Одеський музей Олександра Пушкіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Одеський музей Олександра Пушкіна
Pushkinskaya-13-3.jpg
46°28′53″ пн. ш. 30°44′34″ сх. д. / 46.4816417° пн. ш. 30.743028° сх. д. / 46.4816417; 30.743028Координати: 46°28′53″ пн. ш. 30°44′34″ сх. д. / 46.4816417° пн. ш. 30.743028° сх. д. / 46.4816417; 30.743028
Тип літературний музей
Частина від Державний літературний музей
Розташування Україна Україна, Одеса
Адреса вул. Пушкінская, 13
Засновано 1961
Режим роботи з 10.00 до 17.00 щоденно (вихідний — понеділок)
Одеський музей Олександра Пушкіна is located in Україна
Одеський музей Олександра Пушкіна

CMNS: Одеський музей Олександра Пушкіна на Вікісховищі

Одеський музей Олександра Пушкіна — літературно-історичний музей відомого російського поета Пушкіна Олександра Сергійовича, присвячений року життя поета в Одесі, а також оточенню поета. Музей заснований 1961 року, є філією Одеського державного літературного музею.

Споруда[ред.ред. код]

На початку 19 століття Одеса була молодим містом, котре, однак, інтенсивно забудовувалось. Порт і вільна торгівля (режим порто-франко) швидко привабили сюди торговців і авантюристів з усього Середземномор'я. З'явились і перші готелі. Володарем одеського готелю Норд («Hotel du Nord») у 1820-і роки був купець Шарль Сікар[1].

Формально культурні надбання доби були монополізовні дворянством. Тому мером міста був призначений князь Рішельє, родич колишнього кардинала. Губернатором призначили князя Михайла Воронцова, що обрав своєю резиденцією Одесу. Серед перших палаців міста — палац Воронцова і палац Потоцького (нині Одеський художній музей). Дворянство теж втягнуто в комерціалізацію. Власне виробництво вина налагодив сам генерал-губернатор Михайло Воронцов. Величне зерносховище вибудував в Одесі поміщик Сабанський (пізніше Сабанські казарми). Відбитком дворянської культури в місті був і перший в Одесі театр (архітектор Тома де Томон).

Двоповерхова споруда готелю Норд мала кімнати для подорожніх, а у дворі — візовні для збереження і ремонту візків і карет та стайні. Саме в готелі Норд один місяць і прожив дворянин, колезький радник, російський поет Олександр Пушкін.

Одеський рік Пушкіна[ред.ред. код]

Одеський рік Олександра Пушкіна.
Худ. П. Ф. Соколов. «Портрет історика Тургенєва Олександра Івановича», 1816 р.

За свідоцтвами біографів поета, Пушкін бував в Одесі неодноразово. Восени 1820 року він приїздив до Одеси, коли мандрував з Криму до Бесарабії. В березні 1821 року він перебував в Одесі декілька днів, офіційно перебуваючи у засланні і підпорядкуванні у генерала Інзова. Два тижні 1823 року він теж мешкав в Одесі. Тоді ж стало відомо, що на посаду генерал-губернатора краю цар Олександр І призначив графа М. С. Воронцова[2].

Поціновувачі творчості Пушкіна забажали переведення поета з провінційно-незначущого на той час Кишинева в Одесу. Справою переведення поета опікувався Тургенєв Олександр Іванович, вельможа з високою посадою, історик і прихильник творчості Пушкіна. (Багато років пізніше саме Олександр Тургенєв відвіз тіло померлого Пушкіна в садибу Михайловське на вічне упокаяння).

Клопоти Тургенєва були вдалими і Пушкіна переводять в галасливу Одесу. Занепокоєння це викликало у генерала Інзова, котрий розумів, що зміни очільника не приведуть до добра. Віддалена від столиць імперії Одеса вже контролювалась Особливою канцелярією, пізніше Третім віддідком канцелярії імператора з 1826 р. , що займалася політичним стеженням за неблагонадійними та засланими. В переліку засланих був і поет Пушкін. Занепокоєння викликало це навіть у самого Олександра Тургенєва, що знав нещасні долі інших російських літераторів. В листі до кн. Петра Вяземського Олександр Тургенєв писав :

Я одного боюся : тебе висилали в Варшаву. Батюшкова — в Італію — збожеволів. Що ж буде з Пушкіним (на засланні в Одесі ) ?[3]

Мета заслання поета на південь імперії, тодішнього «теплого Сибіру», позначена ще указом царя Олександра І: аби той "набув там правильний стан думок християнина та вірнопідлеглого ".

Зовнішньо життя Пушкіна в Одесі пожвавилось. Він зустрів в місті декотрих знайомих ще із Петербургу та Москви. Повернулись і атрибути світського дворянського побуту — театр, прогулянки, флірт з різними панянками, без якого Пушкін — не жив.

Одеський рік творчості і пошанування книг[ред.ред. код]

Головне для прихильників поета і нащадків — пожвавлення творчості Пушкіна. За висновками науковців поет створив в Одесі (де відвідував театр, гуляв і фліртував з паньонками) близько тридцяти різних віршів, закінчив поему "Бахчісарайський фонтан" в стилі романтизму, створив три окремі відділки роману у віршах «Євгеній Онєгін», де безліч нарисів, спостережень за життям і мудрих висновків, прихованих за жвавою і легкою манерою текстів Пушкіна-поета.

Пушкін, особа з розвиненою уявою, штучно пришвидшив перебіг власного життя. Тому, незважаючи на мандрівне життя і перебування в довгих переїздах, багато встигав в творчості.

Серед пристрастей — книги, їх розшуки і читання. Він відрізнявся схильністю до читання вже в батьківському домі. Перебування в ліцеї запам'яталось багатьом тим, як багато юнак Пушкін вже прочитав і як багато пам'ятав із прочитаного.

В Одесі розпочалося збирання власної бібліотеки. Зацікавленість в книзі і літературі в Одесі тільки розпалилась. В місті відкрили крамничку з російськими та іноземними виданнями. Володар крамнички — купець Ширяєв (можливо, родич московського книгопродавця Ширяєва), торгував в Одесі різноманітним товаром. За свідченням сучасника :

( Одеський )Ширяєв торгував книгами разом із посудом та хомутами, тими товарами, що надходили йому із Москви. (Дехто) Рубо в одній кімнаті пропонував книги та іноземні товари, тобто знаряддя духовне, а в другій — вино, лікер, сир та французькі консерви, тобто знаряддя їстивне. Казати правду, їстивний відділ його крамиці відвідували охоче, ніж відділ книжковий [4].

За висновками науковців, поет в Одесі розпочав збирати приватну бібліотеку, хоча не був багатим за часів перебування в Одесі[5].

Одеський музей поета[ред.ред. код]

Pushkinskaya-13-1.jpg

В Одеському музеї поета демонструють гравюри 19 століття з зображеннями міста, портрети сучасників і ворогів поета. В Одесі роками мешкав молодший брат поета — Лев Сергійович. Окрема експозиція — копії рукописів Пушкіна з його малюнками. Літературний музей репрезентує також відвідувачам прижиттєві або рідкісні видання творів поета.

Музей — місце проведення тематичних виставок, відкритих уроків для школярів, наукових зустрічей тощо.

Джерела і посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.odessa.ua/museums/137
  2. Сборник «Одесский год Пушкина», Одесса, «Маяк», 1979, с. 163
  3. Сборник «Одесский год Пушкина», Одесса, «Маяк», 1979, с. 165
  4. Сборник статей «Из прошлого Одессы», Одесса, 1894 г. с. 190.
  5. Сборник «Одесский год Пушкина», Одесса, «Маяк», 1979, с. 183

Див. також[ред.ред. код]