Трибухівці (Бучацький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Трибухі́вці
Вигляд на село
Вигляд на село
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бучацький район
Рада/громада Трибухівська сільська рада
Код КОАТУУ 6121282001
Основні дані
Перша згадка 1578
Населення 4 308
Територія 7.900 км²
Густота населення 545.32 осіб/км²
Поштовий індекс 48431
Телефонний код +380 03544
Катойконіми трибухівчани, трибухівчанин, трибухівчанка
Географічні дані
Географічні координати 49°02′28″ пн. ш. 25°27′36″ сх. д. / 49.04111° пн. ш. 25.46000° сх. д. / 49.04111; 25.46000Координати: 49°02′28″ пн. ш. 25°27′36″ сх. д. / 49.04111° пн. ш. 25.46000° сх. д. / 49.04111; 25.46000
Водойми р. Вільховець
Найближча залізнична станція Пишківці
Місцева влада
Адреса ради с. Трибухівці
Сільський голова Максимович Олег Іванович
Карта
Трибухі́вці is located in Україна
Трибухі́вці
Трибухі́вці
Трибухі́вці is located in Тернопільська область
Трибухі́вці
Трибухі́вці

WC: Трибухі́вці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Трибухівці

Трибухі́вці — село в Україні, в Бучацькому районі Тернопільської області. Розташоване на річці Вільховець, на сході району. Центр сільради. У 1961—1991 рр. називалося Дружба. При Трибухівцях є хутори Заниво та Поперечки, приєднано хутір Завадина; хутори Верховина, Довговина, Кут виведені з облікових даних у зв'язку з переселенням мешканців.

Місцевості села[ред.ред. код]

Борщівка, Брухалівка (колишній хутір), Завадина (колишній хутір), Отинівка[1].

Історія[ред.ред. код]

Трибухівці на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Перша письмова згадка[2] як власність Бучацьких гербу Абданк.

Власником чи посідачем села у 1611 р. став Станіслав Ґольський, який набув маєтність від представника роду Бучацьких-Творовських гербу Пилява.[3]

У 1672 р. згадане в щоденнику Ульріха фон Вердума.

У 1680 р. після демаркації польсько-турецького кордону залишились у складі Речі Посполитої.

Палац Городиських
Trybukhivtsi. Rome church 1.jpg
Trybukhivtsi. Rome church.jpg

12 вересня 1702 р. дідичем був Стефан Александер Потоцький — фундатор монастиря оо. василіян у Бучачі[4]

У 1810 році дідич села — Іґнацій Красіцький (пом. 20 жовтня 1844; братанок примаса Королівства Польського і Великого князівства Литовського Ігнація Красицького, проживав у Стратині[5]), від якого перейшли в руки доньки Ружі — дружини Адама Орловського (вказаний власником у 1832 р.).

З кінця 1840-х до початку 1870-х дідичами були вірмени Захаріяш та Францишек Кшиштофовичі, в другій половині 1870-х — граф Теодор Лянцкоронський[6].

Найпізніше з 1886 року до початку другої світової війни дідичами були Корнель (пом. 1898), Францішек (1871—1935, портретист, батько Ядвіґи Городиської), Корнель (1904—1940).

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар» та інші українські товариства.

Перший колгосп створили у квітні 1940 року.

1941 року в селі поблизу цвинтаря біля центральної дороги насипали 6-кутну символічну могилу, обклали насип камінними цоколями висотою 80 см, поверхню — дерном. В середину помістили землю, политу кров'ю в'язнів Чортківської тюрми, на вершині встановили березовий хрест. Знизу поставили плиту, на якій викарбували 2 шаблі, тризуб, надпис: «Спіть, хлопці, спіть. Про кращу долю і волю України сніть.» Плиту червоні окупанти знищили 1944 року, насип розгорнули 1950-го.[7]

Чимало хлопців воювали в лавах УПА. Під час однієї з облав, в якій, за спогадами Ганни Семирозум, брали участь ковпаквці, у січні 1945 відбулась перестрілка між упівцями та ними. Кілька ковпаківців вбили, зокрема, «їх старшого» — у відповідь «визволителі» підпалили хату, де виявили повстанців. Згоріла заживо худоба, все майно.[8]

Бучацький аграрний коледж на початку ХХІ століття змінив «місце прописки» на село.

Релігія[ред.ред. код]

Церква Преподобної Параскеви (12.09.2010)

До Львівського псевдособору 1946 всі храми в селі належали вірним УГКЦ.

  • Церква Преподобної Параскеви (1847 р., відбудована 1994 р., кам'яна; Церква на Отинівці, УГКЦ); добудована в 1990-х);
  • Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (XVI—XVII ст., дерев'яна, також відома як Церква на Борщівці, УПЦ МП);
  • Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1926 р., мурована, відома як Церква на Завадині, УПЦ КП);
  • Костел Неустанної Помочі Божої Матері (земельну ділянку, кошти надав Францішек Городиський, проект безкоштовно виконав Ян Тарчалович[9] (з 1912 року — директор школи будівельних ремесел у місті Бучачі[10]) 1903—1936;[11];
  • 5 капличок.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Втрачені[ред.ред. код]

Костел Неустанної Помочі Божої Матері (1936)
  • палац Городиських у неоготичному стилі[12] (тепер на цьому місці — залишки господарських приміщень виробничої частини колишнього Бучацького радгоспу-технікуму — тепер Бучацький агроколедж Подільського ДАТУ), але в 1944 р. його було підірвано. В 1957 році рештки споруди повністю розібрали.
  • Костел Неустанної Помочі Божої Матері

Пам'ятники[ред.ред. код]

  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини 1848 року (відновлено 1991);
  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970, реконструйовано 1984);
  • на могилі воїна ЧА В. Грамоти (1979).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, дільнична сімейна лікарня, аптека, дошкільний заклад, відділення зв'язку, фермерські господарства, 10 торгових закладів; у селі розташоване центральне приміщення Бучацького аграрного коледжу.

Населення[ред.ред. код]

У 2007 році в Трибухівцях проживало 4232 особи.

Спорт[ред.ред. код]

У радянські часи команда радгоспу «Дружба», створена з гравців бучацького «Колгоспника (Колоса)», неодноразово брала участь у всесоюзних змаганнях за кубок «Золотий колос», у яких тричі підряд (1969—1971) перемагала, завдяки чому навічно отримала головний приз, що нині перебуває в експозиції Бучацького районного краєзнавчого музею.[13]

У часи відновлення Незалежності України сільський ФК «Трибухівці» кілька разів ставав чемпіоном та володарем Кубка Бучацького району з футболу.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Проживали[ред.ред. код]

Поховані[ред.ред. код]

Загиблі в боях з червоним, убиті окупантами[20][ред.ред. код]

  • Багрій Григорій Семенович (1922—1946, у бою біля Цвітової, там похований),
  • Борис Михайло Пилипович (1919-?, арештований 1941),
  • Вахович Василь Григорович («Ясен», 1922—1945, у бою на Круковій горі),
  • Велещук Микола Григорович (1922—1945, у бою на Круковій горі),
  • Велещук Олекса (1920-?),
  • Качур Степан Семенович (1922—1945, у бою на Круковій горі),
  • Пискливець Іван Григорович («Чорний», 1922—1945, у бою на Круковій горі),
  • Велещук Іван Пилипович (1921—1945, біля Григорова Монастириського району),
  • Гуляк Михайло Миколайович («Ох», 1925-2.4.1949, Трибухівці),
  • Гуляк Микола Миколайович (1906—1947, Чортківська тюрма),
  • Гуляк Катерина (1947, при облаві в с. Джурин),
  • Голик Максим Васильович («Гай», 1925—1945, вбитий Йосипом Рудиком),
  • Гринів Михайло Степанович (1925—1945, с. Слобідка),
  • Каліка Василь, Качур Костянтин Данилович («Залізняк», 1922—1945, сотник УПА, воював на Сокальшині 1942 року, там загинув),
  • Качур Петро (1922-?),
  • Курило Степан Михайлович (1923—1949, Бучацька тюрма),
  • Леськів Левко Антонович (1922-?),
  • Леськів Степан Антонович (1926-?, Ріпинці),
  • Лучка Микола Семенович («Музика», 1924—1946, заарештований у криївці, Чортківська тюрма),
  • Нагайовський Григорій, Настин Іван Йосипович (1922-?, під час допиту на проборстві, Цвітова),
  • Невістюк Михайло федорович («Сулима», 1915-?, Жизномир),
  • Невістюк Григорій Федорович («Вир», 1923-?, Цвітова),
  • Невістюк Степан федорович («Тур»,1925-?, Устя-Зелене),
  • Невістюк Семен (1914-?, Пишківці),
  • Нетребяк Михайло Іванович («Рішучий», 1926—1946, Поляниця),
  • Олексевич Михайло Михайлович (1922-?, Симінче),
  • Остапів Степан («Міцний», 1912—1945, Слобідка),
  • Потюк Ілля Григорович («Ісай», 1922-?, Новоставці),
  • Потюк Михайло (1912—1944, Франківщина),
  • Падлецький Михайло (1905-?, арешт 1941),
  • Поселюжний Микита Степанович (1912—1947, Карпати),
  • Пукало Григорій,
  • Римар Максим (1896—1946, розстріл),
  • Римар Іван Максимович (1922—1947, Полівці),
  • Рачковський Григорій (1921—1945),
  • Собко Павло Григорович (1925—1945, «Руцка», розстріл),
  • Свестіль Йосип Михайлович (1924—1948, Симінче),
  • Тимчишин Дмитро Васильович («Меч», 1922—1947(8), хутір Верховина, с. Пишківці),
  • Тимчишин Григорій Андрійович (1922—1945, вул. Отинівка),
  • Тимчишин Михайло, Зозуля Василь Степанович (1924—1944, Ягольницьке поле),
  • Зозуля Павло Казимирович (1921-?),
  • Цюп'як Федір Михайлович (1905, Пилява-1941, Малі Заліщики; член ОУН з 1939, підпільник, виготовляв зброю, був у групі «Довга»),
  • Шпилька Микола Семенович (1924—1947).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Селище міського типу Отинія
  2. станом на 21 березня 2013 р.
  3. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1903. — Cz. 1. — t. 6. — S. 194. (пол.)
  4. Акти ґродські та земські. — Львів, 1935. Т. 25. — 777 с., (пол.-лат.) с. 52
  5. Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… S. 284.
  6. Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… S. 283.
  7. Страшків С. "Трибухівці. Минуле і сьогодення… — С. 51.
  8. Страшків С. "Трибухівці. Минуле і сьогодення… — С. 50.
  9. Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 286.
  10. Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 293.
  11. Краєзнавчий дискурс села Трибухівці Чортківського району та коротка історія парафії
  12. Історія, фото палацу Городиських в Трибухівцях
  13. Кубкові вершини «Колоса» // Нова доба. — № 34 (8656, 21 серп.). — С. 6; № 35 (8657, 28 серп.). — С. 6; № 36 (8658, 4 вер.). — С. 6.
  14. Х. Весна, Б. Мельничук. Кізюк Корнило // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 75. — ISBN 966-528-199-2.
  15. Дем'янова І. Балюк Леся Василівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 29. — ISBN 978-966-528-318-8.
  16. Новий Генеральний директор «Артеку» приступив до виконання обов'язків
  17. Сагаль О. Замість пензля — автомат // Нова тернопільська газета. — 2016. — № 42 (826) (9—15 листопада). — С. 1, 12.
  18. В. Уніят. Мідюн Корнило // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8.
  19. Jadwiga Horodyska h. Korczak (ID: psb.8906.6) (пол.) (є світлини)
  20. Страшків С. «Трибухівці. Минуле і сьогодення» // Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. — 120 с., іл.

Література[ред.ред. код]

  • Підшивка газети «Нова доба». — Бучач.
  • Страшків С. «Трибухівці. Минуле і сьогодення» // Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. — 120 с., іл.
  • Уніят В., Цірук О, Шолохов Г., Ягодинська М. Трибухівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 658—660. — ISBN 978-966-457-246-7.
  • Уніят В., Яворський Г. Трибухівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 467. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I, tom 18. — 368 s.; 508 il. — S. 283—293. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  • Trybuchówce (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — T. XII : Szlurpkiszki — Warłynka. — S. 527. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.