Перейти до вмісту

Особливий адміністративний район (КНР)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Особливий адміністративний район (кит.: 特别行政区; піньїнь: Tèbié xíngzhèngqū) — адміністративна одиниця першого провінційного рівня в Китайській Народній Республіці. Користується високим ступенем автономії. Фактично ця територія самостійна у розв'язанні всіх питань, за винятком тих, що стосуються оборони або зовнішньої політики. Цей статус закріплений в Основних Законах, прийнятих Всекитайськими зборами народних представників після відновлення суверенітету КНР над Макао і Гонконгом. Ідею особливих адміністративних районів запропонував у 1980-х Ден Сяопін в рамках принципу «одна країна — дві системи». Це був компромісний варіант повернення до складу Китаю територій, орендованих на тривалі терміни західними країнами, де була усталена ринкова економіка й демократична політична система. Зараз у країні є дві одиниці зі статусом особливого адміністративного району.

Таблиця

[ред. | ред. код]
Особливі адміністративні райони Китайської Народної Республіки[1]
Назва Китайською (Т) Китайською (С) Піньїнь Англійською мовою Abb.¹ Населення Площа км² Регіон ISO Адміністративний поділ
Гонконг Xiānggǎng Hong Kong gǎng 7,008,900 1,104 N/A CN-91 Райони Гонконгу
Макао Àomén Macau ào 546,200 29.5 N/A CN-92 Муніципалітети Макао

Гонконг і Макао увійшли до складу Китаю як особливі адміністративні райони в 1997 і 1999 роках відповідно. Уряд КНР також неодноразово пропонував режим особливого адміністративного району з ще більшим ступенем автономії для Тайваню як можливий спосіб мирного возз'єднання Китаю, проте ці пропозиції відкидалися тайванською владою.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Джерела та деталі стосовно наведених даних можуть бути знайдені в статтях про відповідні регіони.