Кошовий Олег Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Олег Костянтинович Кошовий)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кошовий Олег Костянтинович
Народився 19 грудня 1916 (1 січня 1917)
Нижній Новгород, Російська імперія
Помер 5 серпня 1991(1991-08-05) (74 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Учасник радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки
Заслужений майстер народної творчості УРСР

Олег Костянтинович Кошови́й (нар. 1 січня 1917, Нижній Новгород — пом. 5 серпня 1991, Київ) — український майстер декоративно-ужиткового та ювелірного мистецтв, авіамоделіст; заслужений майстер народної творчості УРСР з 1964 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 грудня 1916 [1 січня 1917](19170101) року в місті Нижньому Новгороді (нині Росія). Впродовж 19291932 років жив у Києві, у 19331938 роках — в Харкові. Здобув неповну середню освіту. У передвоєнний період конструював і розробляв двигуни для моделей; один зі зразків його авіамодельного двигуна випускали серійно у Харкові на заводі «ФЕД».

Брав участь у радянсько-фінській і німецько-радянській війнах (воював у артилерії). Нагороджений двома орденами Червоної Зірки (19 грудня 1943; 15 липня 1945) та орденом Вітчизняної війни ІІ-го ступеня (5 квітня 1985)[1].

З 1947 року знову жив у Харкові; від 1951 року — у Києві. З 1955 року працював на Київському механічному заводі, провідним інженером цеху пластмас конструкторського бюро Олега Антонова. З його ініціативи багато несилових металічних деталей літаків марки «Ан» замінено пластмасовими.

Помер в Києві 5 серпня 1991 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Серед робіт:

макети
  • «Підвезення боєприпасів для 1-го Білоруського фронту» (Потсдам, 1946);
  • «Хрещатик у Києві за Генеральним планом забудови» (1954);
медалі
  • «300 років возз'єднання України з Росією» (1954);
  • «Пасажирський турбогвинтовий літак Ан-10» (1959);
  • «За створення турбогвинтового літака Ан-24» (1959);
  • «150-річчя з дня народження Тараса Шевченка» (1964);
  • «125 ро­­ків Київському медичному інституту імені Олександра Богомольця» (1966);
  • «25 років визволення Києва від німецько-фашистських загарбників» (1967);
  • «50 років Академії наук УРСР» (1969);
  • «50 років Інституту ботаніки імені Миколи Холодного АН УРСР» (1971);
  • «Світовий рекорд ван­тажопідйомності на літаку Ан-124 „Рус­лан“» (1985);
  • до ювілеїв

Займався скульптурним ліпленням, гравіюванням на металі. Розробив метод лиття зі секрилових смол, за яким відлито деталі оформлення станцій метро «Спортивна» (1956) у Москві, «Університет» (1960) та «Святошин» (1970) у Києві.

Автор брошур і статей з питань естетики і технології пластмас.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]