Палац Розумовського (Батурин)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палац гетьмана Кирила Розумовського Pictogram infobox palace.png
Палац К. Розумовського.jpg
51°20′16″ пн. ш. 32°53′19″ сх. д. / 51.33778° пн. ш. 32.88861° сх. д. / 51.33778; 32.88861Координати: 51°20′16″ пн. ш. 32°53′19″ сх. д. / 51.33778° пн. ш. 32.88861° сх. д. / 51.33778; 32.88861
Тип парк і садиба[d]
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Батурин
Адреса Набережна, 1;
Таксофон +380 4635 48 6 51
Стиль неокласицизм
Архітектор Чарлз Камерон
Засновано 1799-1803
Відкрито щодня без перерв
Закрито листопад-березень – у понеділок
Режим роботи 10:00 — 18:00
Вартість екскурсійне обслуговування
(станом на січень 2019 року)
дорослі:50 грн.
пільгові категорії: 25 грн.
Відвідувачі 43 250 чол. на рік
Куратор НІКЗ «Гетьманська столиця»
Сайт baturin-capital.gov.ua
Палац Розумовського (Батурин). Карта розташування: Україна
Палац Розумовського (Батурин)
Палац Розумовського (Батурин) (Україна)

CMNS: Палац Розумовського у Вікісховищі

Пала́ц ге́тьмана Кири́ла Розумо́вського — пам'ятка архітектури національного значення в місті Батурині Чернігівської області; частина палацово-паркового ансамблю; музей Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Батурин - гетьманська столиця

Історія[ред. | ред. код]

Батуринський палац, план 2-го поверху.

З 1794 р. Кирило Розумовський постійно проживає в Батурині. Саме тоді він і замислює будівництво грандіозного палацово-паркового ансамблю.

Палац гетьмана Кирила Розумовського — видатна пам’ятка доби класицизму. В Україні це єдина архітектурна споруда, зведена геніальним архітектором Чарльзом Камероном[1]. Упродовж 1799—1803 рр. тут тривали масштабні будівельні роботи. Після смерті гетьмана, у 1803 році палац перейшов у власність його сина Андрія, який володів ним до своєї смерті (1836 р.). У 1824 році пожежа знищила майже всі інтер’єри споруди.

Питання подальшої долі гетьманського палацу підняв у 1908 р. на XIV Всеросійському Археологічному з’їзді в Чернігові Георгій Лукомський[2].

У 1909 р. Батурин відвідав правнук Кирила Розумовського Каміл Львович Розумовський, який виділив кошти на реставрацію палацу, де хотів створити Музей народного мистецтва.

З 1911 р. палац перейшов під опіку “Товариства захисту і збереження в Росії пам’ятників мистецтва і старовини”, на замовлення якого архітектор Андрій Білогруд зробив обміри і численні фотографії палацу, а також підготував проект його відбудови. Розпочалися реставраційні роботи, що тривали до 1913 р. — було повністю відновлено покрівлю палацу[3].

Події Першої світової війни надовго відвернули увагу наукової спільноти від цього шедевру.

У серпні 1923 р. споруда постраждала від сильної пожежі. На початку ХХ ст. був розібраний один з флігелів[4]. Під час Другої світової війни значних втрат зазнали фасадні стіни та архітектурно-декоративні елементи пам’ятки.

У другій половині ХХ ст. був розібраний інший флігель ти повністю знищений гарний липовий парк. Центральна споруда всього комплексу - палац - зберігся. У ХХ ст. було здійснено кілька спроб відновлення палацу, які підтримали його стан, але жодна реставрація не була завершена.

У 2002 р. розроблено комплексну програму збереження пам’яток заповідника “Гетьманська столиця”, реалізація якої розпочалася в 2003 р. Проект відбудови розробили фахівці інституту “УкрНДІпроектреставрація”, роботи виконували спеціалісти корпорації “Укрреставрація”. Замовником реставраційних робіт виступила Чернігівська обласна державна адміністрація.

В 2003—2008 рр. під егідою Президента України Віктора Ющенка та при благодійній участі українських меценатів палац Кирила Розумовського відреставрований.

Флігелі[ред. | ред. код]

Дві прямокутні будівлі, розташовані по обидва боки від палацу. Розміри флігелів - 19 х 44 м. Посередині ширини кожного флігеля проходив довгий коридор шириною 2 м, що поділяв будівлі на дві симетричні половини. Кімнати обох половин флігеля розташовувалися симетрично. З торців споруди коридори першого поверху закінчувалися дверима, що вели надвір. Одразу поряд із вхідними дверима існували приміщення зі сходами на другий поверх. У кожному із флігелів находилося по 20 жилих кімнат, які опалювалися кахляними печами.

Архітектурним формам флігелів палацово-парково ансамблю притаманні стильові риси класицизму. Площину їхніх головних фасадів членували потужні пілястри.

Музейна експозиція в палаці[ред. | ред. код]

Мельпомена. Скульптор М. Гоза.
Антична зала палацу.
Іконостас домової церкви - каплиці Св. Варвари.

З 2009 р. тривала копітка робота над створенням в палаці музейної експозиції. 22 серпня 2009 р. палац гетьмана Кирила Розумовського урочисто відкрито Президентом України Віктором Ющенком.

Загальна площа палацу — 2 483 м², експозиційна — 1 065,3 м².

На першому поверсі розміщені виставкові зали, які репрезентують історичне минуле гетьманського Батурина через призму державницької діяльності Кирила Розумовського та історію будівництва і реставрації палацово-паркового ансамблю в Батурині.

Інтер’єри другого поверху відновлені за аналогами збережених робіт Чарльза Камерона.

У залах палацу гетьмана Кирила Розумовського експонується низка оригінальних експонатів: меблі та предмети інтер’єру, картини, ікони XVIII—ХІХ ст.

Серед оригінальних експонатів, що належали гетьману Кирилу Розумовському і його родині, в експозиції представлено:

  • палаш лейб-компанійський XVIII ст., який належав Кирилу Розумовському. Палаш зберігався в родині Розумовських у Відні. Подарований прямим нащадком гетьмана Грегором Розумовським у день урочистого відкриття палацу 22 серпня 2009 р.
  • печатка суконної фабрики Кирила Розумовського. XVIII ст.
  • фрагменти надгробного пам’ятника гетьмана Кирила Розумовського. Скульптор Іван Мартос. 1805 р[5].
  • універсал гетьмана Кирила Розумовського про призначення сотником Переволочанським Стефана Лукомського. 9 жовтня 1763 р. Подарований прямим нащадком гетьмана Грегором Розумовським 8 квітня 2018 р.
Палац Розумовського, стеля.jpg Палац Розумовського, стільчики з Маріїнського.jpg Палац Розумовського - Батурин - Інтер'єр 1.jpg
Розписи стелі.
Гетьманська зала.
Камінна композиція.

Щорічні події[ред. | ред. код]

Проходить 22 жовтня з нагоди річниці з дня народження сина гетьмана Андрія Розумовського з метою популяризації культурного надбання родини Розумовських як видатних історичних діячів та меценатів, залучення молоді до скарбниці національної спадщини засобами музичного мистецтва.

  • Щорічний науково-просвітницький захід “На гостинах у Гетьмана”[1].

Проходить 18 березня з нагоди річниці з дня народження Кирила Розумовського.

  • Щорічний конкурс «Розум-Фест»[2].

Проходить у рамках відзначення річниці з дня народження Кирила Розумовського 18 березня з метою виявлення обдарованих дітей та молоді, залучення їх до словесної творчості та мистецтва, формування творчої культури молодих українців, збереження пам’яті про видатного українського гетьмана Кирила Розумовського.

Див. також[ред. | ред. код]

Великі панорами палацу[ред. | ред. код]

Велика панорама палацово-паркового комплексу гетьмана К. Розумовського

Література[ред. | ред. код]

  1. Васильчиков А.А. Семейство Разумовских. - С.Петербург., - 1880. - Т 1. - 486 с.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Козьмян, Галина (1987). Чарлз Камерон. Ленинград: Лениздат. с. 176. 
  2. Кіяшко, Любов (2014). Георгій Лукомський та його внесок у вивчення і збереження памяток Батурина. Чернігів: Десна Поліграф. с. 112–114. 
  3. Лукомский Г. К. (1912). Батуринский дворец, его история, разрушение и реставрация. Изд. Ком. по реставрации Батурин. дворца: Спб. с. 36. 
  4. Ризниченко, Василь (1923). Пожар Батуринського дворца. Среди колекционеров: Москва. с. 58. 
  5. Місечко, Тамара (2014). До питання про долю надгробка К.Г. Розумовського. Батуринська старовина: Чернігів. с. 81–87.