Пенсільванська академія образотворчих мистецтв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стара споруда академії в оточенні архітектури 20 ст.

Пенсільванська академія образотворчих мистецтв ( англ. Pennsylvania Academy of the Fine Arts ) — найстаріше художнє училище Сполучених Штатів в місті Філадельфія, художній музей та історико-мистецький архів в її складі. Заснована 1805 року.

Столичний відблиск Філадельфії[ред. | ред. код]

Філадельфія заснована в 1682 р. британським аристократом Вільямом Пенном. Має назву «Місто братньої любові» (зміст назви грецькою мовою). В 1776 році у Філадельфії Другий континентальний конгрес тринадцяти північноамериканських штатів затвердив Декларацію незалежності від Британії. У 1781 році, під час війни за незалежність 1775–1783 років Філадельфія стала столицею «з'єднаних колоній», у 1790–1800 роках — першою столицею США, була тоді найбільшим містом Північної Америки.

Якщо Бостон як місто ( в історичному центрі ) має британський вигляд, Філадельфія відома як поліетнічне місто, де мешкали вихідці з Італії і Німеччини, Британії і Ірландії, низки країн Азії і Африки. Серед старовинних міст Сполучених Штатів Бостон і Філадельфія відрізнялись помітним художнім потенціалом. На Філадельфії лежав відблиск столичного міста, що сприяло заснуванню там першого в Сполучених Штатах художнього училища, котре стало художньою академією. Але в назві академії закріпилася не назва міста, а назва штату — Пенсільванська академія образотворчих мистецтв.

Створення і побутування академії[ред. | ред. код]

Заснуванню художньої школи у Філадельфії 1805 року сприяли науковець і колекціонер Чарльз Вільсон Піл (батько синів художників), скульптор Вільям Раш, декілька тамтешніх художників та залучені до справи бізнесмени-фундатори. Зростання і формування художньої школи було повільним. Роботи учнів почали виставляти з 1811 року, а малий художній музей при училищі виник у 1807 році. Художня школа почала функціонувати у приміщенні товариства філадельфійських художників, але будівля постраждала від пожежі 1845 року і була перебудована.

Споруда академії 1871-1876 рр.[ред. | ред. код]

A closer view of the Pennsylvania Academy of Fine Arts - Washington Foyer.jpg

Найстаріша із сучасних споруд академії вибудована у історичному стилі за проектом архітекторів Фернеса і Хьюіта. Іноді її називають споруда Фернес-Хьюіта.

Споруда була відкрита у 1876 році, коли у Філадельфії відбулась Всесвітня виставка на часть 100-річного ювілею підписання у Філадельфії Декларації незалежності від Британії. Виставка буржуазних досягнень США у Філадельфії прийняла тоді десять (10) мільйонів відвідувачів.

Нова на той час резиденція академії була розкішним прикладом архітектури у вікторіанському стилі. Це типова еклектика з елементами архітектури доби неоренесансу, неоготики і французької архітектури початку 19 ст. Споруда у два поверхи вибудована з червоної і білої цегли з додачею граніту і кераміки, а декор її фасадів нагадує східний килим. Головний фасад має неоготичне вікно у вигляді храмової готичної троянди. За парадним вестибюлем вибудована зала парадних сходів. Первісна споруда мала приміщення для п'ятьох галерей і навчальні кімнати, що були орієнтовані на північ. Це забезпечувало розсіяне денне освітлення у галереях та навчальних кімнатах без значних його коливань. За південним фасадом були розташовані велика аудиторія та кімнати для викладачів. Запрацювала і академічна бібліотека.

Другий поверх споруди мав велику залу для проведення художніх виставок академії, залів з копіями уславлених скульптур минулого, картинні галереї зі збірками творів художників Сполучених Штатів та випускників закладу. Там же розташована і збірка антикварних речей, необхідна художникам для створення картин історичної тематики.

Галерея Фішера Брукса та інші приміщення[ред. | ред. код]

2002 року адміністрація академії отримала значний внесок від бізнесмена Доранса Г. Гамільтона у вигляді нерухомого майна — декілька споруд, що були розташовані поряд з академічною спорудою Фернес-Хьюіта. Там провели ремонти і пристосування отриманих приміщень під академічні відділки. Сюди переведені навчальні заклади художньої академії, а також створено галерею Фішера Брукса (названу на честь художника Фішера Брукса і його родини, що були меценатами академії). В нових приміщеннях розмістили і музейну сувенірну крамницю.

Жінки в академії[ред. | ред. код]

В академіях Західної Європи тривалий час жінки не мали офіційного права навчатися там. Зрушення почалися лише у 19 ст. В Сполученх Штатах виробилася група багатих і нудьгуючих дам, котра була задіяна лише у філантропії. Освіта і пристойність мистецтва почали рекрутувати до опанування мистецьких технік і багатих жінок.

1844 року директор Пенсільванської академії видав наказ про дозвіл на право відвідин жінками галереї скульптур для опанування малюнку три рази на тиждень — вранці у понеділок, середу і п'ятницю. Це був початок дозволів на фахове опанування техніками мистецтва у Філадельфії.

Через шістнадцять років ( 1860-го ) жінки отримали дозвіл на відвідини уроків анатомії і малювання гіпсових копій-зліпків античних скульптур, збірка котрих вже була у академії. Жінки мали дозвіл також відвідувати картинну галерею та користуватись академічною бібліотекою. З весни 1868 року жінкам надали дозвіл малювати тільки оголену жіночу модель, а з 1874 року і оголену чоловічу за умов прихованих статевих органів. Останній дозвіл викликав бурю дебатів через панівні заборони вікторіанської доби на дотримання буржуазної добропорядності у побуті і навіть у родинному ліжку ( леді в родинному ліжку не рухаються !).

1878 року перша жінка-художниця Катеріна Дрінкер ( пані двадцяти семи років ) отримала право бути викладачем у Пенсільванській академії. Її учениця і двоюрідна сестра, художниця Сесилія Бо, з 1895 року стане теж викладачем живопису і малюнку, що викликало неоднозначну реакцію у філадельфійському буржуазному суспільстві і академії. Але чоловіча монополія вже була розхитана. Близько 1880 року декотрі з жінок-студенток конкурували з чоловіками за право отримати академічні медалі. Поява першої жінки у керівництві академії відбулася лише через сімдесят років — у 1950 р. Але Сполучені Штати пройшли до цього через 2-у світову війну і масову мобілізацію жінок із небагатих родин на військові заводи і цивільні фабрики.

У 20 ст. в мистецтві США вже працювала низка жінок-художниць в різних галузях, не оминаючи і монументальних стінописів (Една Гіршман, Меріон Грінвуд, Елізабет Дирін, Джорджія О'Кіф, Едіт Хемлін тощо).

Скульптура в академічній збірці[ред. | ред. код]

Ск. Джон Квінсі Адамс Ворд. «Відтепер не раб», 1863 р.

Успіхи у галузі скульптури мають власну нагороду, започатковану на гроші Джорджа Вайденера. Премія Вайденера видається за найкращу скульптуру, що мала найбільший успіх на академічній виставці.

Живопис в академічній збірці[ред. | ред. код]

Джон Левіс Кріммель. «Гуляння емігрантів - французів на Центральній площі Філадельфії на честь 4 липня», 1812 р., музей Пенсільванської академії

Дев'ятнадцяте століття не було найкращим періодом в історії художньої академії, позаяк мистецтво новостворених Сполучених Штатів перебувало у фазі становлення і копіювання мистецьких стилів Великої Британії та Франції. Випускники Пенсільванської академії працювали в стилістиці пізнього класицизму, що втратив свіжість і експериментальний характер і швидко перейшов у сухий академізм як в скульптурі, так і в архітектурі країни (споруда Конгресу США тощо). Романтизм як мистецька течія мав обмежене поширення і більше відбився в пейзажному живопису, що увійшов у стабільну моду в 19 столітті(Школа річки Гудзон). Найбільший фінансовий успіх наприкінці 19 ст. вибороли академічний реалізм та місцевий імпресіонізм, що повільно перешли у перше десятиліття 20 ст.

Історичні колекції Пенсільванської академії відбили переважно саме ці тенденції національного мистецтва США. Більша різноманітність і пістрявість мистецьких пошуків притаманна колекціям творів 20 ст. (Роберт Генрі, Джордж Беллоуз , Едвард Хоппер, Вінслов Гомер та інші)


Уславлені випускники Пенсільванської академії[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • The Pennsylvania Academy and its women, 1850–1920: May 3 – June 16, 1974 Pennsylvania Academy of the Fine Arts, Philadelphia, Pennsylvania (exhibition catalogue). Philadelphia, PA: Pennsylvania Academy of the Fine Arts, 1974.
  • Pennsylvania Academy of Fine Arts. In This Academy: The Pennsylvania Academy of the Fine Arts, 1805-1976. Museum Press, Inc: Washington, D.C., 1976.
  • Офіційний веб-сайт Пенсільванської академії

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пенсільванська академія образотворчих мистецтв

Див. також[ред. | ред. код]