферополь) | ||||
Новороманівка (крим. Novoromanivka), також район автостанції Західна (рос. район автостанции Западная) — мікрорайон у місті Сімферополь, в Центральному районі міста, колишнє село.
Назва[ред. | ред. код]
.jpg)
Спочатку назва писалася як «Ново-Романівка», але після 1944 року зустрічається лише «Новороманівка».
Назва району залишилася у назві кінцевої зупинки тролейбусів «Новороманівка кільце».
Зараз здебільшого район відомий за автостанцією «Західна», що розташована на його території.
Опис[ред. | ред. код]
Розташований на південно-західній околиці міста, по Севастопольській вулиці, між районами Бор-Чокрак (Заводське) на півночі та Яни Бор-Чокрак (Фонтани) на півдні.
Головні вулиці: Севастопольська, 2-гої Гвардійської Армії, Димитрова, Целінна, провулок Ключовий.
Забудова сформована малоповерховим приватним будівництвом переважно 50-60-х років побудови. Також у районі представлені сучасні котеджні об'єкти, побудовані на кшталт таун-хаусів.[1]
На території району знаходиться автостанція «Західна» та однойменний ринок. Автостанція обслуговує один міжміський маршрут (Сімферополь — Бахчисарай), а також всі приміські в межах південно-західної частини Сімферопольського району, і практично всі Бахчисарайського району.[2]
До райну ходить тролейбус № 5, кінцева зупинка — м/н Новороманівка, Новороманівка-кільце.
Історія[ред. | ред. код]
Вперше Новороманівка зустрічається в Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 як хутір товариства Ново-Романівка при селах Бор-Чокрак і Ягмурча Підгородньо-Петрівської волості Сімферопольського повіту.[3]
За Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзному перепису 17 грудня 1926 року, в селі Ново-Романівка, Бор-Чокракської сільради Сімферопольського району, числилося 70 дворів, їх 29 селянських, населення становило 178 осіб, з них 144 болгарина, 30 росіян, 4 українця, діяла болгарська шкіла.[4]
У 1944 році Постановою ДКО № ГКО-5984сс, болгари Ново-Романівки були депортовані до Пермської області та Середньої Азії.[5]
У вересні 1944 року у район приїхали перші новосели (214 сімей) з Вінницької області, а початку 1950-х років була друга хвиля переселенців із різних областей України.[6]
Новороманівка увійшла до складу міста у період з 1954 по 1968 рік.
У травні 1978 року в районі відкрилася автостанція «Західна». У дев'яності вона була закрита, і відновила свою роботу у 2000-ні роки.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сеитова Э. Переселенческий билет: трудовая миграция в Крым, 1944—1976. — Сімферополь: Антиква, 2013. — 236 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ User, Super. Описание основных микрорайонов города Симферополя. akggroup.ru (ru-ru) . Процитовано 11 жовтня 2023.
- ↑ Автостанція «Західна»: без «клітки», але з антитерористичною пам'яткою. Крым.Реалии (укр.). 12 лютого 2021. Процитовано 9 жовтня 2023.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Андриевский, Ф. Н. Статистический справочник Таврической губернии. [Статистический очерк Таврической губернии со списком населенных пунктов по уездам]. — Симферополь, 1915. elib.shpl.ru. Процитовано 9 жовтня 2023.
- ↑ управление, Крымское центральное статистическое, Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года (PDF), процитовано 9 жовтня 2023
- ↑ Постановление ГКО № 5984сс от 02.06.44 — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 9 жовтня 2023.
- ↑ Симферопольского района подгородне-Петровское волостное правление, в числе других волостных правлений, было образовано по. web.archive.org. 6 серпня 2013. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 9 жовтня 2023.
| |||||||
| |||||||||||||||||