Циганська слобідка (Сімферополь)
| Циганська слобідка Сімферополь | ||||
_17.jpg) Сеїт-Халіль Челебі (Циганська мечеть) на території Циганської слобідки | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Координати: 44°56′25″ пн. ш. 34°06′37″ сх. д. / 44.9402° пн. ш. 34.11024° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Район | Центральний район | |||
| Карта | ||||
  Циганська слобідка Циганська слобідка (Сімферополь) | ||||
Циганська слобідка, Чінгене Мааллеси (крим. Çingene maallesı) — історична місцевість Сімферополя, в Центральному та Київському районах міста.
Опис[ред. | ред. код]
Обмежена з півночі Старим містом та вулицею Кримська, зі сходу верхів'ями Петрівської балки та вулицею Інге, з півдня та сходу вулицею Курцовською та старим та новим кримськотатарськими цвинтарями (знесені після депортації кримських татар, зараз житлова забудова).
Своїм східним кутом Циганська слобідка виходила до місця, де трамвайна лінія з Нижньогоспитальної вулиці робила крутий поворот праворуч, на вулицю Кантарна (зараз Чехова). Це місце так і називалося Циганський Поворот, ця назва зберігалася ще кілька років після того, як було ліквідовано сімферопольські трамваї.[1]
Основні вулиці: Чехова, Горбистий провулок, Футболистів, Нижньогоспитальна.
На території району знаходиться «циганська мечеть» Сеїт-Халіль Челебі.
Історія[ред. | ред. код]
Район названий за місцем проживання кримських циган — чінґене.
Сучасник так описував житла кримських циган:
«Квартали ці не схожі на наші вулиці. Примітивністю та безладністю своїх будівель вони скоріше нагадують циганські табори. Маленькі, біленькі будиночки циган розкинуті абияк. Іноді кілька будиночків вибудовані в одну суцільну лінію, а простір між ними та іншими будинками служить відкритим двором, де й проходить життя галасливої, безтурботної та експансивної сім'ї циганів…».[2]
Під час голоду 1922 року член секції Помголу (центральна комісія допомоги голодуючим при ВЦВК під головуванням М.Калініна) І.Крамник свідчив про те, що відбувається у Сімферополі:
«Циганська слобідка, населена циганами, майже вся вимерла. Моторошно ходити безлюдними вулицями. Безліч голодних дітей тиняються містом і підбирають покидьки; тужливо-благаюче „дядьку, дай хлібця“ не вщухає ні на хвилину. Населення звикло до картин голоду. На базарі в Сімферополі помирає молодий татарин, його передсмертний стогін губиться у вигуках торговців та покупців, які байдуже відвертаються від помираючого».[3][4]
9 грудня 1941 під час німецької окупації в Циганській слобідці було розстріляно до 1 тис. осіб. Однак Мусульманський комітет звернувся до німців із клопотанням, і розстріли припинили.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Пиьмо тринадцатое. www.simfion.ru. Процитовано 2 жовтня 2023.
- ↑ Интересная история двухвековой мечети в цыганском районе Симферополя. Ислам в Украине (рос.). Процитовано 2 жовтня 2023.
- ↑ Час i Подii. www.chasipodii.net. Процитовано 2 жовтня 2023.
- ↑ Великий голод в Крыму. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 2 жовтня 2023.
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||
