Доброполе
 | Частина інформації в цій статті застаріла. |
| село Доброполе | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Бучацька міська громада |
| Облікова картка | Доброполе |
| Основні дані | |
| Населення | 617 |
| Територія | 3.170 км² |
| Густота населення | 194.64 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48410 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| День села | 20 січня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°11′43″ пн. ш. 25°25′34″ сх. д. / 49.19528° пн. ш. 25.42611° сх. д.Координати: 49°11′43″ пн. ш. 25°25′34″ сх. д. / 49.19528° пн. ш. 25.42611° сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Бучач |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1 |
| Староста | Дрозд Зіновій Андрійович |
| Карта | |
  Доброполе | |
 Доброполе | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Добропо́ле — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Адміністративний центр колишньої сільради, якій підпорядковане с. Матеушівка. До села приєднано хутори Гайдайка, Загребельки, Михайполе.
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване на півночі району поблизу автошляху Н18 Тернопіль — Івано-Франківськ.
Із джерел на схід від села бере початок притока Стрипи річка Вільховець.
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка датується 1785 роком.
Місцеві парафіяни УГКЦ за часів Австро-Угорщини належали до парафії в Зарваниці.[1]
19 серпня 2014 року на г. Баба (Вежа) посвячено хрест у пам'ять про загиблих у зоні АТО і Героїв Небесної Сотні
23 липня 2015 освячено фігуру Матері Божої у центрі села.
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[2].
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[3].
Політика[ред. | ред. код]
Парламентські вибори, 2019[ред. | ред. код]
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610148, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 404 виборці, явка 65,84%, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 26,42%, за «Слугу народу» — 20,00%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 13,96%.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 54,30%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 10,16%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 8,98%[5].
Населення[ред. | ред. код]
У 2003 році в селі проживало 604 особи.
Прізвища мешканців села: Андріїшин,Бартіх, Василишин, Винницький, Гайдуцький, Гінка, Горішній, Городицький, Гошівський, Гребенчук, Денека, Добрянський, Домброва, Дрозд, Дурдела, Єднак, Замороз, Зрадовський, Качмар, Клочан, Козак, Котовський, Кохановський, Кульчицький, Кущак, Лашкевич, Лебедович, Лисий, Малиновський, Микицький, Митко, Монастирський, Морозовський, Нановський, Олексевич, Онишкевич, Пашко, Пилипчук, Попіль, Простий, Равська, Рожко, Сорока, Судин, Табас, Хабурський, Цибульський, Чайківський, Чайковський.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- церква святого Івана Хрестителя (1992 р., мурована),
- костел (реставрований 1991 р.),
- насипано могилу УСС (1991),
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967)
Персоналії[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- батьки релігійного діяча, богослова о. Йосифа Андріїшина[6].
- о. Василь Борис Ваврик ЧСВВ — український релігійний діяч[7][8].
- Іван Витвицький — секретар Митрополичої консисторії у Львові, український громадський діяч в США, багатолітній секретар Відділу "Товариства за Патріярхальний Устрій Української Католицької Церкви".[9]
- о. Іван Гордієвський — український греко-католицький священник, громадський діяч, благодійник, учасник українських визвольних змагань, настоятель катедри у Станиславові[10].
- Микола Козак — український учитель, краєзнавець.[11].
- Лисий Іван Омелянович (06.07.1975-03.03.2023) Старший сержант, 10-та окремо гірсько-штурмова бригада «Едельвейс»
Пов'язані зі селом[ред. | ред. код]
- Юзеф Анчарський — польський релігійний діяч РКЦ, теолог, публіцист.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Церква Івана Хрестителя -
Костел -
Статуя Божої Матері -
Пам'ятний знак в честь вояків УПА. -
Автобусна зупинка
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Zarwanica (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 428. (пол.) — S. 428. (пол.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Барна В. Андріїшин Йосиф // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 38—39. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Волинський Б. Ваврик Василь-Борис // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 216. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Волинський Б. Ваврик Василь-Борис [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — С. 8. — ISBN 966-02-3354-X.
- ↑ Посмертна згадка /бл. п. Іван Витвицький/. Патріярхат (Українська) . Процитовано 8 грудня 2023 року.
- ↑ Гуцал П. Гордієвський Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 158. — ISBN 978-966-528-318-8.
- ↑ Василечко М. Козак Микола Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 291. — ISBN 978-966-528-318-8.
Література[ред. | ред. код]
- Строцень Б., Уніят В., Чайківський Ю. Доброполе // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 604. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Чайківський Ю., Яворський Г. Доброполе // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 512. — ISBN 966-528-197-6.
- Dobropole (z Mateuszówką) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 76. (пол.) — S. 76. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
| ||||||||
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |