Державне підприємство «Антонов»
 | |
 | |
| Тип | Державне підприємство |
|---|---|
| Форма власності | державне підприємство |
| Галузь | 3530 — Виробництво літальних апаратів і космічних літальних апаратів |
| Спеціалізація | Проектування та виробництво літальних апаратів |
| Засновано | 1946 |
| Засновник(и) | Антонов Олег Костянтинович |
| Штаб-квартира |
 Україна, Київ |
| Філії | Серійний завод «Антонов», «Антонов-Агро» |
| Ключові особи | Бичков Сергій Андрійович |
| Продукція | літаки (понад 100 типів) |
| Послуги | Проектування та виробництво авіаційної техніки та наземного транспорту, модернізація авіаційної техніки, післяпродажна підтримка, виробничі послуги, міжнародні вантажні авіаперевезення. |
| Виторг | 3 268,638 млн грн. (2013)[1] |
| Чистий прибуток | ▲ ₴ 1 894 млн. (за 6 місяців 2015)[2] |
| Власник(и) | Держава |
| Співробітники | 12 000 (2015)[3] |
| Холдингова компанія | Державний концерн «Укроборонпром» |
| Дочірні компанії | Авіалінії Антонова |
| antonov.com | |
Нагороди | |
 | |
 Державне підприємство «Антонов» у Вікісховищі | |
Держа́вне підприє́мство «Анто́нов» (колишній Авіаційний науково-технічний комплекс імені Олега Костянтиновича Антонова або АНТК імені О. К. Антонова) — український авіабудівний концерн, що об'єднує конструкторське бюро, комплекс лабораторій, експериментальний завод та випробувальний комплекс, для розробки та сертифікації літаків. З 4 квітня 2015 р. входить до складу державного концерну «Укроборонпром»[4]. На підприємстві реалізовано повний цикл створення сучасного літака — від розробки та серійного виробництва до забезпечення комплексної післяпродажної підтримки.
Історія[ред. | ред. код]
31 травня 1946 року постановою ЦК ВКП(б) і Ради Міністрів СРСР затверджене рішення колегії Міністерства авіаційної промисловості (МАП) про створення Дослідного Конструкторського Бюро (ДКБ-153) на Новосибірському авіаційному заводі й про призначення Антонова Олега Костянтиновича Головним конструктором. Одночасно постанова мала завдання створити сільськогосподарський літак СХ-1 (Ан-2), перший політ якого відбувся 31 серпня 1947 року. Крім цієї машини і її модифікацій, у Новосибірську були створені й побудовані на дослідному виробництві малою серією планери А-9 і А-10.
Улітку 1952 року ДКБ переїжджає до Києва, де серійно вироблявся Ан-2. Тут О. К. Антонову практично заново довелося формувати колектив конструкторського бюро. Наприкінці 1953 року підприємство одержало складне завдання зі створення військово-транспортного літака із двома турбогвинтовими двигунами. Для виконання такого завдання не вистачало фахівців, приміщень, устаткування. На початку 1954 року колектив прийняв першу групу випускників Харківського авіаційного інституту, а також поповнився авіаційними фахівцями з Києва, Москви, Ленінграда (нині Санкт-Петербург) й інших міст. Перший літак Ан-8 злетів 11 лютого 1956 року.
Розробки літаків Ан-10 «Україна» і Ан-12 ДКБ почало 1955 року. 7 березня 1957 року почались льотні випробування пасажирського Ан-10, а 16 грудня того ж року на Іркутському авіаційному заводі перший політ здійснив транспортний Ан-12. 1962 року творцям Ан-12 присудили Ленінську премію, а Олегу Костянтиновичу присвоїли звання Генерального конструктора. Одночасно зі створенням літаків Ан-8, Ан-10 і Ан-12 ДКБ створювало серію суцільнометалевих планерів А-11, А-13, А-15 і мотопланер А-13М. 1956 року за завданням Уряду СРСР колектив почав створення літака Ан-14, згодом любовно названого «Пчьолка» (рос. Пчёлка, Бджілка). Перший політ Ан-14 відбувся 14 березня 1958 року. Серійно літак будувався на Арсеніївському авіаційному заводі.
1959 року почалось будівництво у селищі Гостомель під Києвом бази для літних випробувань і доведення літаків. За 30 років тут був створений комплекс, за оснащенням й можливостями порівнянний із провідними льотними центрами європейських держав.
У період 1957—1959 років під керівництвом Василя Степанченка завод було реконструйовано, створено пасажирський літак Ан-24, що вперше злетів 20 жовтня 1959 року. У наступні десятиліття на цьому літаку виконувалося до 30 % пасажирських перевезень у Радянському Союзі. Ця винятково успішна машина стала базою для створення таких літаків, як транспортний Ан-26, аерографічний Ан-30, призначений для високогірних аеродромів Ан-32 й інших. Наприкінці 1960 року ДКБ почало розробку літака Ан-22 «Антей» — першого у світі широкофюзеляжного літака. Ан-22 за своїми розмірами перевершував усе, що робилося до того часу в авіації й вимагав здійснення значного обсягу експериментальних робіт і вирішення кількох конструкторських і технологічних проблем. Перший політ «Антея» відбувся 27 лютого 1965 року. Його серійне виробництво здійснювалось на Ташкентському авіаційному заводі.
Розвиваючи ідеї, закладені при створенні Ан-14, на початку 1970-х років колектив підприємства спроектував і побудував багатоцільовий літак Ан-28, що вміщав 17 пасажирів. Його перший політ відбувся 29 січня 1973 року. Літак серійно вироблявся у місті Мелець (Польща). В 1970-х роках колектив ДКБ О. К. Антонова перемкнувся на створення транспортних літаків із двоконтурними турбореактивними двигунами розробки ДКБ Івченко під керівництвом конструктора В. А. Лотарева. Першим літаком, оснащеним ТРДД, став транспортний Ан-72, що вперше злетів 31 серпня 1977 року. На його базі був розроблений літак Ан-74 для експлуатації в умовах Крайньої Півночі, що вперше злетів 29 вересня 1983 року. Серійне виробництво Ан-72 і Ан-74 було розгорнуто на Харківському авіаційному заводі (ХАЗ). Ан-74 став основою сімейства літаків різного призначення, зокрема конвертованих, адміністративних, санітарних і пасажирських.
1976 року спеціально для умов високогір'я й жаркого клімату був створений транспортний літак Ан-32 як нова модифікація серійного Ан-26. Ці машини стали особливо популярними в Індії, країнах Латинської Америки й Африки. Створення важкого далекого транспортного літака Ан-124 «Руслан» колектив розпочав 1971 року, а 1982 року ця машина вперше злетіла. У будівництві дослідних зразків брали участь Київський, Ташкентський, Ульянівський авіаційні заводи. Для комерційних вантажних перевезень на базі літака Ан-124 був створений і сертифікований цивільний варіант Ан-124-100.
З 1965 по 1979 рік генеральним директором Київського авіазаводу був Василь Степанченко.
4 квітня 1984 року помер Олег Костянтинович Антонов. 19 листопада підприємству було присвоєне ім'я О. К. Антонова.
15 травня 1984 року Генеральним конструктором призначили Петра Васильовича Балабуєва. Підприємство почало створення універсального надважкого транспортного літака Ан-225 «Мрія», призначеного для транспортування великогабаритних виробів у зібраному вигляді загальною масою до 250 тонн, зокрема й орбітальний корабель ракетно-космічної системи «Енергія-Буран». Ан-225 був спроектований і побудований за 3 роки. У грудні 1988 року він зробив перший політ. У травні 1989 року виконані польоти з «Бураном» на Байконурі, у червні літак з «Бураном» взяв участь в авіаційному салоні в Ле Бурже. Нині Ан-225 виконує комерційні перевезення в складі авіатранспортного підрозділу ДП «Антонов».
Авіатранспортний підрозділ був створений 1989 року, коли підприємство одержало дозвіл Уряду СРСР на виконання комерційних міжнародних перевезень на літаках Ан-124. Нині транспортний підрозділ, відомий як авіакомпанія «Авіалінії Антонова», одержав статус національного вантажного перевізника України. Екіпажі й літаки авіакомпанії виконують польоти на всі континенти планети.
Після створення Ан-225 колектив почав розробку середнього транспортного літака короткого зльоту й посадки Ан-70. Його транспортні можливості дозволяють доставляти на короткі непідготовлені ґрунтові посадкові майданчики майже усю армійську техніку й озброєння, а також великогабаритну цивільну техніку й транспортні засоби загальною масою до 47 тонн. Спеціально для цього літака в ЗМКБ «Прогрес» уперше у світі створений гвинтовентиляторний двигун Д-27 і в АТ «Аеросила» — співвісний гвинтовентилятор СВ-27, що забезпечують зниження витрат палива в порівнянні із сучасними турбореактивними двигунами на 30 %. Ан-70 втілює в собі найкращі риси транспортних літаків, створених колективом за 50 років діяльності. Перший політ літака відбувся 16 грудня 1994 року.
В 1990-ті роки був створений легкий багатоцільовий літак Ан-38, призначений для перевезення 27 пасажирів, пошти й вантажів загальною масою до 2500 кг на місцевих повітряних лініях. На літаку встановлені двигуни ТРЕ 331-14GR-801E виробництва компанії Allied-Signal (США) і повітряні гвинти Hartzell (США). 23 червня 1994 року на Новосибірському авіаційному виробничому об'єднанні ім. В. П. Чкалова відбувся перший політ цього літака. Там же розгорнуте серійне виробництво Ан-38-100 і Ан-38-200 (варіант із російськими двигунами ТВД-20).
Пасажирський турбогвинтовий літак Ан-140 розроблений для заміни на повітряних трасах ветерана Ан-24. Маючи близьку до Ан-24 пасажировмісність — 52 чоловік, Ан-140 значно перевершує його як за комфортом, так і за льотними характеристиками: за дальністю — на 75 %, за швидкістю — на 20 % і майже удвічі за паливною ефективністю. До того ж, в Ан-140, у порівнянні з Ан-24, потрібна довжина злітно-посадкової смуги коротша на 30 %. Перший політ літака відбувся 17 вересня 1997 року. Серійне виробництво Ан-140 розгорнуте на ХДАВП, у Самарі на підприємстві «Авіакор — авіаційний завод» і на заводі HESA (м. Ісфаган, Іран), де перший серійний літак злетів 7 лютого 2001 року. Регулярні пасажирські перевезення на Ан-140 почалися в березні 2002 року.
У 2000-х роках підприємство почало створення нового регіонального пасажирського літака Ан-148, який вперше піднявся в небо 17 грудня 2004 року.
2010 року вперше піднявся в небо Ан-158 — подовжена версія Ан-148, з покращеними технічними та експлуатаційними характеристиками та підвищеною економічністю.
7 травня 2015 року в небо вперше здійнявся новий транспортний літак Ан-178.
В травні 2015 року ДП «АНТОНОВ» увійшло до складу ДК «УКРОБОРНПРОМ». Було прийняте рішення про розділення зон відповідальності менеджменту «АНТОНОВ» на фінансово-економічну та науково-технічну складові. Цього заходу було вжито з метою підвищення ефективності діяльності підприємства. В.о. Президента ДП «АНТОНОВ» було призначено Михайла Олексійовича Гвоздьова, Генеральним конструктором — Дмитра Семеновича Ківу.
8 червня 2016 року наказом ДК «Укроборонпром» Президентом ДП «АНТОНОВ» призначено Олександра Анатолійовича Коцюбу.
31 березня 2017 року зі злітної смуги аеродрому «Святошин» вперше піднявся в небо перший прототип нового багатоцільового транспортного літака Ан−132 — літак−демонстратор Ан−132Д.
15 серпня 2017 року керівником ДП «АНТОНОВ» призначено Олександра Григоровича Кривоконя.
30 травня 2018 року на посаду Президента ДП «АНТОНОВ» призначено Олександра Дмитровича Донця.
16 серпня 2019 стало відомо, що ДК Укроборонпром, до якого входить ДП «Антонов», виграв тендер Міністерства внутрішніх справ Перу[en] на поставку транспортних літаків Ан-178 на заміну Ан-32.
10 червня 2020 року на посаду Президента ДП «АНТОНОВ» призначено Олександра Васильовича Лося.
4 листопада 2020 року на посаду генерального директора ДП «АНТОНОВ» призначено Сергія Андрійовича Бичкова.
1 січня 2021 року голова Правління АТ «Укрексімбанк» Євген Мецгер повідомив про підписання кредитної угоди на 3 млрд гривень з Antonov Company на побудову трьох новітніх літаків Ан-178-100Р для української армії[5]. 19 січня 2021 року стало відомо, що державне підприємство «Антонов» розпочало виробництво військово-транспортних літаків для Збройних Сил України.[6]. Генерального директо Сергій Бичков повідомив, що перший транспортний літак Ан-178 українська армія отримає у першій половині 2023 року, наступні літаки передаватимуть через кожні три місяці[7]
Інші транспортні розробки[ред. | ред. код]
Останніми роками АНТК «Антонов» розробляє не тільки повітряний, але і наземний транспорт:
Концерн Антонов[ред. | ред. код]
Об'єднання українських авіапідприємств почалось зі створення 2005 року Державної літакобудівної корпорації «Національне об'єднання Антонов». Однак її діяльність була неефективною.
Концерн «Авіація України» було створено згідно з постановою Кабінету Міністрів N428 від 14 березня 2007 року і була ліквідована заснована 2005 року Державна літакобудівна корпорація «Національне об'єднання „Антонов“». Концентрація учасників ДАК «Авіація України» дозволена розпорядженням Кабміну N254-р від 3 травня 2008 року. Уряд ліквідував державний авіабудівний концерн «Антонов» через передачу його підприємств до складу «Укроборонпрому» своєю постановою № 546 від 19 липня 2017 року.
Склад ДАК «Антонов»:
- Серійний завод «Антонов» (Колишній «АВІАНТ»)
- Державне підприємство «Антонов»
- Державне підприємство «Завод 410 цивільної авіації»
- Харківське державне авіаційне виробниче підприємство
Літаки «Ан»[ред. | ред. код]
| Назва | вигляд | Опис | Створення | Перший політ |
|---|---|---|---|---|
| Ан-2 | 
|
Легкий багатоцільовий літак | 1946 | 31 серпня 1947 |
| Ан-3 | _RP28914.jpg){kind=small}
|
Легкий багатоцільовий літак | 1967 | 13 травня 1980 |
| Ан-4 | .jpg){kind=small}
|
Легкий транспортний літак | 1950 | 31 липня 1951 |
| Ан-6 | 
|
Висотний погодний розвідник | 1948 | 21 березня 1948 |
| Ан-8 | .jpg){kind=small}
|
Військово-транспортний літак | 1954 | 11 лютого 1956 |
| Ан-10 «Україна» | .jpg){kind=small}
|
Середньомагістральний пасажирський літак | 1955 | 7 березня 1957 |
| Ан-12 | _Grodno_VKO_(2)_(33259744292)_(2).jpg){kind=small}
|
Транспортний літак | 1955 | 16 грудня 1957 |
| Ан-14 «Бджілка» | .jpg){kind=small}
|
Транспортний літак | 1950 | 14 березня 1958 |
| Ан-22 «Антей» | 
|
Транспортний літак | 1960 | 27 лютого 1965 |
| Ан-24 | .jpg){kind=small}
|
Пасажирський турбогвинтовий літак | 1958 | 20 жовтня 1957 |
| Ан-26 | 
|
Військово-транспортний літак | 1964 | 21 травня 1969 |
| Ан-28 | 
|
Пасажирський літак | 1968 | 29 січня 1973 |
| Ан-30 | 
|
Літак повітряного спостереження та аерофотозйомки | 1964 | 21 серпня 1967 |
| Ан-32 | Багатоцільовий транспортний літак | 1975 | 9 липня 1976 | |
| Ан-34 | 
|
Транспортний літак | 1961 | 4 вересня 1961 |
| Ан-38 | 
|
Пасажирський літак | 1989 | 23 червня 1994 |
| Ан-70 | .jpg){kind=small}
|
Військово-транспортний літак | 1987 | 16 грудня 1994 |
| Ан-71 | 
|
Літак авіаційного комплексу радіовиявлення і наведення | 1983 | 12 липня 1985 |
| Ан-72 | _RP3309.jpg){kind=small}
|
Багатоцільовий транспортний літак | 1976 | 31 серпня 1977 |
| Ан-74 | 
|
Транспортний літак | 1980 | 29 вересня 1983 |
| Ан-124 «Руслан» | 
|
Найбільший серійний вантажний літак у світі | 1971 | 24 грудня 1982 |
| Ан-132 | 
|
легкий турбогвинтовий багатоцільовий транспортний літак | 2016 | 31 березня 2017 |
| Ан-140 | _An-140-100,_HESA_Airlines_AN2221381.jpg){kind=small}
|
Вантажопасажирський літак | 1993 | 17 вересня 1997 |
| Ан-148 | _RP29803.jpg){kind=small}
|
Близькомагістральний пасажирський літак | 2001 | 17 грудня 2004 |
| Ан-158 | 
|
Близькомагістральний пасажирський літак | 2010 | 28 квітня 2010 |
| Ан-178 | 
|
Військово-транспортний літак | 2015 | 7 травня 2015 |
| Ан-180 | Середньомагістральний пасажирський літак | 1991 | Програма заморожена | |
| Ан-188 | Середній військовий транспортний літак | |||
| Виріб-181 | 
|
Експериментальний зразок із крилом арочного типу | 1991 | Не злетів |
| Ан-218 | 
|
Широкофюзеляжний пасажирський літак | 1991 | Програма заморожена |
| Ан-318 | Широкофюзеляжний пасажирський літак | 1990-ті | Програма заморожена | |
| Ан-418 | Широкофюзеляжний пасажирський літак | 1990-ті | Програма заморожена | |
| Ан-225 «Мрія» | 
|
Найбільший, найважчий і найбільш вантажопідйомний літак у світі з будь-коли побудованих | 1984 | 21 грудня 1988 |
Відомі працівники[ред. | ред. код]
- Антонов Олег Костянтинович — головний конструктор 1946—1962, генеральний конструктор 1962—1984.
- Балабуєв Петро Васильович — генеральний конструктор КБ імені Антонова з 1984-го по травень 2005 року.
- Ківа Дмитро Семенович — генеральний конструктор КБ імені Антонова з 2005 року.
- Степанченко Василь Олексійович — генеральний директор Київського авіазаводу 1954—1958, 1965—1979.
Керівництво[ред. | ред. код]
- Гвоздьов Михайло Олексійович — 07.07.2015 до 13.06.2016
- Коцюба Олександр Анатолійович — з 13.06.2016 до 28.08.2017
- Кривокінь Олександр Григорович — з 28.08.2017 до 29.05.2018
- Донець Олександр Дмитрович — з 21 травня 2018 року до 9 червня 2020 року[8].
- Лось Олександр Васильович — з 7 липня 2020 року до 4 листопада 2020 року
- Бичков Сергій Андрійович — виконував обов'язки керівника компанії з 5 листопада 2020 року, призначений на посаду керівника наказом ДК «Укроборонпром» № 64-к від 20.05.2021 року[9].
Виробництво літаків[ред. | ред. код]
Виробництво літаків Ан українськими авіазаводами 1991—2015 роки
Фінансові показники [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.][ред. | ред. код]
| Період | Чистий дохід, тис. грн. | Прибуток/збиток |
|---|---|---|
| 1 кв. 2013 | 948 868 | 78 140 |
| 1 кв. 2014 | 449 418 | 42 908 |
Див. також[ред. | ред. код]
- Список сучасних оборонно-промислових підприємств
- Серійний завод «Антонов»
- Харківське державне авіаційне виробниче підприємство
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2015.
- ↑ 20 найприбутковіших підприємств України 2015. Інфографіка [Архівовано 12 квітня 2020 у Wayback Machine.] — ТСН, 28.12.2015(укр.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
- ↑ Авіаконцерн «Антонов» увійшов до складу «Укроборонпрому». Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.
- ↑ «Антонов» отримав 3 млрд гривень на літаки Ан-178 для ЗСУ. Ukrainian Military Pages. 4 січня 2021. Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
- ↑ Люксіков Михайло (19 січня 2021). «Антонов» розпочав виробництво Ан-178 для Міноборони. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
- ↑ «Антонов» розпочав збирання літаків Ан-178 для Міноборони. Ukrainian Military Pages. 19 січня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
- ↑ Держпідприємству «Антонов» призначили тимчасового в.о. президента. http://opk.com.ua/. оборонно-промисловий кур'єр. 24 травня 2018. Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
- ↑ Люксіков Михайло (1 червня 2021). «Антонов» очолив Сергій Бичков. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 2 червня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- АН [Архівовано 27 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Державне підприємство «Антонов» |
- Promo video "Antonov". Presented at the International Exhibition of Dubai AirShow-2015 на YouTube
- ДП «Антонов»
- https://web.archive.org/web/20060624152555/http://www.aviation.ru/An/
- http://www.testpilot.ru/russia/antonov/ [Архівовано 2 липня 2006 у Wayback Machine.]
- ВАТ «Мотор Січ» [Архівовано 1 липня 2010 у Wayback Machine.] — виробник авіадвигунів для літаків Антонова
- Історія ДП «Антонов»
- Бомбардувальники Антонова. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 7 січня 2018. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 14 січня 2018.
- Невідомий «Руслан» Антонова. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 13 січня 2018. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 14 січня 2018.
- «Антонов» в інтересах ЗСУ модернізує транспортні літаки та розробляє літаки РЕБ і ДРЛВ. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 15 січня 2018. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
- ДП «Антонов» модернізує президентський літак Ан-74ТК-300Д. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 5 серпня 2018. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
- Михайло Жирохов (15 квітня 2018). «Тітонька Ю» від Антонова. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
- Історія авіазаводу «Антонов» — від Ан-2 до «Руслана» | Невигадані історії — 22.09.2019. https://youtu.be/SdFwuG92IuI
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
