Сан-Андрес-і-Провіденсія
| Сан-Андрес та Провіденсія | |
|---|---|
| ісп. Departamento de San Andrés y Providencia | |
| Девіз: Paraíso turístico (Рай для туристів) | |
| місто | Сан-Андрес |
| Країна | |
| департамент | CO |
| Підрозділи | 2 муніципалітети |
| Офіційна мова | іспанська, англійська, райсальська креольська мова |
| Населення | |
• повне | 59 573[1] (2005) (29) |
| 1124,02 (2) | |
| Площа | |
• повна | 52,5 км² (33) |
| Висота | |
• максимальна | 37 м |
• мінімальна | 37 м |
| Часовий пояс | UTC−5 |
| Дата заснування | 4 липня 1991 |
| Вебсайт | sanandres |
| Скорочення | |
| ISO 3166-2 | CO-SAP |
Департамент Сан-Андрес і Провіденсія на мапі Колумбії | |
![]() | |
|
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сан-Андрес-і-Провіденсія | |
Сан-Андрес та Провіденсія (ісп. San Andrés y Providencia) — один з департаментів Колумбії, куди входять острови Сан-Андрес, Провіденсія і низка дрібніших островів (Бікон, Бахо-Нуево, Ронкадор, Кортаун та Альбукерке) та рифів, що вигідно височіють в південно-західній частині Карибського моря навпроти узбережжя Нікарагуа. Департамент розташований за 750 кілометрів на північний захід від Карибського узбережжя Колумбії. Адміністративний центр — місто Сан-Андрес.
Площа департаменту — 112 км², з яких площа суходолу 52,5 км². Населення — 70554 осіб (2005, 23000 в 1977).

Клімат субекваторіальний. Пересічні місячні температури близько 30 °C. Опадів 1500–2000 мм за рік.
У 1502 році відкриті іспанцями на чолі з Христофором Колумбом· У 1544 році приєднані до іспанського генерал-капітанства Гватемала· У 1627—1631 роках заселені британськими пуританами — переселенцями з Англії і Вельсу· 24 травня 1641 року флот Іспанії захопив острів Провіденсія· 22 грудня 1670 року англійці на чолі з Генрі Морганом відбили Провіденсію у іспанців· У 1740—1787 роках острів Сан-Андрес був під владою Великої Британії; а потім перейшов під владу Іспанії· У 1822 році острови приєднані до Колумбії· З 2001 року Нікарагуа намагалася оскаржити у Колумбії територіальну приналежність островів. Але 2007 року Міжнародний суд ООН підтвердив право Колумбії на володіння основними островами департаменту. 2012 року таке ж рішення було прийнято щодо низки дрібніших островів, що поставило крапку у територіальній суперечці.[2] Однак води Карибського моря, що були колумбійською ексклюзивною економічною зоною площею близько 75 тисяч км², повинні бути передані Нікарагуа. Уряд Колумбії відмовився виконувати це рішення МС ООН[3].
| № | Прапор | Муніципалітети | Площа, км² |
Населення, осіб (2005) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Сан-Андрес (San Andrés) | 26 | 55 426 | |
| 2 | Провіденсія (Providencia) | 26,5 | 4 147 |
Споконвічне населення островів — райсальці, є нащадками англійських пуритан, що оселилися на островах 1631 року, і їх рабів. Їх розмовна райсальська креольська мова поступово витісняється стандартною англійською та іспанською. Проте останнім часом з 90 тисяч жителів, райсальці становлять лише близько 30 % жителів.
Розвинуте рибальство, сільське господарство (вирощують кокосову пальму).
Має зв'язок з континентальною частиною Колумбії морським та авіаційним транспортом.
Головна визначна пам'ятка островів — баптистська церква у Ла-Лома, найстаріша у Латинській Америці.
- ↑ Resultados censo general 2005 — Archipiélago de San Andrés (PDF) (ісп.). Архів (PDF) оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 28 травня 2014.
- ↑ Радио «Голос России» — Международный суд решил в пользу Колумбии вопрос о спорных островах. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 28 травня 2014. [Архівовано 2012-11-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Колумбия отказалась отдать Никарагуа часть Карибского моря, невзирая на решение суда ООН
| Це незавершена стаття про Колумбію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |




