П'єр Габріель
| П'єр Габріель | |
|---|---|
| фр. Pierre Gabriel | |
| Ім'я при народженні | фр. Pierre Marie André Gabriel[1] |
| Народився |
1 серпня 1933[1] Біч[1] |
| Помер |
24 листопада 2015[2][1] (82 роки) Санкт-Галлен, Швейцарія |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | математик, викладач університету |
| Alma mater | Паризький університет |
| Галузь | математика[3], теорія категорій[3], теорія представлень[3], гомологічна алгебра[3] і алгебра[3] |
| Заклад | Цюрихський університет |
| Науковий керівник | Жан-П'єр Серр[4] |
| Аспіранти, докторанти |
Bernhard Kellerd Klaus Bongartzd[4] Christine Riedtmannd[4] Urs Fischbacherd[4] Thomas Brüstled[4] Nikos P. Marmaridisd[4] Otto Kaspar Bretscherd[4] Bangming Dengd[4] |
| Членство | Французька академія наук |
| Нагороди | |
П'єр Габріель (фр. Pierre Gabriel, також відомий як Петер Габріель, нім. Peter Gabriel; 1 серпня 1933, Біч, департамент Мозель, Франція — 24 листопада 2015, Санкт-Галлен, Швейцарія[5]) — французький і швейцарський математик, який займався переважно алгеброю і зокрема — гомологічною алгеброю.
Біографія[ред. | ред. код]
Отримав спеціалізацію в математиці на курсі Жана-П'єра Серра в Колеж де Франс. Зокрема, їм була написана перша версія курсу «Локальна алгебра. Множинності» (1957/58).
У 1960 році захистив докторську дисертацію, присвячену фібрації Кана в Паризькому університеті[6], а в 1961 — ще одну, присвячену абелевій категорії, яка була опублікована в «Бюлетені Французького математичного товариства» (фр. Bulletin de la Société Mathématique de France)[7].
У співпраці з Александром Гротендіком працював над 1 і 3 семінарами алгебричної геометрії в Буа-Марі. Разом з Міхаелем Цісманом розробляє теорію ланцюгової гомотопії. У співавторстві з Мішелем Демазюром складає підручник з алгебричних груп, акцентуючи точку зору гомологічної алгебри. Займається вивченням алгебричного розподілу скінченних просторів і сагайдаками. У 1970 році доводить, що сагайдак скінченного типу (з скінченним числом неподільних представлень) відповідає діаграмі Динкіна[8].
У 1980 і 1981 роках обирається головою Швейцарського математичного товариства. З 1986 року — член-кореспондент Французької академії наук[9]. У той же рік — запрошений доповідач на Міжнародному конгресі математиків в Берклі, де представляє свої праці про тонкі алгебричні предствлення.
Професор Страсбурзького, Мецського, Боннського і Цюрихського університетів.
Великий прихильник франко-німецького білінгвізму в Ельзасі та Лотарингії[5].
Бібліографія[ред. | ред. код]
- (з Мішелем Демазюром) Groupes algébriques, vol. 1, Masson, Paris, 1970. Édition anglaise du chapitre 1 : Introduction to Algebraic Geometry and Algebraic groups, North Holland, 1980
- (з Міхаелем Цісманом) Calculus of Fractions and Homotopy Theory, Springer, Berlin 1967 (Ergebnisse der Mathematik und ihrer Grenzgebiete, vol. 35) (англ.).
- (з Фрідріхом Ульмером) Lokal präsentierbare Kategorien, Springer, Berlin, 1971 (Lecture notes in Mathematics, vol. 221) (нім.).
- (з Вальтером Боро і Рудольфом Ренчлером) Primideale in Einhüllenden auflösbarer Liealgebren. Beschreibung durch Bahnenräume, Springer Verlag, 1973 (sous le nom de Peter Gabriel) (нім.)
- Matrizen, Geometrie, Lineare Algebra (Birkhäuser Advanced Texts, Basler Lehrbücher), 1996 — traduit en français par G. Arnaudiès, J.-M. Arnaudiès, J.-D. Eiden et P. Gabriel et complété, Éditions Cassini, Paris, 2000, 723 p. (нім.)
- (avec A. V. Roiter et Bernhard Keller) Representations of finite dimensional algebras, Springer Verlag, 1997 (нім.)
- En collaboration avec Raimundo Bautista, A.V. Roiter et Leonardo Salmeron il démontra en 1983 l'existence de bases multiplicatives dans les algèbres de représentation finie (paru dans les Inventiones mathematicae en 1984). (фр.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Fichier des personnes décédées
- ↑ http://www.academie-sciences.fr/fr/In-memoriam/pierre-gabriel.html
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ а б в г д е ж и Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б Décès de Pierre Gabriel militant du bilinguisme (фр.). Le Républicain Lorrain. 29 листопада 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2016.
- ↑ Pierre Gabriel (англ.). Mathematics Genealogy Project. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2016.
- ↑ Search and download archives of mathematical journals (англ.). Numdam. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 28 січня 2016.
- ↑ P. Gabriel, " Unzerlegbare Darstellungen. I ", Manuscripta Mathematica, vol. 6, 1972, p. 71-103 DOI:10.1007/BF01298413(нім.).
- ↑ Fiche de Pierre Gabriel [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.] (фр.)
|
