Оленівка (Бахмутський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Оленівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Бахмутський район Бахмутський район
Рада Булавинська селищна рада
Код КОАТУУ: 1412047400
Основні дані
Статус з 1938 року
Площа  км²
Населення 757 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 86489
Телефонний код +380 6252
Географічні координати 48°15′40″ пн. ш. 38°16′18″ сх. д. / 48.26111° пн. ш. 38.27167° сх. д. / 48.26111; 38.27167Координати: 48°15′40″ пн. ш. 38°16′18″ сх. д. / 48.26111° пн. ш. 38.27167° сх. д. / 48.26111; 38.27167
Висота над рівнем моря 184 м
Водойма Булавина
Відстань
Найближча залізнична станція: Волинцеве
До станції: 4,6 км
До райцентру:
 - автошляхами: 11 км
До обл. центру:
 - фізична: 45,4 км
 - автошляхами: 58,1 км
Селищна влада
Адреса 86487, Донецька обл., Бахмутський район, смт Булавинське, пров. Советський, 2, 5-46-32
Голова селищної ради Плітан Олександр Михайлович
Карта
Оленівка. Карта розташування: Україна
Оленівка
Оленівка
Оленівка. Карта розташування: Донецька область
Оленівка
Оленівка

Оле́нівка — селище міського типу в Україні, в Бахмутському районі Донецької області, підпорядковане Булавинській селищній раді. Населення становить 779 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Населений пункт є північно-східним передмістям міста Єнакієвого, розташований на північно-західному березі Волинцевського водосховища (утвореного річкою під назвою Булавина). Знаходиться за 58 км від Донецька

Сусідні населені пункти: на півночі — Олександрівське, місто Вуглегірськ; північному заході — Каютине, місто Горлівка; північному сході — Грозне, Ступакове, Савелівка; заході — Софіївка; сході — Прибережне, Булавинське (вище за течією Булавиної); південному сході — Славне; півдні — місто Бунге.

Історія[ред. | ред. код]

За даними 1859 року Оленівка (Волинцеве, Опанасівка), панське село, над річкою Булавина, 58 господ, 316 особи.[2]

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 964 особи, із них 12,55 % зазначили рідною мову українську, 87,45 % — російську[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua

Посилання[ред. | ред. код]