Мері Кассат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мері Кассат
Mary Stevenson Cassatt
Mary Cassatt-Selfportrait.jpg
Автопортрет, 1878, музей Метрополітен, Нью-Йорк.
При народженні англ. Mary Stevenson Cassatt
Народження 22 травня 1844(1844-05-22)
Аллегейні, Аллегені, Пенсільванія, США[1][2]
Смерть 14 червня 1926(1926-06-14) (82 роки)
  Ле-Меній-Терибю[3][2]
Поховання Ле-Меній-Терибю
Країна США США
Жанр Імпресіонізм
Навчання Пенсільванська академія образотворчих мистецтв
Діяльність художниця, художниця-граверка, графікеса, фотографка
Твори Portrait of an Elderly Lady in a Bonnet: Red Backgroundd
Батько Robert S. Cassattd
Мати Katherine Kelso Cassattd
Брати, сестри Alexander Cassattd і Lydia Cassattd
Нагороди
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Автограф Redone Mary Cassatt sig.jpg

CMNS: Мері Кассат у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Мері Кассат (англ. Mary Cassatt; 22 травня 1844  — 14 червня 1926) — американська художниця-імпресіоністка, графікеса, фотографка та учасниця суфражистського руху, що прожила більшу частину життя у Франції. Наскрізний мотив її полотен — соціальне та особисте життя жінок, з особливим наголосом на тісний зв'язок матерів та дітей.

Ранній період[ред. | ред. код]

Народилася в Аллегейні, штат Пенсільванія, що нині є частиною Пітсбурга. Батько, Роберт С. Кассат, успішний біржовий брокер; мати, Кетрін Джонстон Келсо, походила з сім'ї банкіра. Мері росла в сім'ї, де подорожі за кордон вважалися невід'ємною частиною освіти; у десять років уже побувала у багатьох столицях Європи, включаючи Лондон, Париж, Дармштадт та Берлін.

Попри те, що сім'я була проти бажання Мері стати професійною художницею, вона почала вивчати живопис в Пенсильванській Академії витончених мистецтв у Філадельфії (1861 — 1865). Нетерпима до неспішного темпу навчання та заступницького ставлення з боку чоловічої половини студентства та викладачів, вирішила продовжити вивчення самостійно — і в 1866 році переїхала в Париж.

Повернувшись до Сполучених Штатів на початку франко-пруської війни, Кассат проживала з сім'єю, але в той час у невеликому містечку було важко знайти меценатів для підтримки занять живописом та моделі для малювання. Батько продовжував пручатися обраному нею ремеслу і оплачував тільки її основні життєві потреби. Кассат повернулася до Європи в 1871 році, коли архієпископ Пітсбургський доручив їй зробити копії картин в Італії, після чого змогла вільно подорожувати всією Європою.

Імпресіонізм[ред. | ред. код]

Після самостійного навчання у великих європейських музеях стиль Кассат визріває ближче до 1872 року. В Парижі вона вивчає живопис разом з Камілем Пісарро.

У 1872 році журі Паризького салону допустило до показу перше полотно Кассат. Критики стверджували, що кольори її полотен занадто яскраві і що її портрети надто точні для того, щоб відповідати оригіналу.

Побачивши пастелі Едгара Дега у вікні магазину з продажу картин, Кассат зрозуміла, що була не самотня у своєму заколоті. «Мені довелося підійти і притиснути ніс до вікна, щоб ввібрати все, що я змогла б, з його живопису», писала вона. «Це змінило моє життя. Я побачила мистецтво таким, як я хотіла його побачити». Зустрілася з Дега в 1874 році, отримала запрошення взяти участь у виставці імпресіонізму, і її роботи експонувалися в 1879 році.

Будучи активною членкинею імпресіоністичного руху до 1886 року, Кассат продовжувала товаришувати з Дега і Бертою Морізо. Як і Дега, Кассатт стала надзвичайно майстерною у використанні пастелі, в кінцевому рахунку вона написала багато своїх робіт, використовуючи цю техніку.

Літня пора (деталь) приблизно 1894 рік, Музей Арманда Хаммера, Лос-Анджелес

Незабаром після перших успіхів імпресіонізму Кассат змушена припинити заняття живописом, щоб доглядати за матір'ю і сестрою, які захворіли після переїзду у Париж в 1877 році. Сестра померла в 1882, але мати видужала, і Кассат відновила заняття живописом в середині 1880-х.

Стиль Кассат змінився, вона відійшла від імпресіонізму до простішого, прямого зображення. З 1886 року вона більше не ототожнювала себе з яким-небудь рухом і експериментувала з різними стилями. Серія суворо написаних, тонко психологічних, несентиментальних картин про матір і дитину є основною темою її найбільш відомих робіт.

В 1891 році Кассат виставила серію вельми оригінальних кольорових літографій, в тому числі «Купання» і «Зачіска», натхненну роботами японських майстрів, експонованими в Парижі за рік до цього.

Період розквіту[ред. | ред. код]

1890-ті стали для Кассат найбільш плідним творчим періодом. Її наслідували молоді американські художники, які потребували її порад та підтримки. Серед них була Люсі A. Бекон, яку Кассат представила Камілю Піссарро. На початку XX століття Кассат працювала консультанткою у великих колекціонерів творів мистецтва і багато в чому сприяла тому, щоб вони передавали свої колекції американським музеям образотворчих мистецтв. Визнання її власних робіт у США йшло повільними темпами.

У 1906 році помер брат Кассат, Олександр, голова Пенсильванських залізниць. Після цього вона не брала пензля аж до 1912 року.

Під час поїздки в Єгипет в 1910 Мері Кассат була вражена красою цієї стародавньої країни. Навіть з діагнозами діабету, ревматизму, невралгії, катаракти, поставленими у 1911 році, вона не залишає живопису, але після 1914 все ж вимушена припинити писати, оскільки майже осліпла. Тим не менш, продовжувала брати активну участь в суфражистському русі, і в 1915 році виставила 18 своїх робіт в підтримку руху.

На знак визнання її внеску в мистецтво, Кассат в 1904 році отримала Орден Почесного легіону.

Померла 14 червня 1926 року в Шато де Бофрене, поблизу Парижа, похована в сімейному склепі.

У 2005 році картини Мері Кассат були продані за $2,87 мільйона.

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • 22 травня 2009 року на честь дня народження Мері Кассат вебсайт www.google.com змінив свою головну сторінку, де розмістив напис «Google» з фрагментом її полотна «Купання» (1893).
  • У телефільмі «Mary Cassatt: An American Impressionist» (1999) роль Мері Кассат виконала американська акторка Емі Бреннеман.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]