Гонконзька битва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Битва за Гонконг
Тихоокеанський театр Другої світової війни
Battle of HK 03.jpg
Японські війська на проспекті Цім Ша Цуй
під час битви за Гонконг
22°16′54″ пн. ш. 114°09′43″ сх. д. / 22.28190000000000026° пн. ш. 114.16200000000000614° сх. д. / 22.28190000000000026; 114.16200000000000614
Дата: 8–25 грудня 1941
Місце: Британський Гонконг і околиці
Результат: Перемога Японії та японська окупація Гонконгу
Сторони
Британська імперія Британська імперія Flag of Japan (1870-1999).svg Японська імперія
Командувачі
Велика Британія Марк Ейтчісон Янг
British Raj Red Ensign.svg Крістофер Молтбі
Канада Джон К. Лоусон 
Велика Британія Седрік Волліс
War flag of the Imperial Japanese Army.svg Такаші Сакаї
War flag of the Imperial Japanese Army.svg Мінеїті Кога
Військові сили
14 000 вояків 52 000 вояків
Втрати
2 113 загинули або пропали безвісти, 2 300 поранено[1]
10 000 взято у полон
1 996 убито і 6 000 поранено[2]
Жертви серед мирного населення:[3]
4 000 вбитих,
3 000 важкопоранених

Гонко́нзька би́тва (англ. Battle of Hong Kong), також відома як Оборона Гонконгу (англ. Defence of Hong Kong) та Падіння Гонконгу (англ. Fall of Hong Kong) — одна з перших битв Тихоокеанської кампанії Другої світової війни. Війська Японської імперії напали на Британський Гонконг того самого ранку, коли стався наліт на військово-морську базу США у Перл-Гарбор. Напад відбувся у порушення міжнародного права: Японія не оголошувала війни Британській імперії. Неспровокований акт агресії Японії зустрів жорсткий опір гарнізону Гонконгу, що складався з місцевих військ, а також британських, канадських і індійських частин. Протягом тижня захисники покинули материк, а менш ніж через два тижні, коли оборона стала неможливою і на острові, колонія здалася. Оборона тривала з 8 по 25 грудня 1941.

Передісторія[ред.ред. код]

Битва[ред.ред. код]

Наслідки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ^  Цифри взято від Командувача британських військ у Гонконзі Крістофера Молтбі.[1]
  2. ^  Японські втрати невідомі. Оцінки різняться від 675 вбитих і 2 079 поранених до 7 000 вбитих і 20 000 поранених. 29 грудня 1941 р. «Гонконг Ньюз» повідомляла про 1 996 убитих і 6 000 поранених, що Тоні Бангам назвав «мабуть, найбільш імовірною оцінкою».[2]
  3. ^  Цифри взято від директора медичних служб Гонконгу Селвіна-Кларка.[2]

Цитати[ред.ред. код]

  1. Banham, 2005, с. 317
  2. а б Banham, 2005, с. 318

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Координати: 22°16′01″ пн. ш. 114°11′17″ сх. д. / 22.267° пн. ш. 114.188° сх. д. / 22.267; 114.188