Паскуаліно Де Сантіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Паскуаліно Де Сантіс
італ. Pasqualino De Santis
Pasqualino De Santis.jpg
Дата народження 24 квітня 1927(1927-04-24)
Місце народження Фонді, Лаціо, Італія
Дата смерті 23 липня 1996(1996-07-23) (69 років)
Місце смерті Львів, Україна
Громадянство Італія Італія
Професія оператор
Alma mater Експериментальний кіноцентр
Роки активності 1950 — 1996
IMDb ID 0005681
Нагороди та премії
Командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Оскар (1968), BAFTA (1971),
Давид ді Донателло (1981, 1984)

Паскуалі́но Де Са́нтіс (італ. Pasqualino De Santis; нар. 24 квітня 1927, Фонді, Італіяпом.23 липня 1996, Львів, Україна) — італійський кінооператор; молодший брат кінорежисера Джузеппе Де Сантіса. Один з найвидатніших кінооператорів італійського кіно[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Паскуаліно Де Сантіс народився 24 квітня 1927 року в місті Фонді, регіон Лаціо, Італія. У 1945—1948 роках навчався в Експериментальному кіноцентрі в Римі. З 1950 року працював над кількома фільмами брата як асистент оператора. Був асистентом та учнем оператора Дж. ді Венанцо. З 1967 року працював самостійно. Популярність Де Сантісу приніс фільм Франко Дзефіреллі «Ромео і Джульєтта» (1968, Велика Британія), за роботу над яким він отримав «Оскар» як найкращий оператор.

З 1965 року Паскуаліно Де Сантіс працював над усіма фільмами Франческо Розі, співпрацював з Вітторіо Де Сіка, Етторе Сколою; знімав фільми Лукіно Вісконті — «Загибель богів» (1969, з Армандо Наннуцці), «Смерть у Венеції» (1971), «Сімейний портрет в інтер'єрі» (1974), «Невинний» (1976); Робера Брессона — «Ланселот Озерний» (1974, Франція), «Гроші» (1983, Франція, з Еммануелем Машуелем) та інших іменитих кінорежисерів як в Італії, так і за кордоном.

Паскуаліно Де Сантіс раптово помер від інфаркту міокарду у Львові, під час зйомок фільму Франческо Розі «Перемир'я» (за автобіографічною книгою Прімо Леві).

Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]

Рік Назва Оригінальна назва Режисер Примітки
1965 Момент істини Il Momento della verità Франческо Розі
1967 Жила собі... C’era una volta… Франческо Розі
1967 Маскарад Masquerade Джозеф Манкевич
1968 Ромео і Джульєтта Romeo and Juliet Франко Дзефіреллі
1968 Коханці Amanti Вітторіо де Сіка
1969 Не знаючи нічого про неї Senza sapere niente di lei Луїджі Коменчіні
1969 Загибель богів La Caduta degli dei Лукіно Вісконті з Армандо Наннуцці
1969 Фелліні: Нотатки директора Block-notes di un regista Федеріко Фелліні телевізійний
1970 Люди проти Uomini contro Франческо Розі
1971 Смерть у Венеції Morte a Venezia Лукіно Вісконті
1971 Історія кохання і кинджала Er Piu:storia d'amore e di coltello Серджо Корбуччі
1972 Чорний Турин Torino nera Карло Ліццані
1972 Вбивство Троцького The Assassination of Trotsky Джозеф Лоузі
1972 Справа Маттеї Il Caso Mattei Франческо Розі
1973 Лакі Лучано Lucky Luciano Франческо Розі
1974 Ланселот Озерний Lancelot du Lac Робер Брессон
1974 Сімейний портрет в інтер'єрі Gruppo di famiglia in un interno Лукіно Вісконті
1976 Ясновельможні трупи Cadaveri eccellenti Франческо Розі
1976 Невинний L’Innocente Лукіно Вісконті
1977 Незвичайний день Una Giornata particolare Етторе Скола
1977 Ймовірно, Диявол Le Diable probablement Робер Брессон
1979 Христос зупинився в Эболи Cristo si è fermato a Eboli Франческо Розі
1980 Тераса La Terrazza Етторе Скола
1981 Три брати Tre fratelli Франческо Розі
1982 Марко Поло Marco Polo Джуліано Монтальдо
1983 Гроші L’Argent Робер Брессон з Еммануелем Машуелем
1984 Кармен Carmen Франческо Розі
1984 Незбагненний Misunderstood Джеррі Шатцберг
1985 Гарем Harem Артур Жоффе
1987 Хроніка оголошеної смерті Cronaca di una morte annunciata Франческо Розі
1990 Забути Палермо Dimenticare Palermo Франческо Розі
1992 Неаполітанський щоденник Diario napoletano Франческо Розі
1997 Перемир'я La Tregua Франческо Розі з Марко Понтекорво

Визнання та нагороди[ред. | ред. код]

У 1995 році Паскуаліно Де Сантіса нагороджено Орденом «За заслуги перед Італійською Республікою» (командор)[2].

Нагороди і номінації Паскуаліно Де Сантіса [3]
Рік Категорія Номінант Результат
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1968 Найкращий оператор Жила собі... Номінація
1969 Ромео і Джульєтта Нагорода
1970 Загибель богів (з Армандо Наннуцці) Номінація
1972 Смерть у Венеції Нагорода
1974 Лакі Лучано Номінація
1975 Сімейний портрет в інтер'єрі Нагорода
1981 Три брати Нагорода
1987 Хроніка оголошеної смерті Номінація
1988 Перемир'я (з Марко Понтекорво) Номінація
Премія «Оскар»
1969 Найкраща операторська робота Ромео і Джульєтта Нагорода
Премія BAFTA
1972 Найкращий оператор Смерть у Венеції Нагорода
Премія «Давид ді Донателло»
1981 Найкращий оператор Три брати Нагорода
1985 Кармен Нагорода
1990 Забути Палермо Номінація
Премія «Сезар»
1985 Найкраща операторська робота Кармен Номінація
1986 Гарем Номінація
Золотий глобус (Італія)
1997 Найкращий оператор Перемир'я (з Марко Понтекорво) Нагорода

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — С. 117.(рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]