Панатінаїкос (стадіон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 37°58′06″ пн. ш. 23°44′28″ сх. д. / 37.96833° пн. ш. 23.74111° сх. д. / 37.96833; 23.74111

Стадіон Панатінаїкос, Афіни

Панатінаїкос (грец. Παναθηναϊκό στάδιο, або грец. Καλλιμάρμαρο — дослівно «прекрасний мармуровий») — унікальний, єдиний у світі стадіон, побудований із білого мармуру в Афінах. Розташований у районі Каллімармаро, на схід від конгрес-холлу Заппіон та Національного саду. На ньому за ініціативою Евангеліса Заппаса 1896 р. було проведено перші у сучасній історії Олімпійські ігри.

Історія[ред.ред. код]

У прадавні часи стадіон був місцем проведення Панафінейських ігор, присвячуваних покровительці міста богині Афіні. У добу класики були облаштовані дерев'яні лави. Зведений з мармуру стадіон був 329 до н. е. за ініціативи архонта Лікурга. Значне розширення та оновлення стадіона відбулось за Ірода Аттичного у 140 р. н.е., тоді він мав 50 000 сидінь.

Залишки прадавньої споруди були розкопані та відновлені в середині 19 ст. на кошти великого грецького патріота Евангелоса Заппаса. За його підтримки на стадіоні було проведено Олімпійські змагання 1870 та 1875 р. [1]

Другий масштабний етап робіт було здійснено 1895 р. для проведення перших сучасних Олімпійських ігор за фінансового сприяння Георгіоса Аверофа (його мармурова статуя нині стоїть біля входу). Пожертвування були зроблені за запитом спадкоємця принца Костянтина. Відповідальними за проект були архітектори Анастасіос Метаксас та Ернст Зіллер. Оскільки стадіон в сучасному вигляді споруджено лише на початку відродження Олімпійських ігор, він був побудований за давньою моделлю, зокрема його бігові доріжки не відповідають прийнятим стандартам. Стадіон на 50 горизонатальних мармурових рядах вміщує близько 80 000 вболівальників.

До середини 20 ст. річка Іліссос протікала просто перед входом до стадіону. В період весняної повені річки часто траплялись паводки, тому ця місцевість отримала назву Жаб'ячий острів. Пізніше її було сховано під проспектом Василія Константіну.

Примітки[ред.ред. код]

  1. David C. Young, The Modern Olympics - A Struggle for Revival, published by The Johns Hopkins University Press in 1996, ISBN 0-8018-5374-5

Посилання[ред.ред. код]