Константін фон Нейрат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Константін фон Нейрат
Konstantin Freiherr von Neurath
Константін фон Нейрат
 
Партія: Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Освіта:
Народження: 2 лютого 1873(1873-02-02)
Клейн-Гатбах
Смерть: 14 серпня 1956(1956-08-14) (83 роки)
Енцвейнінг
° гострий інфаркт міокарда
Віросповідання: зречення католицтва[d]
 
Військова служба
Роки служби: 19141945
Звання: SS-Obergruppenführer Collar Rank.svg Обергруппенфюрер СС
Битви: Перша світова війна
Друга світова війна
Автограф: Konstantin von Neurath signature.svg
Нагороди:
лицар Великого хреста Королівського Вікторіанського ордена Золотий партійний знак НСДАП

Медіафайли у Вікісховищі?

Константі́н фон Нейрат (нім. Konstantin Freiherr von Neurath, *2 лютого 1873, Клейн-Гатбах, Вюртемберг — †14 серпня 1956, Енцвейнінг, Німеччина) — німецький державний і політичний діяч, дипломат, барон.

Рання діяльність[ред. | ред. код]

З 1901 року на дипломатичній службі. В 1903 році призначений на посаду генерального консула Німеччини в Лондоні. Під час Першої світової війни був працівником німецького консульства в Константинополі. Протягом 19171918 років очолював вюртемберзький уряд. З 1919 року посланник в Копенгагені. В 19221930 — посол в Римі, в 19301932 — посол в Лондоні. Входив до складу німецької делегації на Лондонській конференції 1932 року, де домагався зняття репарацій з Німеччини.

Міністр закордонних справ[ред. | ред. код]

З 2 червня до 17 листопада 1932 року обіймав посаду міністра закордонних справ в уряді фон Папена, з грудня — в уряді Шлейхера. В січні 1933 року обійняв ту ж саму посаду в першому кабінеті Гітлера, вступивши до НСДАП та СС та отримавши звання группенфюрера СС.

На посаді міністра закордонних справ уклав польсько-німецький договір про ненапад 1934 року, проводив підготовку приєднання Саарської області до Німеччини, підготовку та оформлення відмови від військових статей Версальського мирного договору 1919 року, підготовку до ремілітаризації Рейнської зони та відмову від Локарнського договору 1925 року.

В 1936 році брав участь в переговорах з Італією та Японією. Результатами переговорів стало підписання Сталевого та Комінтернівського пакту.

5 листопада 1937 року був учасником наради Гітлера, де було ухвалено рішення щодо аншлюсу Австрії - плану "Отто". Звістка про те, що Гітлер збирається використати збройні сили проти Австрії та Чехословаччини так шокувало його, що в нього сталося кілька серцевих нападів.[1] Незважаючи на стан здоров'я, за кілька днів зв'язався з генералом фон Фрічем і начальником Генерального штабу генералом Беком і порадився з ними щодо того як можна змусити Гітлера "змінити свій погляд". Нейрад зміг влаштуати зустріч з фюрером лише в середині січня 1938.

"Скориставшись нагодою, я спробував довести йому, що ця політика призведе до світової війни, і що я не збираюся брати в цьому участь... Коли, незважаючи на всі мої аргумнти, він усе одно залишився при своїй думці, я сказав йому, щоби він шукав іншого Міністра закордонних справ." - згодом свідчив Нейрат на Нюрнберзькому процесі.[2]

В лютому 1938 року був змінений на посаді міністра закордонних справ Йоахимом фон Ріббентропом через протиріччя з Гітлером щодо зовнішньої агресії Німеччини.

Рейхспротектор[ред. | ред. код]

З 18 березня 1939 до 25 серпня 1943 року обіймав посаду імперського проректора Богемії та Моравії. Розробляв плани винищення чехів та германізації Чехії. В червні 1943 року отримав звання обергруппенфюрера СС.

Нюрнберзький процес[ред. | ред. код]

В травні 1945 року заарештований та включений до списку військових злочинців. Засуджений Нюрнберзьким трибуналом до 15 років ув'язнення.

На Нюрнберзькому процесі Нейрат заявив:

"Мене надзвичайно засмутила промова Гітлера, оскільки вона вибивала підґрунтя з-під тієї міжнародної політики, яку я послідовно вибудовував"

Через проблеми зі здоров'ям звільнений з в'язниці Шпандау в 1954 році. Помер в Енцвейнінзі 14 серпня 1956 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 1904-1993., Shirer, William L. (William Lawrence), (2011). The rise and fall of the Third Reich : a history of Nazi Germany (вид. 50th anniversary ed). New York: Simon & Schuster. ISBN 9781451651683. OCLC 756654223. 
  2. 1904-1993., Shirer, William L. (William Lawrence), (2011). The rise and fall of the Third Reich : a history of Nazi Germany (вид. 50th anniversary ed). New York: Simon & Schuster. ISBN 9781451651683. OCLC 756654223. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Сергій Воропаєв. Энциклопедия Третьего Рейха. — Москва : ЛОКИД-МИФ, 1996.

Література[ред. | ред. код]