Оділо Глобочник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оділо Глобочник
нім. Odilo Globocnik
Bundesarchiv Bild 146-2007-0188, Odilo Globocnik.jpg
Ім'я при народженні нім. Odilo Lotario Globocnik
Прізвисько Globus
Народився 21 квітня 1904(1904-04-21)[1][2]
Трієст, Австро-Угорщина
Помер 31 травня 1945(1945-05-31)[1] (41 рік)
Paterniond, Філлах-Ланд, Каринтія, Австрія
·отруєння ціаністим каліємd
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Flag of Austria.svg Австрія
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Діяльність політик, police officer (Beamter), будівельник
Знання мов німецька, словенська і італійська
Учасник Друга світова війна
Членство СС
Роки активності з 1934
Посада депутат рейхстагу Третього рейхуd, SS and Police Leaderd і Гауляйтер
Військове звання группенфюрер[d]
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Автограф Odilo Globocnik Signature.svg
Нагороди
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Орден Заслуг (Угорщина)defaultКомандорський хрест із зіркою ордена Заслуг (Угорщина)
Почесний знак «За турботу про німецький народ»
Орден Корони короля Звоніміра
Спортивний знак СА
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Почесний кут старих бійців
Йольський свічник СС
Кільце «Мертва голова»
Нагрудний знак «За боротьбу з партизанами»
Оділо Ґлобочнік, вищий керівник СС і поліції Любліна

Оділо Лотар Людвіг «Ґлобус» Ґлобочнік (нім. Odilo Lothar Ludwig „Globus“ Globocnik; 21 квітня 1904, Трієст, Австро-Угорщина — 31 травня 1945, Патерніон, Каринтія, Австрія) — державний і політичний діяч нацистської Німеччини австрійського походження, группенфюрер СС і генерал-лейтенант поліції (1942). Гауляйтер Відня (1938—1939). Уповноважений рейхсфюрера СС зі створення структури СС і концтаборів на території Генерал-губернаторства (окупованої Польщі) (17 липня 1941 року — 31 січня 1942 року) гауптберайхтсляйтер (9 листопада 1941 року).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї офіцера австрійської кавалерії у відставці Франца Ґлобочніка (Franc Globočnik), який працював поштовим чиновником; прізвище словенського походження. Діда звали Франц Йоганн Ґлобочніґ (Franz Johann Globotschnig). Освіту здобув в кадетському корпусі (1918). У 1923 році з відзнакою закінчив Вище ремісниче училище Клагенфурта, дипломований інженер. Працював в будівельних фірмах.

У 1919-1920 роках — член Каринтійської служби Батьківщини. У 1922 році приєднався до націонал-соціалістичного руху в Австрії.

1 січня 1931 року вступив у НСДАП (квиток № 442 939) 1 вересня 1934 - в СС (квиток № 292 776). У 1933 році - заступник гауляйтера Каринтії. У 1933—1934 роках неодноразово заарештовувався і утримувався у в'язниці за політичну діяльність. У 1933 році втік до Німеччини через звинувачення у вбивстві віденського ювеліра. У 1936 році увійшов до складу вищого керівництва НСДАП в Австрії, здійснював зв'язок між австрійськими нацистами і Центральним управлінням в Мюнхені.

З 10 березня 1938 року — організаціонсляйтер з питань об'єднання, з 13 березня — начальник штабу управління ландесляйтера Г. Клаусена. 15 березня 1938 року перед аншлюсом Австрії, призначений статс-секретарем в уряді Зейсс-Інкварта.

22 травня 1938 року призначений гауляйтером Відня і незабаром став депутатом рейхстагу.

Діяльність Ґлобочніка у Відні з переслідування опозиції викликала таке обурення, що вже 30 січня 1939 він був звинувачений у валютних махінаціях, знятий з поста гауляйтера і переведений у війська СС. З 9 листопада 1939 року — начальник СС і поліції округу Люблін. Одночасно з 17 липня 1941 року по 31 січня 1942 року був особистим представником рейхсфюрера СС зі створення структури управління СС і концтаборів (в тому числі таборів смерті) на території Генерал-губернаторства. Безпосередньо керував створенням таборів смерті Белжець, Майданек і Собібор — в околицях Любліна, а також Треблінки. Брав участь у знищенні Варшавського і Білостоцького гетто (1943). 14 липня 1943 підвищений рейхсфюрером СС Гіммлером до рангу статс-секретаря.

16 серпня 1943 року залишила пост в Любліні. 13 вересня 1943 року призначений вищим керівником СС і поліції оперативної зони Адріатичного узбережжя (нім. HSSPF Adriatisches Kustenland). Його головним завданням стала боротьба з партизанами, але він знову зіграв роль лідера в переслідуванні євреїв, цього разу — італійських.

В кінці війни з наближенням союзних військ втік до Каринтії (Австрія), в компанії найближчих колег піднявся в гори, сховавшись в альпійському будиночку біля Вайсензеє, де 31 травня 1945 року Ґлобочнік разом зі своїм ад'ютантом Ернстом Лерховим заарештований англійцями. Покінчив життя самогубством (розкусив заховану в роті ампулу з ціанідом) в альпійській лікарні під час арешту британськими військами.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Партійні відзнаки[ред. | ред. код]

Відзнаки СС[ред. | ред. код]

Особистість[ред. | ред. код]

В особовій справі Ґлобочніка була така характеристика: «Нерозсудливість і відчайдушність часто приводять його до порушення встановлених меж навіть в рамках есесівського ордена».

У культурі[ред. | ред. код]

Ґлобочнік (Глобус) — головний негативний персонаж роману Роберта Гарріса «Фатерлянд» на тему альтернативної історії. Він носить звання обергруппенфюрера СС і особисто проводить операцію по зачистці учасників наради щодо остаточного вирішення єврейського питання.

Як незначний персонажі він з'являється в романі Гаррі Тертлдава «In the Presence of Mine Enemies». Він виступає під своїм ім'ям і у віці 50 років. Однак дія роману відбувається в 2010 році і історичний Ґлобочнік, що народився в 1904 ніяк не може бути цим персонажем.

Ґлобочнік з'являється в романі Джонатана Літтелла «Благочинні».

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Personalakte - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl. Процитовано 2019-05-17. 

Література[ред. | ред. код]

  • Rieger, Berndt. Creator of Nazi Death Camps. The Life of Odilo Globocnik. — London/Portland OR : Vallentine Mitchell, 2007. — ISBN 9780853035237.
  • Pucher, Siegfried J. … in der Bewegung führend tätig. Odilo Globocnik - Kämpfer für den "Anschluss", Vollstrecker des Holocaust. — Klagenfurt/Celovec : Drava Verlag, 1997. — ISBN 3-85435-278-6.
  • Poprzeczny, Joseph. Hitler's Man in the East – Odilo Globocnik. — Jefferson and London : McFarland & Company, 2004. — ISBN 0-7864-1625-4.
  • Hamilton, Charles. Leaders and Personalities of the Third Reich Vol.2. — San Jose : Bender, 1996.
  • Snyder, Louis L. Encyclopedia of the Third Reich. — New York : Paragon House, 1989.
  • Caldwell Stewart, Emilie. Signatures of the Third Reich. — New Jersey, 1996.
  • Wistrich, Robert S. Who's Who in Nazi Germany. — London : Routledge, 1995.
  • Yerger, Mark C. German Cross in Silver: Holders of the SS and Police. — San Jose : Bender, 2002.
  • Josef Wulf. «Das Dritte Reich und seine Vollstrecker», München 1978, ISBN 3-598-04603-0
  • Залесский К.А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь. — М.: АСТ; Астрель, 2003. — С. 227-228. — 942 [2] с. — ISBN 5-17-015753-3 (АСТ); ISBN 5-271-05091-2 (Астрель).
  • Залесский К. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2004. — С. 181. — 656 с. — ISBN 5-699-06944-5.
  • Залесский К. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Яуза; Эксмо, 2005. — С. 169-170. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5.
  • Хёне Х. Чёрный орден СС. История охранных отрядов. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. — 542 с. — 6000 экз. — ISBN 5-224-03843-X.
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Josef Wulf: Das Dritte Reich und seine Vollstrecker. Arani, Berlin 1961. (Nachdruck: Saur u. a., München u. a. 1978, ISBN 3-598-04603-0).
  • Siegfried J. Pucher: „… in der Bewegung führend tätig“. Odilo Globocnik. Kämpfer für den „Anschluß“. Vollstrecker des Holocaust. (= Disertacije in razprave. Slowenisches Institut zur Alpen-Adria-Forschung 41). Drava, Klagenfurt 1997, ISBN 3-85435-278-6.
  • Joseph Poprzeczny: Odilo Globocnik. Hitler’s man in the East. McFarland, London u. a. 2004, ISBN 0-7864-1625-4.
  • Berndt Rieger: Creator of Nazi Death Camps. The Life of Odilo Globocnik. Vallentine Mitchell, London 2007, ISBN 978-0-85303-523-7.
  • Alfred Elste, Siegfried Pucher: Kärntens braune Elite. Hermagoras/ Mohorjeva, Klagenfurt/ Ljubljana/ Wien 1997, ISBN 3-85013-476-8.
  • Wolfgang Graf: Österreichische SS-Generäle. Himmlers verlässliche Vasallen. Hermagoras-Verlag, Klagenfurt/ Ljubljana/ Wien 2012, ISBN 978-3-7086-0578-4.
  • Johannes Sachslehner: Zwei Millionen ham’ma erledigt: Odilo Globocnik – Hitlers Manager des Todes. Styria Premium, Wien 2014, ISBN 978-3-222-13449-4.
  • Johannes Sachslehner: Odilo Globocnik. Hitlers Manager des Todes. Molden Verlag Wien 2018, ISBN 978-3-222-15020-3
  • René Moehrle, Judenverfolgung in Triest während Faschismus und Nationalsozialismus 1922–1945, Berlin 2014 (ISBN 978-3-86331-195-7), S. 331–460.
  • Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396