Населення Гонконгу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Гонконґу M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 7,141 млн осіб
Густота 6940,9 особи/км²
Коефіцієнт міграції 1,68 ‰
Природний рух
Природний приріст 0,38 %
Народжуваність 9,23 ‰
Фертильність 1,18 дітей на 1 жінку
Смертність 7,07 ‰
Смертність немовлят 2,73 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 12,11 %
 • 15–64 років 72,55 %
 • старіші за 65 років 15,34 %
Середня тривалість життя 82,86 року
 • чоловіків 80,24 року
 • жінок 85,78 року
Статева структура
загалом 0,87 чол./жін.
при народженні 1,12 чол./жін.
до 15 років 1,13 чол./жін.
15–64 років 0,85 чол./жін.
після 65 років 0,89 чол./жін.
Етнічні групи
Нація гонконгці
Найбільший етнос китайці
Нацменшини індонезійці, філіппінці
Мови
Офіційна китайська
Також у побуті англійська

Населення Гонконґу. Чисельність населення країни 2015 року становила 7,141 млн осіб (103-тє місце у світі)[1]. Чисельність Гонконґців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 9,23 ‰ (206-те місце у світі), смертність — 7,07 ‰ (131-ше місце у світі), природний приріст — 0,38 % (166-те місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Гонконзі, станом на 2015 рік, дорівнює 9,23 ‰ (206-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,18 дитини на одну жінку (221-ше місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 79,5 % (станом на 2007 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 29,8 року (оцінка на 2008 рік)[1].

Смертність у Гонконзі 2015 року становила 7,07 ‰ (131-ше місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,38 % (166-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Гонконґу, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Гонконґу становить 44 років (12-те місце у світі): для чоловіків — 43,2, для жінок — 44,5 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 82,86 року (7-ме місце у світі), для чоловіків — 80,24 року, для жінок — 85,78 року[1].

Вікова структура населення Гонконґу, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 12,11 % (458 458 чоловіків, 406 506 жінок);
  • молодь віком 15-24 роки — 11,13 % (410 701 чоловік, 383 901 жінки);
  • дорослі віком 25-54 роки — 46,16 % (1 408 524 чоловіка, 1 887 927 жінок);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 15,26 % (531 684 чоловіка, 557 904 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 15,34 % (516 255 чоловіків, 579 245 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 7,8; коефіцієнт розлучуваності — 2,76; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 36 (дані за 2011 рік)[2][3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 31,2 року, жінки — 28,9 року, загалом — 30 років (дані за 2011 рік)[4].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 6940,9 особи/км² (4-те місце у світі)[1].

Урбанізація[ред. | ред. код]

Гонконґ надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 100 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,74 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста країни: Гонконґ — 7,26 млн осіб (дані за 2014 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень імміграції 2015 року становив 1,68 ‰ (55-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]

У країні офіційно проживає лише одна особа без громадянства[1].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2011 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
китайці
  
93.1%
індонезійці
  
1.9%
філіппінці
  
1.9%
інші
  
3%
Докладніше: Народи Китаю

Головні етноси країни: китайці — 93,1 %, індонезійці — 1,9 %, філіппінці — 1,9 %, інші — 3 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1].

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Докладніше: Українці Китаю

Мови[ред. | ред. код]

Мови Гонконґу (2012 рік)[1]
Мова: Відсоток:
китайська
  
89.5%
англійська
  
3.5%
китайська (путунхуа)
  
1.4%
інші китайські діалекти
  
4%
інші
  
1.6%
Докладніше: Мови Китаю

Офіційні мови[5]: китайська (кантонський діалект) — розмовляє 89,5 % населення території, англійська — 3,5 %. Інші поширені мови: китайська (путунхуа) — 1,4 %, інші китайські діалекти — 4 %, інші мови — 1,6 % (дані 2011 року).

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Гонконзі (2015 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
місцеві вірування
  
90%
християни
  
10%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: еклектика місцевих вірувань — 90 %, християнство — 10 % (станом на 2015 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Докладніше: Освіта в Китаї

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 3,6 % ВВП країни, станом на 2014 рік (124-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 2,73 ‰ (215-те місце у світі); хлопчиків — 2,96 ‰, дівчаток — 2,46 ‰[1].

Захворювання[ред. | ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Соціально-економічне становище[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 37 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 16,4 %; частка осіб похилого віку — 20,6 %, або 4,8 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 19,6 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 6,066 млн унікальних інтернет-користувачів (61-ше місце у світі), що становило 85 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 3,883 млн осіб (93-тє місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: промисловість — 3,8 %; будівництво — 2,8 %; торгівля, ресторани, готелі — 53,3 %; фінанси, страхування, нерухомість — 12,5 %; транспорт і зв'язок — 10,1 %; громадський сектор — 17,1 % (станом на 2013 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 2,9 % працездатного населення, 2014 року — 3,2 % (21-ше місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 9,4 %, серед юнаків — 11,3 %, серед дівчат — 7,8 % (106-те місце у світі)[1].

Кримінал[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Незважаючи на енергійні зусилля правоохоронних органів, Гонконґ стикається з серйозними проблемами в царині контролю за транзитом героїну і метамфетаміну; сучасна банківська система забезпечує зручний канал для відмивання грошей; росте використання синтетичних наркотиків власного виробництва, особливо серед молоді[1].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,12 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,13 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 0,75 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Населення Гонконґу
Рік Населення Зміна
1950 1 974 000
1960 3 075 000 +55.8%
1970 3 942 000 +28.2%
1980 5 039 000 +27.8%
1990 5 704 000 +13.2%
2000 6 675 000 +17.0%
2010 7 024 000 +5.2%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи Hong Kong : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 23 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 23 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 23 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  5. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]