Пишківці
| село Пишківці | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Трибухівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060390060041860 |
| Облікова картка | Пишківці |
| Основні дані | |
| Населення | 1 279 осіб |
| Територія | 3037 км² |
| Густота населення | 421.14 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48431 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°3′20″ пн. ш. 25°26′5″ сх. д. / 49.05556° пн. ш. 25.43472° сх. д.G O |
| Водойми | р. Вільховець |
| Найближча залізнична станція | Пишківці |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48431, Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Трибухівці, вул. Горішня,46 |
| Староста | Богдан Крет |
| Карта | |
| Мапа | |
![]() | |
|
| |


Пи́шківці — село в Україні, у Трибухівській сільській громаді Чортківського району Тернопільської області.
Було центром Пишківської сільської ради. Від 2016 року увійшло в склад Трибухівської сільської громади.
До Пишківців приєднано хутір Верховина (1920).
Розташоване на берегах р. Вільховець. Через село проходить залізниця, станція Пишківці. Населення 1200 осіб (2024).



2 січня 1457 р. — село згадане в записці Галицького земського суду;[1] дідичем села був староста снятинський та коломийський Михайло «Мужило» Бучацький (лат. Magnificus Michael alias Musilo de Buczacz Sniathinensis et Colomiensis Capitaneus).[2]
Ще одна писемна згадка — 1651 р.
Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші товариства.
1955 р. у Пишківцях була велика повінь.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Трибухівської сільської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1276 | 99.77% |
| російська | 3 | 0.23% |
| Усього | 1279 | 100% |
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610180, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 980 виборців, явка 66,63%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 37,58%, за «Європейську Солідарність» — 14,75%, за «Голос» — 10,56%.[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 41,64%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 23,07%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 8,20%[7].
Працюють відділення № 1 Бучацького аграрного коледжу, загальноосвітня школа I—II ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, дошкільний заклад, ВАТ «Агрохім», райсількомунгосп, кооператив «Новобудова», фермерське господарство, 3 аграрних господарства.
У Пишківцях є
- церква Святої Трійці (1928 р., споруджена як храм УГКЦ, нині ПЦУ)
- церква Пресвятої Тройці (2006 р., мурована, УГКЦ)
У 1762 р. було утворено експозитуру греко-католицької парохії з Трибуховець.[8]
У 1841 р. греко-католики села належали до парохії в сусідніх Трибухівцях.[9]
Адміністративно греко-католицька парохія села (до і після початку утворення) підпорядковувалась Бучацькому деканату УГКЦ.[9]
- каплиця-могила Борцям за волю України (1997 р.).
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини 15 травня 1848 р. (XIX ст.)
- могила-курган (Пишківці II[d], Пишківці III[d]) часів скіфських, гунських, білих хорватів або червоної русі на місці поховання нашого князя або воїна.
- Пишківці I[d] — поселення черняхівської культури
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie… — Lwów, 1887. — Т. XII. — S. 248. (лат.), (пол.)
- ↑ Akta grodskie i ziemskie… — Т. XII. — S. 247.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 43.
- 1 2 Шипилявий С. Українська католицька церква в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 417.
- Курцеба В., Уніят В. Пишківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 69. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Шмигельський М.В. Пишківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 635—637. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Пишківці [Текст] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 625-626.
- Akta grodskie І ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… — Lwów, 1887. — Т. XII. — S. 248, 305, 329, 448. (лат.), (пол.)
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |

