Державне підприємство «Антонов»
 | |
 | |
| Тип | Державне підприємство |
|---|---|
| Форма власності | державне підприємство |
| Галузь | 3530 — Виробництво літальних апаратів і космічних літальних апаратів |
| Спеціалізація | Проектування та виробництво літальних апаратів |
| Засновано | 1946 |
| Засновник(и) | Антонов Олег Костянтинович |
| Штаб-квартира |
 Україна, Київ |
| Філії | Серійний завод «Антонов», «Антонов-Агро» |
| Ключові особи | Донець Олександр Дмитрович |
| Продукція | літаки (понад 100 типів) |
| Послуги | Проектування та виробництво авіаційної техніки та наземного транспорту, модернізація авіаційної техніки, післяпродажна підтримка, виробничі послуги, міжнародні вантажні авіаперевезення. |
| Виторг | 3 268,638 млн грн. (2013)[1] |
| Чистий прибуток | ▲ ₴ 1,894 млн. (за 6 місяців 2015)[2] |
| Власник(и) | Держава |
| Співробітники | 12 000 (2015)[3] |
| Холдингова компанія | Державний концерн «Укроборонпром» |
| Дочірні компанії | Авіалінії Антонова |
| antonov.com | |
 | |
 Державне підприємство «Антонов» у Вікісховищі | |
Держа́вне підприє́мство «Анто́нов» (колишній Авіаційний науково-технічний комплекс імені Олега Костянтиновича Антонова або АНТК імені О. К. Антонова) — український авіабудівний концерн, що об'єднує конструкторське бюро, комплекс лабораторій, експериментальний завод та випробувальний комплекс, для розробки та сертифікації літаків. З 4 квітня 2015 р. входить до складу державного концерну «Укроборонпром»[4].
Історія[ред. | ред. код]
31 травня 1946 року постановою ЦК ВКП(б) і Ради Міністрів СРСР затверджене рішення колегії Міністерства авіаційної промисловості (МАП) про створення Дослідного Конструкторського Бюро (ДКБ-153) на Новосибірському авіаційному заводі й про призначення Антонова Олега Костянтиновича Головним конструктором. Одночасно постанова мала завдання створити сільськогосподарський літак СХ-1 (Ан-2), перший політ якого відбувся 31 серпня 1947-го року. Крім цієї машини і її модифікацій, у Новосибірську були створені й побудовані на дослідному виробництві малою серією планери А-9 і А-10.
Улітку 1952-го року ДКБ переїжджає до Києва, де серійно вироблявся Ан-2. Тут О. К. Антонову практично заново довелося формувати колектив конструкторського бюро. Наприкінці 1953-го року підприємство одержало складне завдання зі створення військово-транспортного літака із двома турбогвинтовими двигунами. Для виконання такого завдання не вистачало фахівців, приміщень, устаткування. На початку 1954-го року колектив прийняв першу групу випускників Харківського авіаційного інституту, а також поповнився авіаційними фахівцями з Києва, Москви, Ленінграда (нині Санкт-Петербург) й інших міст. Перший літак Ан-8 злетів 11 лютого 1956-го року.
Розробки літаків Ан-10 «Україна» і Ан-12 ДКБ почало 1955-го року. 7 березня 1957-го року почались льотні випробування пасажирського Ан-10, а 16 грудня того ж року на Іркутському авіаційному заводі перший політ здійснив транспортний Ан-12. 1962-го року творцям Ан-12 присудили Ленінську премію, а Олегу Костянтиновичу присвоїли звання Генерального конструктора. Одночасно зі створенням літаків Ан-8, Ан-10 і Ан-12 ДКБ створювало серію суцільнометалевих планерів А-11, А-13, А-15 і мотопланер А-13М. 1956-го року за завданням Уряду СРСР колектив почав створення літака Ан-14, згодом любовно названого «Пчьолка» (рос. Пчёлка, Бджілка). Перший політ Ан-14 відбувся 14 березня 1958-го року. Серійно літак будувався на Арсеніївському авіаційному заводі.
1959-го року почалось будівництво у селищі Гостомель під Києвом бази для літних випробувань і доведення літаків. За 30 років тут був створений комплекс, за оснащенням й можливостями порівнянний із провідними льотними центрами європейських держав.
У період 1957–1959-го років під керівництвом Василя Степанченка завод було реконструйовано, створено пасажирський літак Ан-24, що вперше злетів 20 жовтня 1959-го року. У наступні десятиліття на цьому літаку виконувалося до 30 % пасажирських перевезень у Радянському Союзі. Ця винятково успішна машина стала базою для створення таких літаків, як транспортний Ан-26, аерографічний Ан-30, призначений для високогірних аеродромів Ан-32 й інших. Наприкінці 1960-го року ДКБ почало розробку літака Ан-22 «Антей» — першого у світі широкофюзеляжного літака. Ан-22 за своїми розмірами перевершував усе, що робилося до того часу в авіації й вимагав здійснення значного обсягу експериментальних робіт і вирішення кількох конструкторських і технологічних проблем. Перший політ «Антея» відбувся 27 лютого 1965-го року. Його серійне виробництво здійснювалось на Ташкентському авіаційному заводі.
Розвиваючи ідеї, закладені при створенні Ан-14, на початку 1970-х років колектив підприємства спроектував і побудував багатоцільовий літак Ан-28, що вміщав 17 пасажирів. Його перший політ відбувся 29 січня 1973-го року. Літак серійно вироблявся у місті Мелець (Польща). В 1970-х роках колектив ДКБ О. К. Антонова перемкнувся на створення транспортних літаків із двоконтурними турбореактивними двигунами розробки ДКБ Івченко під керівництвом конструктора В. А. Лотарева. Першим літаком, оснащеним ТРДД, став транспортний Ан-72, що вперше злетів 31 серпня 1977-го року. На його базі був розроблений літак Ан-74 для експлуатації в умовах Крайньої Півночі, що вперше злетів 29 вересня 1983-го року. Серійне виробництво Ан-72 і Ан-74 було розгорнуто на Харківському авіаційному заводі (ХАЗ). Ан-74 став основою сімейства літаків різного призначення, зокрема конвертованих, адміністративних, санітарних і пасажирських.
1976-го року спеціально для умов високогір'я й жаркого клімату був створений транспортний літак Ан-32 як нова модифікація серійного Ан-26. Ці машини стали особливо популярними в Індії, країнах Латинської Америки й Африки. Створення важкого далекого транспортного літака Ан-124 «Руслан» колектив розпочав 1971-го року, а 1982-го року ця машина вперше злетіла. У будівництві дослідних зразків брали участь Київський, Ташкентський, Ульянівський авіаційні заводи. Для комерційних вантажних перевезень на базі літака Ан-124 був створений і сертифікований цивільний варіант Ан-124-100.
З 1965 по 1979 рік генеральним директором Київського авіазаводу був Василь Степанченко.
4 квітня 1984-го року помер Олег Костянтинович Антонов. 19 листопада підприємству було присвоєне ім'я О. К. Антонова.
15 травня 1984-го року Генеральним конструктором призначили Петра Васильовича Балабуєва. Підприємство почало створення універсального надважкого транспортного літака Ан-225 «Мрія», призначеного для транспортування великогабаритних виробів у зібраному вигляді загальною масою до 250 тонн, зокрема й орбітальний корабель ракетно-космічної системи «Енергія-Буран». Ан-225 був спроектований і побудований за 3 роки. У грудні 1988-го року він зробив перший політ. У травні 1989-го року виконані польоти з «Бураном» на Байконурі, у червні літак з «Бураном» взяв участь в авіаційному салоні в Ле Бурже. Нині Ан-225 виконує комерційні перевезення в складі авіатранспортного підрозділу ДП «Антонов».
Авіатранспортний підрозділ був створений 1989-го року, коли підприємство одержало дозвіл Уряду СРСР на виконання комерційних міжнародних перевезень на літаках Ан-124. Нині транспортний підрозділ, відомий як авіакомпанія «Авіалінії Антонова», одержав статус національного вантажного перевізника України. Екіпажі й літаки авіакомпанії виконують польоти на всі континенти планети.
Після створення Ан-225 колектив почав розробку середнього транспортного літака короткого зльоту й посадки Ан-70. Його транспортні можливості дозволяють доставляти на короткі непідготовлені ґрунтові посадкові майданчики майже усю армійську техніку й озброєння, а також великогабаритну цивільну техніку й транспортні засоби загальною масою до 47 тонн. Спеціально для цього літака в ЗМКБ «Прогрес» уперше у світі створений гвинтовентиляторний двигун Д-27 і в АТ «Аеросила» — співвісний гвинтовентилятор СВ-27, що забезпечують зниження витрат палива в порівнянні із сучасними турбореактивними двигунами на 30 %. Ан-70 втілює в собі найкращі риси транспортних літаків, створених колективом за 50 років діяльності. Перший політ літака відбувся 16 грудня 1994-го року.
В 1990-ті роки був створений легкий багатоцільовий літак Ан-38, призначений для перевезення 27 пасажирів, пошти й вантажів загальною масою до 2500 кг на місцевих повітряних лініях. На літаку встановлені двигуни ТРЕ 331-14GR-801E виробництва компанії Allied-Signal (США) і повітряні гвинти Hartzell (США). 23 червня 1994-го року на Новосибірському авіаційному виробничому об'єднанні ім. В. П. Чкалова відбувся перший політ цього літака. Там же розгорнуте серійне виробництво Ан-38-100 і Ан-38-200 (варіант із російськими двигунами ТВД-20).
Пасажирський турбогвинтовий літак Ан-140 розроблений для заміни на повітряних трасах ветерана Ан-24. Маючи близьку до Ан-24 пасажировмісність — 52 чоловік, Ан-140 значно перевершує його як за комфортом, так і за льотними характеристиками: за дальністю — на 75 %, за швидкістю — на 20 % і майже удвічі за паливною ефективністю. До того ж, в Ан-140, у порівнянні з Ан-24, потрібна довжина злітно-посадкової смуги коротша на 30 %. Перший політ літака відбувся 17 вересня 1997-го року. Серійне виробництво Ан-140 розгорнуте на ХДАВП, у Самарі на підприємстві «Авіакор — авіаційний завод» і на заводі HESA (м. Ісфаган, Іран), де перший серійний літак злетів 7 лютого 2001 року. Регулярні пасажирські перевезення на Ан-140 почалися в березні 2002-го року.
У 2000-х роках підприємство почало створення нового регіонального пасажирського літака Ан-148, який вперше піднявся в небо 17 грудня 2004-го року.
2010-го року вперше піднявся в небо Ан-158 — подовжена версія Ан-148, з покращеними технічними та експлуатаційними характеристиками та підвищеною економічністю.
Здійсновалась робота над іншими проектами такими як Ан-168 та Ан-178.
На 51-му Міжнародному авіасалоні в Ле-Бурже — 2015 було анонсовано Ан-188. За своєю суттю є модифікацією Ан-70 з чотирма турбореактивними двигунами виробництва АТ «Мотор Січ» — Д-436-148ФМ або новітніми АІ-28 замість турбовентиляторних Д-27. Можливе обладнання авіонікою та двигунами інших виробників.
В січні 2016 року секретар РНБО Олександр Турчинов заявив про початок виробництва ударних безпілотних апаратів на потужностях ДП «Антонов»[5].
У липні 2018 року на авіасалоні Farnborough-2018 відбулися переговори ДП «Антонов» з делегацією Turkish Aerospace Industry (TAI), в результаті яких сторони підтвердили принципову зацікавленість у продовженні співпраці за проектом створення транспортного літака короткого зльоту і посадки Ан-188. Найближчим часом турецька делегація відвідає ДП «Антонов» для фіналізації створення юридичних документів щодо формування спільного підприємства з метою розробки, побудови та випробувань літака Ан-188.[6]
У липні 2018 року на авіаційній виставці у Фарнборо українське держпідприємство «Антонов» підписало генеральну угоду з всесвітньовідомою корпорацією Boeing. За результатами угоди, Boeing постачатиме «Антонову» запасні частини для нових літаків. Антонівці разом з керівництвом Боїнга півтора року готували підписання цієї угоди. Від Боїнга генеральну угоду про постачання комплектуючих для «Антонова» підписує керівник «Евіал сервіс корпорейшн», це дочірня компанія Боїнга. У документі зазначено, що міжнародна корпорація поставлятиме матеріали та запчастини для нових «антонівських» літаків, а в майбутньому буде забезпечувати сервіс по усій планеті. Вже найближчим часом Боїнг облаштує в Україні склади з авіаційними матеріалами та обладнанням для українських авіазаводів.[7]
В ході міжнародного аерокосмічного салону Фарнборо-2018, 17 липня, ДП «Антонов», яке входить до складу ДК «Укроборонпром», та швейцарська компанія «AIR-ION TECHNOLOGIES SA» підписали «Меморандум про взаєморозуміння» щодо налагодження партнерства у розробці, випробуваннях, сертифікації та серійному виготовленні гібридних та повністю електричних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на базі модульної уніфікованої багатофункціональної платформи розробки компанії «AIR-ION TECHNOLOGIES SA» для виконання різноманітних цивільних та військових задач. Попередньо заплановано виробництво чотирьох типів БПЛА з максимальною злітною вагою 1500 кг та крейсерською швидкістю 185 км/год.[8]
16 серпня 2019 стало відомо, що ДК Укроборонпром, до якого входить ДП «Антонов», виграв тендер Міністерства внутрішніх справ Перу[en] на поставку транспортних літаків Ан-178 на заміну Ан-32.
У листопаді 2019 року було опубліковано інформацію, що київські конструктори розробляють проєкт нового літака для потреб Збройних сил України. Робота над проєктом бере початок з 2013 року, коли активно обговорювалася можливість організації виробництва китайських навчально-бойових літаків L-15 в Україні. Українські авіаконструктори взялися самі розробити літак такого класу з можливістю виробництва безпосередньо на потужностях ДП “Антонов”. Двигуни для нового літака за задумом розробників має поставляти підприємство “Мотор Січ”, а саме, передбачене використання 2 АІ-222-25.[9]
Інші транспортні розробки[ред. | ред. код]
Останніми роками АНТК «Антонов» розробляє не тільки повітряний, але і наземний транспорт:
Концерн Антонов[ред. | ред. код]
Об'єднання українських авіапідприємств почалось зі створення 2005-го року Державної літакобудівної корпорації «Національне об'єднання Антонов». Однак її діяльність була неефективною.
Концерн «Авіація України» було створено згідно з постановою Кабінету Міністрів N428 від 14 березня 2007-го року і була ліквідована заснована 2005-го року Державна літакобудівна корпорація «Національне об'єднання „Антонов“». Концентрація учасників ДАК «Авіація України» дозволена розпорядженням Кабміну N254-р від 3 травня 2008-го року. Уряд ліквідував державний авіабудівний концерн «Антонов» через передачу його підприємств до складу «Укроборонпрому» своєю постановою № 546 від 19 липня 2017 року.
Склад ДАК «Антонов»:
- Серійний завод «Антонов» (Колишній «АВІАНТ»)
- Державне підприємство «Антонов»
- Державне підприємство «Завод 410 цивільної авіації»
- Харківське державне авіаційне виробниче підприємство
Літаки «Ан»[ред. | ред. код]
| Назва | вигляд | Опис | Створення | Перший політ |
|---|---|---|---|---|
| Ан-2 | 
|
Легкий багатоцільовий літак | 1946 | 31 серпня 1947 |
| Ан-3 | _RP28914.jpg){kind=small}
|
Легкий багатоцільовий літак | 1967 | 13 травня 1980 |
| Ан-4 | .jpg){kind=small}
|
Легкий транспортний літак | 1950 | 31 липня 1951 |
| Ан-6 | 
|
Висотний погодний розвідник | 1948 | 21 березня 1948 |
| Ан-8 | .jpg){kind=small}
|
Військово-транспортний літак | 1954 | 11 лютого 1956 |
| Ан-10 «Україна» | .jpg){kind=small}
|
Середньомагістральний пасажирський літак | 1955 | 7 березня 1957 |
| Ан-12 | _Grodno_VKO_(2)_(33259744292)_(2).jpg){kind=small}
|
Транспортний літак | 1955 | 16 грудня 1957 |
| Ан-14 «Бджілка» | .jpg){kind=small}
|
Транспортний літак | 1950 | 14 березня 1958 |
| Ан-22 «Антей» | 
|
Транспортний літак | 1960 | 27 лютого 1965 |
| Ан-24 | .jpg){kind=small}
|
Пасажирський турбогвинтовий літак | 1958 | 20 жовтня 1957 |
| Ан-26 | 
|
Військово-транспортний літак | 1964 | 21 травня 1969 |
| Ан-28 | 
|
Пасажирський літак | 1968 | 29 січня 1973 |
| Ан-30 | 
|
Літак повітряного спостереження та аерофотозйомки | 1964 | 21 серпня 1967 |
| Ан-32 | Багатоцільовий транспортний літак | 1975 | 9 липня 1976 | |
| Ан-34 | 
|
Транспортний літак | 1961 | 4 вересня 1961 |
| Ан-38 | 
|
Пасажирський літак | 1989 | 23 червня 1994 |
| Ан-70 | .jpg){kind=small}
|
Військово-транспортний літак | 1987 | 16 грудня 1994 |
| Ан-71 | 
|
Літак авіаційного комплексу радіовиявлення і наведення | 1983 | 12 липня 1985 |
| Ан-72 | _RP3309.jpg){kind=small}
|
Багатоцільовий транспортний літак | 1976 | 31 серпня 1977 |
| Ан-74 | 
|
Транспортний літак | 1980 | 29 вересня 1983 |
| Ан-124 «Руслан» | 
|
Найбільший серійний вантажний літак у світі | 1971 | 24 грудня 1982 |
| Ан-132 | 
|
легкий турбогвинтовий багатоцільовий транспортний літак | 2016 | 31 березня 2017 |
| Ан-140 | _An-140-100,_HESA_Airlines_AN2221381.jpg){kind=small}
|
Вантажопасажирський літак | 1993 | 17 вересня 1997 |
| Ан-148 | _RP29803.jpg){kind=small}
|
Близькомагістральний пасажирський літак | 2001 | 17 грудня 2004 |
| Ан-158 | 
|
Близькомагістральний пасажирський літак | 2010 | 28 квітня 2010 |
| Ан-178 | 
|
Військово-транспортний літак | 2015 | 7 травня 2015 |
| Ан-180 | Середньомагістральний пасажирський літак | 1991 | Програма заморожена | |
| Ан-188 | Середній військовий транспортний літак | |||
| Виріб-181 | 
|
Експериментальний зразок з крилом арочного типу | 1991 | Не злетів |
| Ан-218 | 
|
Широкофюзеляжний пасажирський літак | 1991 | Програма заморожена |
| Ан-318 | Широкофюзеляжний пасажирський літак | 1990-ті | Програма заморожена | |
| Ан-418 | 
|
Широкофюзеляжний пасажирський літак | 1990-ті | Програма заморожена |
| Ан-225 «Мрія» | 
|
Найбільший, найважчий і найбільш вантажопідйомний літак у світі з будь-коли побудованих | 1984 | 21 грудня 1988 |
Відомі працівники[ред. | ред. код]
- Антонов Олег Костянтинович — головний конструктор 1946–1962, генеральний конструктор 1962–1984.
- Балабуєв Петро Васильович — генеральний конструктор КБ імені Антонова з 1984-го по травень 2005-го року.
- Ківа Дмитро Семенович — генеральний конструктор КБ імені Антонова з 2005-го року.
- Степанченко Василь Олексійович - генеральний директор Київського авіазаводу 1954-1958, 1965-1979.
Керівництво[ред. | ред. код]
- Кривокінь Олександр Григорович —
- в.о. Донець Олександр Дмитрович — з 21 травня 2018 року.[10]
Виробництво літаків[ред. | ред. код]
Виробництво літаків Ан українськими авіазаводами 1991—2015 роки
Фінансові показники[ред. | ред. код]
| Період | Чистий дохід, тис. грн. | Прибуток/збиток |
|---|---|---|
| 1 кв. 2013 | 948 868 | 78 140 |
| 1 кв. 2014 | 449 418 | 42 908 |
Див. також[ред. | ред. код]
- Список сучасних оборонно-промислових підприємств
- Серійний завод «Антонов»
- Харківське державне авіаційне виробниче підприємство
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://delo.ua/business/2013-gp-antonov-zakonchilo-s-pribylju-39-mln-griven-231560/
- ↑ 20 найприбутковіших підприємств України 2015. Інфографіка — ТСН, 28.12.2015(укр.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 березень 2015. Процитовано 3 квітень 2015.
- ↑ Авіаконцерн «Антонов» увійшов до складу «Укроборонпрому»
- ↑ Україна починає виробництво ударних безпілотників - Турчинов. Укрінформ. 26 січня 2016.
- ↑ Ан-188: створюється спільне україно-турецьке підприємство. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-07-17. Процитовано 17 липня 2018.
- ↑ Антонов замінить російські агрегати на літаках та буде ставити деталі від компанії Boeing – вже є перші домовленості. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-07-17. Процитовано 17 липня 2018.
- ↑ ДП “Антонов” спроектує та виготовить гібридні та повністю електричні безпілотні літальні апарати для швейцарської компанії. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-07-17. Процитовано 17 липня 2018.
- ↑ Проєкт Українського навчально-бойового літака від ДП “Антонов”. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-11-16. Процитовано 16 листопада 2019.
- ↑ Держпідприємству «Антонов» призначили тимчасового в.о. президента. http://opk.com.ua/. оборонно-промисловий кур'єр. 2018-05-24. Процитовано 28 травня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Державне підприємство «Антонов» |
- Promo video "Antonov". Presented at the International Exhibition of Dubai AirShow-2015 на сайті YouTube
- ДП «Антонов»
- https://web.archive.org/web/20060624152555/http://www.aviation.ru/An/
- http://www.testpilot.ru/russia/antonov/
- ВАТ «Мотор Січ» — виробник авіадвигунів для літаків Антонова
- Історія ДП «Антонов»
- Бомбардувальники Антонова. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-01-07. Процитовано 14 січня 2018.
- Невідомий «Руслан» Антонова. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-01-13. Процитовано 14 січня 2018.
- «Антонов» в інтересах ЗСУ модернізує транспортні літаки та розробляє літаки РЕБ і ДРЛВ. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-01-15. Процитовано 15 січня 2018.
- ДП «Антонов» модернізує президентський літак Ан-74ТК-300Д. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-08-05. Процитовано 6 серпня 2018.
- Михайло Жирохов (2018-04-15). «Тітонька Ю» від Антонова. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. Процитовано 11 червня 2019.
- Історія авіазаводу "Антонов" - від Ан-2 до "Руслана" | Невигадані історії - 22.09.2019. https://youtu.be/SdFwuG92IuI
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
