Комашник ґедзеносний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Офрис ґедзеносний)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Комашник ґедзеносний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Зозулинцеві (Orchidaceae)
Рід: Комашник (Ophrys)
Вид:
Комашник ґедзеносний (O. oestrifera)
Біноміальна назва
Ophrys oestrifera

Комашник ґедзеносний[1], офрис оводоносна[2], офрис оводоносний[3] (Ophrys oestrifera M.Bieb., Ophrys cornuta Stev.) — реліктовий середземноморсько-передньоазійський вид роду комашник з родини орхідних.

Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина 25–40 см висоти. Листів 2–5, сизувато-зелені. Суцвіття рідкісне, з 3 — 8(13) квітками. Квітки до 2,5 см, рожеві з довгими густо-волосистими ясно-коричневими виростами біля основи губи, що надає їй схожості з самкою ґедзя. Зовнішні листочки оцвітини довжиною до 14 мм, спочатку рожево-зелені, з 3 зеленими жилками, потім рожево-лілові; внутрішні — дрібніші зовнішніх, 2 верхніх листочка короткі, тупі, рожево-лілові, оксамитові, рожкоподібні. Губа спрямована вниз, оксамитова, широко-овальна, біля основи і на кінці звужена, трилопатева, темно-коричнева, з відверненим догори придатком; бічні лопаті її з догори стирчать, тонкими, волосистими довгими виростами (рогами); краю середньої лопаті губи підвернуті всередину, і тому губа опукла, на поверхні її голий підковоподібний синювато-коричневий знак, оточений подвійною жовтуватою облямівкою, нижче якої 1–2 невеликих жовтуватих плями (іноді їх немає). Зав'язь слабо скручена. Цвіте в кінці квітня-початку травня. Плодоносить у червні — липні. Розмножується переважно насінням.

Поширення[ред. | ред. код]

Гірський Крим (за винятком яйл), Південний берег Криму. Вид поширений також у Центральній Європі, Середземномор'ї, на Кавказі, у Малій та Західній Азії.

У Криму зустрічаються два підвиди, що незначно відрізняються будовою губи: комашник ґедзеносний підвид ґедзеносний (Ophrys oestrifera subsp. oestrifera) і комашник ґедзеносний підвид рогатий (Ophrys oestrifera subsp. cornuta).

Місця зростання[ред. | ред. код]

Світлі ялівцеві та листяні ліси (серед чагарників на кам'янистих схилах). Росте невеликими групами або поодинокими екземплярами.

Чисельність[ред. | ред. код]

В Криму було виявлено 6 місцезнаходжень (163 особини). З 70-х рр. 20 ст. чисельність виду різко скоротилася.

Причини зміни чисельності[ред. | ред. код]

Освоєння земель (зокрема під курортне будівництво), рекреаційне навантаження, зривання на букети, викопування рослин.

Заходи охорони[ред. | ред. код]

Занесений до Червоної книги МСОП, додатку Бернської конвенції, СІТЕС, Червоної книги Української РСР (1980), Конвенції з міжнародної торгівлі видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (1973). Охороняється у Криму, зокрема, в природних заповідниках: Мис Мартьян, Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, Кримському; у заказниках загальнодержого значення Мис Айя і Бандарському, заповідному урочищі місцевого значення «Скелі Ласпі». Необхідно взяти на облік усі місця зростання, закартувати їх, здійснювати постійний контроль за станом популяцій.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ophrys oestrifera // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
  3. Російсько-український словник ботанічної термінології і номенклатури. — К. : Вид-во АН УРСР, 1962. — 340 с.

Література[ред. | ред. код]

  • Флора СССР, 1935;
  • Смольянинова Л. А. Сем. Orchidaceae Juss. — Ятрышниковые // Флора европейской части СССР. Л., 1976. Т. 2.
  • Декоративные травянистые растения для открытого грунта СССР, 1977;
  • Редкие и исчезающие виды флоры СССР, нуждающиеся в охране, 1981;
  • Красная книга СССР, 1984;
  • Редкие растения и животные Крыма, 1988;
  • Орхидеи нашей страны, 1991.

Джерела[ред. | ред. код]