Шове (печера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Печера Шове)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шове Picto infobox map.png
Тарпани — зображення на стіні печери Шове. Оріньяцька або Шательперонська культура
Тарпани — зображення на стіні печери Шове. Оріньяцька або Шательперонська культура
Рік відкриття 18 грудня 1994
Відвідування
Вебсайт culture.gouv.fr/fr/arcnat/chauvet/fr/
Розташування
Країна Flag of France.svg Франція[1]
Регіон Валлон-Пон-д'Арк[1]
Місцевість біля Валон-Пон-д'Арк, Франція Франція
Координати 44°23′17″ пн. ш. 4°24′58″ сх. д. / 44.38810000002777656° пн. ш. 4.41613055558337742° сх. д. / 44.38810000002777656; 4.41613055558337742
Карти розташування
Шове (печера). Карта розташування: Франція
Шове (печера)

CMNS: Шове (печера) на Вікісховищі

Печера Шове (фр. Grotte Chauvet) — печера, що розташована поблизу невеликого міста Валон-Пон-д'Арк в долині річки Ардеш на півдні Франції. У печері виявлено понад 300 малюнків із зображеннями тварин. Методом радіовуглецевого датування вік малюнків встановлено між 33 000 та 30 000 років. У цьому випадку наскельний живопис є найдавнішим зразком печерного мистецтва в світі. Сумнівів щодо достовірності малюнків у вчених немає, однак суперечки про датування тривають.[2]

Короткий опис[ред. | ред. код]

Печеру відкрив у грудні 1994 року Жан-Марі Шове. Печера закрита для публічного доступу, оскільки будь-яка помітна зміна вологості повітря може призвести до пошкодження настінного живопису. Право доступу, лише на кілька годин і з дотриманням обмежень, можуть отримати лише деякі археологи. Печера була відрізана від зовнішнього світу з часів льодовикового періоду через падіння скелі перед її входом.

На малюнках в печері зображені волохатий носоріг, тарпан, печерний лев і деякі інші тварини льодовикового періоду. Знайдені в печері кістки переважно належать ведмедям. Залишається нез'ясованою причина надзвичайно великої кількості ведмежих кісток: можливо, жителі печери сповідували культ ведмедя.

2010 року Вернер Герцоґ зняв документальний фільм «Печера забутих снів», присвячений загадкам печери та її околиць.

Найдавніші сліди людини[ред. | ред. код]

У глибині печери є чимало місць, де збереглися сліди людини, що колись були залишені на вологій глині. Існує припущення про існування в печері слідів собаки, проте ця теза ще не доведена. У одному місці протягом 70 м можна простежити добре збережені сліди дитини. Припускають, що це був восьмирічний хлопчик.[3] За вм'ятинами в печері видно, що через рівні проміжки він бив смолоскипом у стіну, аби збільшити яскравість полум'я. Радіовуглецевий метод визначення віку показав, що сліди були залишені в печері близько 26 000 років тому. Таким чином це найдавніші відомі сліди людини, що збереглися до сьогодні. На думку археологів, люди не жили в печері, а перебували в ній нетривалий час.

Відбитки рук[ред. | ред. код]

Окрім зображень мамонтів, диких коней та інших тварин, тут є і чимало відбитків рук. Дін Сноу, антрополог з Пенсильванського університету, вивчаючи відбитки рук, помітив, що один із них був безсумнівно не чоловічим – його залишила жінка (це вдалося зробити, придивившись до пропорцій долоні та довжини пальців: у чоловіків безіменний палець довший, ніж вказівний, а у жінок – навпаки або ж обидва пальці однакової довжини).

За результатами виявилось, що лише 10% відбитків рук залишили дорослі чоловіки, 15% – підлітки, а 75 % (переважну більшість) – жінки. Дослідження, крім того, продемонструвало, що відмінності між статями 30 тисяч років були набагато виразнішими, ніж сьогодні. «Спершу я думав, що визначити стать власника стародавнього відбитку буде вкрай важко, – пояснює вчений. – Але, заглибившись у роботу, зрозумів, що тілесні відмінності тоді були очевиднішими, ніж зараз»[4].

Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Jean-Marie Chauvet, Éliette Brunel Deschamps, Christian Hillaire, 1995, La Grotte Chauvet à Vallon-Pont-d'Arc, Éd. du Seuil, ISBN 2-02-025530-8
  • Jean Clottes (упор.), 2001, La Grotte Chauvet - l'art des origines, Éd. du Seuil, ISBN 2-02-048648-2
  • Jean Clottes et Marc Azéma, 2005, Les Félins de la grotte Chauvet, Éd. du Seuil.
  • Bernard Gély et Marc Azéma, 2005, Les Mammouths de la grotte Chauvet, Éd. du Seuil.
  • Jean-Michel Geneste (sous la dir. de), 2005, Recherches pluridisciplinaires dans la grotte Chauvet, Société préhistorique française / Karstologia, ISBN 2-913745-21-0
  • Sylvie et Gérard Aubriot, 2000, "l'homme de la Combe d'Arc ou le peintre de la Grotte Chauvet", préface de Jean Clottes, édition La Mirandole ISBN 2-909282-64-3
  • John Berger, Jean-Marc Ellalouf, John Robinson, Jean-Jacques Salgon, 2007, Grotte Chauvet – Impressions, Éd. de l’Ibie. ISBN 978-2-9509918-9-8

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]