Овражки
| село Овражки | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Білогірський район |
| Рада | Зеленогірська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01040170060032396 |
| Облікова картка | Овражки |
| Основні дані | |
| Населення | 49 |
| Поштовий індекс | 97640 |
| Телефонний код | +380 6559 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°58′11″ пн. ш. 34°24′57″ сх. д. / 44.96972° пн. ш. 34.41583° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 97640, АРК, Білогірський район, с. Зеленогірське, вул. Леніна, 2 |
| Карта | |
  Овражки | |
 Овражки | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Овра́жки (до 1945 року — Кайнавут, крим. Qaynavut, рос. Овражки) — село (до 2011 року — селище[1]) в Україні, у Білогірському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Зеленогірській сільській раді.
- стоянка[2] у печері Кесек-коба епохи мезоліту, на північ від селища, правий берег Бурульчі.
- Чогарак-коба, палеоліт (епоха мустьє), лівий бік балки Берекет, 500 м від річки Бурульча.
- Буран-Кая — багатошарова стоянка[3][4] кам'яної доби в скельному навісі в середній течії річки Бурульча (Гірський Крим) на північ від селища, південно-східний край гряди Буран-Кая.
- скіфо-сарматський могильник I — III ст. н. е.
- городище салтівсько-маяцької культури (протоболгари) VII — IX ст. до н. е., яке було відкрите у 1962 році І. М. Барановим, лівий берег Бурульчі.
- середньовічне поселення XII — XVIII століть, урочище Буран-кая на північ від селища на правому березі річки Бурульча.
- ↑ [1][недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Список памятников местного и национального значения, расположенных на территории АРК. (Выпущено Рескомом по охране культурного наследия, по состоянию на 1 января 2004).(рос.)
- ↑ Сайт Інституту історії України НАН України: Стоянка Буран-Кая
- ↑ Homo sapiens пришел в Европу с Русской равнины — археологи(рос.)
