Операція «Антропоїд»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Операція «Антропоїд»
Друга світова війна
Bundesarchiv Bild 146-1972-039-44, Heydrich-Attentat.jpg
Автомобіль Гейдриха після замаху
Координати: 50°07′04″ пн. ш. 14°27′51″ сх. д. / 50.117777777805777362° пн. ш. 14.46416666669477635° сх. д. / 50.117777777805777362; 14.46416666669477635
Дата: 27 травня 1942
Місце: біля Праги
Результат: відносний успіх:
Гейдріх поранений і помер в госпіталі 4 червня
Сторони
Чехословаччина Чехословацький рух опору
Велика Британія Управління спеціальних операцій
Третій Рейх Третій Рейх
Flag of Bohmen und Mahren.svg Богемія і Моравія
Командувачі
Чехословаччина Йозеф Ґабчик
Чехословаччина Ян Кубіш
Третій Рейх/Flag of Bohmen und Mahren.svg Рейнгард Гейдріх
Третій Рейх Йоханнес Кляйн
Військові сили
дві особи дві особи
Втрати
Кубиш легко поранений
(обличчя зачеплено уламками)
Гейдрих смертельно поранений
(перелом ребер і поранення селезінки)
Рейнгард Гейдріх (фото 1940 року)
Йозеф Ґабчик
Ян Кубіш

Операція «Антропоїд» (чеськ. operace Anthropoid) — кодова назва операції по вбивству протектора Богемії та Моравії Рейнгарда Гейдріха. Замах провели 27 травня 1942 року два члена чехословацького Руху опору, Йозеф Ґабчик і Ян Кубіш, які були підготовлені в Лондоні за участю британської спецслужби — Управління спеціальних операцій. 4 червня Гейдріх помер від отриманих ран.

Передумови і планування операції[ред. | ред. код]

У 1939 році Чехословаччина перестала існувати як самостійна держава, а її територія була розділена між Третім рейхом, підконтрольним йому Протекторатом Богемії і Моравії, формально незалежною Словацькою республікою, Польщею та Угорщиною. У Лондоні було утворено уряд у вигнанні під керівництвом Едварда Бенеша. У вересні 1941 року Гітлер, незадоволений недостатньо рішучими діями окупаційної влади Протекторату, відправив імперського протектора Константіна фон Нейрата в «безстрокову відпустку» і призначив його заступником (фактично — повноправним диктатором) обергруппенфюрера СС Рейнгарда Гейдріха. Під керівництвом Гейдріха пройшла хвиля арештів і страт борців Руху опору і співчуваючих їм, в результаті діяльність Руху опору в Чехії була зведена нанівець[1][2].

1940 році після евакуації з Франції залишки чехословацьких частин які воювали на боці союзників утворили тренувальний табір під Честером. У тому ж році табір перемістився в Лемінгтон-Спа, де і знаходився до весни 1942 року[3]. Починаючи з 1941 року колишній високопоставлений співробітник чехословацької розвідки Франтішек Моравець, який працював в Міністерстві оборони Великої Британії, розробляв план закидання чехословацьких диверсантів на територію Протекторату[3].

План вбивства Гейдріха склався в жовтні 1941 року. Бенеш вів переговори з главами країн антигітлерівської коаліції за скасування Мюнхенської угоди, тому йому було необхідно підняти престиж свого уряду і всього чехословацького Руху опору. Крім того, вбивство будь-кого з великих нацистських політиків викликало б каральні операції німців, які, в свою чергу, зробили б запеклим місцевий супротив[2]. Журналіст Хайнц Хене також вказує, що після репресій на початку свого правління Гейдріх почав проводити політику умиротворення, яка була не в інтересах Руху опору[1]. Крім Гейдріха як мішені розглядалися Карл Франк і місцеві колаборанти (наприклад, Еммануель Моравець)[2][4]. Датою вбивства було призначено 28 жовтня — день незалежності Чехословаччини[4].

Франтішек Моравець відібрав двох диверсантів, Йозефа Ґабчика і Карела Свободу, які пройшли курс підготовки під Манчестером. Вночі з 3 на 4 жовтня на територію протекторату був закинутий радист Франтішек Павелка, який повинен був налагодити зв'язок з Лондоном. 6 жовтня Свобода отримав травму голови, виконуючи стрибок з парашутом з аеростата, і був замінений на Яна Кубіша. Через це терміни операції довелося перенести[3]. Тим часом німецька контррозвідка розкрила налагоджену мережу підпілля, а 25 жовтня було заарештовано Павелку (страчений в січні 1943 року в тюрмі Плетцензеє). В результаті терміни ще раз зрушили.

Замах[ред. | ред. код]

Доставка Ґабчика і Кубіша відбулася вночі з 28 на 29 грудня 1941 року. Літак Handley Page Halifax британських ВПС вилетів з аеродрому в Сассексі о 22 годині і в 2:12 викинув Ґабчика і Кубіша. Через навігаційну помилку диверсантів висадили не під Плзень, як планувалося, а в передмісті Праги Негвізди[3]. Потім були скинуті ще дві групи чеських диверсантів, три і дві людини відповідно. Ґабчик і Кубіш були екіпіровані револьверами Colt, ручними гранатами Міллса, бомбами різних видів і підробленими документами. Диверсанти сховали спорядження і, слідуючи отриманим перед вильотом інструкціям, дісталися до Плзеня, де зупинилися в заздалегідь визначених квартирах учасників Руху опору Вацлава Краля і Вацлава Стеліка. Надалі вони налагодили контакти з багатьма іншими активними діячами підпілля.

У квітні 1942 року Гейдріх змінив резиденцію в Празькому Граді на замок Юнгферн Брешан в передмісті Праги[3]. Тепер він щодня їздив в центр міста на автомобілі без охорони, що дозволяло здійснити замах на шляху прямування машини.

Увечері 26 травня Гейдріх відкрив в Празі музичний фестиваль, який повинен був стати традиційним. Головною подією стало виконання творів Бруно Гейдріха, батька заступника протектора. На наступний день Гейдріх збирався виїхати у справах до Берліна[5][3]. Вранці 27 травня Ґабчик і Кубіш чекали автомобіль Гейдріха на так званому Кобиліському повороті в районі Лібень[6]. На крутому і вузькому повороті машина повинна була пригальмувати. Попереду стояв Йозеф Валчік, що входив в одну з двох груп парашутистів, скинутих 29 грудня. Він повинен був просигналити про наближення Гейдріха за допомогою кишенькового дзеркальця[7]. Ґабчик був озброєний складним пістолетом-кулеметом «STEN», а Кубіш тримав при собі бомбу, обидва агенти мали також пістолети.

Автомобіль Гейдріха під'їхав до місця, де його чекали агенти, о 10:32. Коли машина загальмувала біля повороту, Ґабчик вихопив пістолет-кулемет і спробував вистрілити в Гейдриха в упор, але патрон заклинило[5]. Гейдріх наказав зміннику свого постійного шофера водієві Йоханнесу Кляйну (обершарфюрер СС) зупинити машину і витягнув табельний пістолет. Тоді Кубіш метнув в машину бомбу, але промахнувся, і бомба вибухнула за правим заднім колесом, поранивши як Гейдріха, так і Кубіша (йому злегка зачепило обличчя уламками). Гейдріх і Кляйн вистрибнули з автомобіля. Кляйн випадково розрядив свою зброю і не зміг перешкодити Кубішу сховатися на заздалегідь заготовленому велосипеді, але за наказом Гейдріха продовжив переслідування Ґабчика[5]. Важкопоранений Гейдріх (він отримав перелом ребра і осколкове поранення селезінки, в яку потрапили металеві деталі оббивки автомобіля і шматок мундира) впав близько Мерседеса. Його доставили в шпиталь у вантажівці, яку зупинив чеський поліцейський, що випадково опинився на місці замаху[8].

Близько полудня Гейдріх був прооперований в шпиталі Буловка. Гейдріху видалили селезінку, в якій залишалися металевий уламок і фрагменти оббивки автомобіля[9]. 27 травня в шпиталь прибув особистий лікар Гіммлера Карл Гебхардт. Він прописав хворому великі дози морфіну. Вранці 3 червня стан Гейдріха покращився, але вже близько полудня він впав у кому і помер наступного дня. Причиною смерті було зазначено зараження внутрішніх органів, ослаблених через вилучення селезінки[9].

Існує поширена теорія, що причиною смерті Гейдріха був токсин ботулізму, яким була заражена граната. Британський мікробіолог Пол Філдс, що у роки війни займався дослідженнями бактеріологічної зброї, нібито стверджував, що брав участь в підготовці операції «Антропоїд» і Гейдріх став його першою «зарубкою на пістолеті»[10][11]. Сучасні дослідники ставлять цю теорію під сумнів, вказуючи на те, що відсутні будь-які документальні підтвердження використання токсинів ботулізму, і ні у Гейдріха, ні у пораненого цими уламками Кубіша не було виявлено типових для ботулізму симптомів[10][11].

Операція відплати[ред. | ред. код]

Вже в день замаху, 27 травня, статс-секретар Протекторату Карл Франк ввів на його території надзвичайний стан. Гіммлер віддав наказ про проведення каральних заходів[3]. 3 червня гестапо отримало відомості про те, що до вбивства могли бути причетні два чеських пілота, які бігли до Великої Британії, але родичі яких жили в селі Лідице. Незважаючи на те, що ця інформація не підтвердилася, було прийнято рішення про знищення села[3].

Увечері 9 червня село було оточено німцями. Всі чоловіки віком за 16 років (172 особи) були замкнені на одній з ферм і вранці розстріляні, 195 жінок були відправлені в концентраційний табір Равенсбрюк, діти доставлені в Центральне бюро у справах переселенців міста Ліцманштадт (нім.Umwandererzentralstelle Litzmannstadt) і згодом розподілені по німецьким сім'ям, сліди більшості з них були втрачені[12]. Більшість будівель було спалено.

Після вбивства Гейдріха частина бійців Руху опору, включаючи всіх парашутистів, ховалися в крипті кафедрального собору святих Кирила і Мефодія Чеської православної Церкви в Празі. 16 червня один з учасників Руху опору, Карел Чурда, видав гестапо імена і місця проживання десятків борців і членів їх сімей. В ході допитів німці дізналися, що парашутисти ховаються в соборі. 18 червня війська під командуванням бригаденфюрера СС Карла фон Троєнфельда провели штурм церкви. Опинившись у безвихідній ситуації, захисники церкви наклали на себе руки (Ян Кубіш помер від ран пізніше)[3]. 4 вересня було розстріляно священиків кафедрального собору Вацлава Чікла і Володимира Петршіка, старосту храму Яна Сонневенда та єпископа Празького Горазда. 27 вересня Чеська православна церква була заборонена, її майно конфісковано, духовенство піддано арештам та ув'язненням[13]. Було розстріляно та заарештовано багато учасників Руху опору, членів їх сімей та співчуваючих. В одній з доповідей гестапо йдеться про розстріл 1331 людини, в тому числі 201 жінки[14].

Пам'ять[ред. | ред. код]

В першу річницю смерті Гейдріха на місці замаху було встановлено його погруддя, яке знищили радянські війська при звільненні Праги. 27 травня 2009 року в Празі на місці замаху був відкритий пам'ятник учасникам операції «Антропоїд».[15].

Про операцію «Антропоїд» було знято кілька фільмів, включаючи створену менш ніж через рік після замаху, коли багато подробиць операції не були відомі, картину Фріца Ланга «Кати теж вмирають».

У 2010 році опубліковано історичний роман французького письменника Лорана Біне «HHhH», присвячений операції.

У 2016 році випущений фільм Anthropoid, що розповідає про операцію.

Про вбивство Гейдріха розповідає пісня «SS-3» з альбому Divine Intervention американської групи Slayer.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Хёне, Хайнц. Глава 15.
  2. а б в Jaggers, R. C. The Assassination of Reinhard Heydrich.
  3. а б в г д е ж и к Burian, Michal et al.
  4. а б Burian, Michal et al.
  5. а б в Steven Lehrer.
  6. Чеканова, А. Памятник операции «Антропоид»: лучше поздно, чем никогда. Радио Прага (27 мая 2009). Архивировано из первоисточника 18 августа 2011.
  7. J. Bowyer Bell, Irving Louis Horowitz.
  8. Steven Lehrer.
  9. а б Defalgue, Ray J., Wright, Amos J. The Puzzling Death of Reinhard Heydrich.
  10. а б Defalgue, Ray J., Wright, Amos J. The Puzzling Death of Reinhard Heydrich.
  11. а б W. Seth Carus, Center for Counterproliferation Research, National Defense University.
  12. Ширер, У.
  13. Бурега, В. Православная Церковь Чешских земель и Словакии Архівовано 26 травень 2009 у Wayback Machine.(недоступная ссылка — [https://web.archive.org/web/20090526065113/http://www.pravoslavie.ru/cgi-bin/sykon/client/display.pl?sid=689&did=94 Архівовано 26 травень 2009 у Wayback Machine. история]) . Православие.ру. Архивировано из первоисточника 19 июня 2002.
  14. Ширер, У.
  15. Чеканова, А.