Турів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


місто Турів
біл. Тураў
Coat of Arms of Turaŭ, Belarus.svg Flag of Turaw, Belarus.svg
Герб Турова Прапор Турова
BLR Turau Administrative Building.jpg
Основні дані
52°04′09″ пн. ш. 27°44′10″ сх. д. / 52.06917° пн. ш. 27.73611° сх. д. / 52.06917; 27.73611Координати: 52°04′09″ пн. ш. 27°44′10″ сх. д. / 52.06917° пн. ш. 27.73611° сх. д. / 52.06917; 27.73611
Країна Білорусь Білорусь
Область Гомельська область
Засновано 980
Перша згадка 980
Статус з 2004 року
Населення 2 846 (2011)
Площа 5,46029[1] км²
Поштовий індекс 247980
Телефонний код +375-2353
Висота 125[2] м.н.р.м.
Місцева влада
Веб-сторінка Тураў
Турів is located in Білорусь
Турів
Турів
Турів is located in Гомельська область
Турів
Турів

CMNS: Турів на Вікісховищі

Ту́рів (Туров, біл. Ту́раў) — місто східного Полісся, пристань на правому березі Прип'яті, у Житковицькому районі Гомельської області Білорусі.

Історія[ред.ред. код]

Турів — старий княжий город на землі дреговичів. Уперше згадується в літописі «Повісті минулих літ» під 980 роком. Походження назви пов'язують з ім'ям князя Дреговицької землі Тура, якого вважають засновником міста.

За київського князя Володимира Турівське князівство увійшло до складу Київської держави. У 988 році першим історично відомим князем який посів у місті був Святополк, син Володимира, під владою якого знаходилася Київська Русь. У 1005 році за правління Святополка у Турові утворюється Турівська єпархія.

За правління другого сина Володимира Ярослава у Турові посів його син Ізяслав.

З кінця 10 століття центр удільного Турівського князівства та єпархіїXII ст. тут був єпископом Кирило Турівський).

Узимку 1241 року місто було зруйноване Батиєвою навалою.

З 1320-тих років Турів належав до Великого Литовського Князівства (з середини XV ст. — до середини XVI століття Туровом володіли князі Острозькі), недовгий час входив до складу держави гетьмана Богдана Хмельницького.

З 1793 року містечко Мозирського повіту Мінської губернії Російської Імперії.

4 травня 1796 року у Варшаві дідичка «Турівського ключа» (складався з дільниці міста Турова, сіл Бураже, Рилаже, Ричів, Воросниця, Тереблиці, Короличі, Кароліш, Бакче, Гвинне, Дроздин) Йоанна Потоцька — донька Йоахіма Кароля Потоцького — підписала заповіт, яким заповідала його своїй доньці Маріанні Шимановській[3].

19181920 — у складі Української Держави.

3 серпня 2004 року Рада Міністрів Республіки Білорусь надала Турову статус міста.

Персоналії[ред.ред. код]

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Храм на честь всіх святих (XIX ст.)

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://gp.by/upload/iblock/0c7/0c77b7a70bc8b48d969b9da8379e9542.pdf
  2. GeoNames
  3. S. Barącz. Pamiątki buczackie. — Lwów: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s.— S. 72-73. (пол.)
  4. Książęta Ostrogscy (01) (пол.)

Література[ред.ред. код]