Острозька Анна Алоїза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганна Алоїза Ходкевич
пол. Anna Alojza Chodkiewicz
Hanna Ałaiza Chadkievič (Astroskaja). Ганна Алаіза Хадкевіч (Астроская).jpg
Ім'я при народженні Ганна Алоїза Острозька
Народилася 25 березня 1600(1600-03-25)
Ярослав, Ярославський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Померла 24 січня 1654(1654-01-24) (53 роки)
Великопольща
Поховання Краків
Місце проживання Волинь (Україна)
Діяльність меценат, філантропія
Відомий завдяки окатоличення
Титул княгиня
Конфесія католицтво
Рід Острозькі
Батько Олександр Острозький
Мати Ганна Костка
Родичі Василь Костянтин Острозький (дід)
Брати, сестри  • Софія Острозька, Катерина Острозька і Адам Костянтин Острозький
У шлюбі з Ян Кароль Ходкевич
Герб

Ганна Алоїза Ходкевич (дівоче Остро́зька, 1600 — 27 січня 1654[1]) — представниця української аристократії, меценат, завзята прихильниця католицького обряду.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походила з впливової аристократичної української родини князів Острозьких. Донька волинського воєводи Олександра Острозького та Анни Костки. У 1603 році залишилася без батька (передчасно помер за загадкових обставин)[1]; перебувала під опікою матері.

У 1620 році вийшла заміж за великого гетьмана литовського Яна Кароля Ходкевича (друга дружина). Чоловік загинув під час Хотинської битви 1621 року. У 1635 році померла її мати.

Після цього підпала під вплив єзуїтів, стала завзятою католичкою. Здійснювала заходи з поширення католицтва на українських землях, сприяла греко-католикам, передала їм церкву у Турові. Відкривала школи для виховання української шляхти за католицьким обрядом (наприклад, в Острозі), надавала допомогу ксьондзам. У 1624 році заснувала єзуїтські колегіуми у містах Острог та Ярослав.

Перепоховала свого батька за латинським обрядом у збудованому за її сприяння костелі єзуїтів в Острозі, та спровокувала повстання у пасхальну ніч 1636 р. Цей рік вважають останнім роком існування Острозької Академії. При колегіумі в Острозі заснувала «конвікт» (інтернат) для шляхетської молоді[2]. У 1629 році відновила фундацію католицькій парафії у дідичному Краківці[3]. Наказала всім православним священикам у власних та державлених маєтках прибувати до Острога для участі в латинській процесії на свято Божого Тіла.[4]

Hanna Ałaiza Chadkievič (Astroskaja). Ганна Алаіза Хадкевіч (Астроская).jpg

З початком повстання під проводом Богдана Хмельницького втекла до своїх польських маєтків.

Була власницею великої кількості маєтностей, зокрема Тернополя, Острога та ін[1]. Після її смерті володіння перейшли до князів Заславських, згодом Санґушків.

Померла на території Польщі. Тимчасово була похована в Ярославі, після початку воєн з шведами. 1723 року після закінчення Північної війни була урочисто перепохована з чоловіком в домініканському костелі Успіння Діви Марії Острога.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Фроленков В. Острозькі князі… — С. 699.
  2. Ostróg // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII : Netrebka — Perepiat. (пол.) — S. 683. (пол.)
  3. Krakowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883 . — T. IV : Kęs — Kutno. (пол.) — S. 606. (пол.)
  4. Созанський І. З минувшини міста Бродів. — Львів : НТШ, 1911. — 69 с. — С. 50.
  5. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… — T. 3.— S. 523.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]