Населення Гонконгу
Населення Гонконґу | |
---|---|
Чисельність | 7,141 млн осіб |
Густота | 6940,9 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 1,68 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲0,38 % |
Народжуваність | 9,23 ‰ |
Фертильність | 1,18 дітей на 1 жінку |
Смертність | 7,07 ‰ |
Смертність немовлят | 2,73 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 12,11 % |
• 15–64 років | 72,55 % |
• старіші за 65 років | 15,34 % |
Середня тривалість життя | 82,86 року |
• чоловіків | 80,24 року |
• жінок | 85,78 року |
Статева структура | |
загалом | 0,87 чол./жін. |
при народженні | 1,12 чол./жін. |
до 15 років | 1,13 чол./жін. |
15–64 років | 0,85 чол./жін. |
після 65 років | 0,89 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | гонконгці |
Найбільший етнос | китайці |
Нацменшини | індонезійці, філіппінці |
Мови | |
Офіційна | китайська |
Також у побуті | англійська |
Населення Гонконґу. Чисельність населення країни 2015 року становила 7,141 млн осіб (103-тє місце у світі)[1]. Чисельність Гонконґців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 9,23 ‰ (206-те місце у світі), смертність — 7,07 ‰ (131-ше місце у світі), природний приріст — 0,38 % (166-те місце у світі) .
Народжуваність у Гонконзі, станом на 2015 рік, дорівнює 9,23 ‰ (206-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,18 дитини на одну жінку (221-ше місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 79,5 % (станом на 2007 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 29,8 року (оцінка на 2008 рік)[1].
Смертність у Гонконзі 2015 року становила 7,07 ‰ (131-ше місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,38 % (166-те місце у світі)[1].
Середній вік населення Гонконґу становить 44 років (12-те місце у світі): для чоловіків — 43,2, для жінок — 44,5 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 82,86 року (7-ме місце у світі), для чоловіків — 80,24 року, для жінок — 85,78 року[1].
Вікова структура населення Гонконґу, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 12,11 % (458 458 чоловіків, 406 506 жінок);
- молодь віком 15-24 роки — 11,13 % (410 701 чоловік, 383 901 жінки);
- дорослі віком 25-54 роки — 46,16 % (1 408 524 чоловіки, 1 887 927 жінок);
- особи передпохилого віку (55-64 роки) — 15,26 % (531 684 чоловіки, 557 904 жінки);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 15,34 % (516 255 чоловіків, 579 245 жінок)[1].
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 7,8; коефіцієнт розлучуваності — 2,76; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 36 (дані за 2011 рік)[2][3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 31,2 року, жінки — 28,9 року, загалом — 30 років (дані за 2011 рік)[4].
Густота населення країни 2015 року становила 6940,9 особи/км² (4-те місце у світі)[1].
Гонконґ надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 100 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,74 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста країни: Гонконґ — 7,26 млн осіб (дані за 2014 рік)[1].
№ | Округ | Населення | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Сянган Цзюлун |
1 | Сянган | Центральний і Західний | 7 012 738 | Цюнван Юньлон-Каухуей | ||||
2 | Цзюлун | Цзюлун | 2 019 533 | ||||||
3 | Цюнван | Чхюньвань | 288 728 | ||||||
4 | Юньлон-Каухуей | Юньлон | 141 900 | ||||||
5 | Тунчхун | Айлендс | 45 000 | ||||||
6 | Сатхінь | Сатхінь | 21 559 | ||||||
7 | Тхюньмунь | Тхюньмунь | 16 940 | ||||||
8 | Тайпоу | Тайпоу | 16 302 | ||||||
9 | Сайкун | Сайкун | 11 927 | ||||||
10 | Юнгшуван | Айлендс | 6 000 |
Річний рівень імміграції 2015 року становив 1,68 ‰ (55-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
У країні офіційно проживає лише одна особа без громадянства[1].
Головні етноси країни: китайці — 93,1 %, індонезійці — 1,9 %, філіппінці — 1,9 %, інші — 3 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1].
Офіційні мови[5]: китайська (кантонський діалект) — розмовляє 89,5 % населення території, англійська — 3,5 %. Інші поширені мови: китайська (путунхуа) — 1,4 %, інші китайські діалекти — 4 %, інші мови — 1,6 % (дані 2011 року).
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: еклектика місцевих вірувань — 90 %, християнство — 10 % (станом на 2015 рік)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 3,6 % ВВП країни, станом на 2014 рік (124-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 2,73 ‰ (215-те місце у світі); хлопчиків — 2,96 ‰, дівчаток — 2,46 ‰[1].
Кількість хворих на СНІД невідома, Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 37 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 16,4 %; частка осіб похилого віку — 20,6 %, або 4,8 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 19,6 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].
Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 6,066 млн унікальних інтернет-користувачів (61-ше місце у світі), що становило 85 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 3,883 млн осіб (93-тє місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: промисловість — 3,8 %; будівництво — 2,8 %; торгівля, ресторани, готелі — 53,3 %; фінанси, страхування, нерухомість — 12,5 %; транспорт і зв'язок — 10,1 %; громадський сектор — 17,1 % (станом на 2013 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 2,9 % працездатного населення, 2014 року — 3,2 % (21-ше місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 9,4 %, серед юнаків — 11,3 %, серед дівчат — 7,8 % (106-те місце у світі)[1].
Незважаючи на енергійні зусилля правоохоронних органів, Гонконґ стикається з серйозними проблемами в царині контролю за транзитом героїну і метамфетаміну; сучасна банківська система забезпечує зручний канал для відмивання грошей; росте використання синтетичних наркотиків власного виробництва, особливо серед молоді[1].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
-
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,12 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,13 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15-24 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25-54 років — 0,75 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55-64 років — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці старше за 64 роки — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
Населення Гонконґу | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1950 | 1 974 000 | — |
1960 | 3 075 000 | +55.8% |
1970 | 3 942 000 | +28.2% |
1980 | 5 039 000 | +27.8% |
1990 | 5 704 000 | +13.2% |
2000 | 6 675 000 | +17.0% |
2010 | 7 024 000 | +5.2% |
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи Hong Kong : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 5 December. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 5 December. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 5 December. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної та офіційної мов. Державні мови в різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У цьому випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
- (рос.) Сянган (Гонконг) // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Сянган (Гонконг) // Страны и народы. Зарубежная Азия. Восточная и Центральная Азия / Редкол. : М. И. Сладковский (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1982. — 284 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. China : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Китаю.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: China. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей Китаю.
- Hon Kong. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Гонконґу.
- China. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Китаю від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in China : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.