Трибухівці (Бучацький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Трибухі́вці
Вигляд на село
Вигляд на село
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бучацький район
Рада Трибухівська сільська рада
Код КОАТУУ 6121282001
Основні дані
Перша згадка 1578
Населення 4 308
Територія 7.900 км²
Густота населення 545.32 осіб/км²
Поштовий індекс 48431
Телефонний код +380 03544
Катойконіми трибухівчани, трибухівчанин, трибухівчанка
Географічні дані
Географічні координати 49°02′28″ пн. ш. 25°27′36″ сх. д. / 49.04111° пн. ш. 25.46000° сх. д. / 49.04111; 25.46000Координати: 49°02′28″ пн. ш. 25°27′36″ сх. д. / 49.04111° пн. ш. 25.46000° сх. д. / 49.04111; 25.46000
Водойми р. Вільховець
Найближча залізнична станція Пишківці
Місцева влада
Адреса ради с. Трибухівці
Сільський голова Шолохов Григорій Васильович[1]
Карта
Трибухі́вці (Україна)
Трибухі́вці
Трибухі́вці
Трибухі́вці (Тернопільська область)
Трибухі́вці
Трибухі́вці

Трибухі́вці — село в Україні, в Бучацькому районі Тернопільської області. Розташоване на річці Вільховець, на сході району. Центр сільради. У 1961–1991 рр. називалося Дружба. При Трибухівцях є хутори Заниво та Поперечки, приєднано хутір Завадина; хутори Верховина, Довговина, Кут виведені з облікових даних у зв'язку з переселенням мешканців.

Місцевості села[ред.ред. код]

Борщівка, Брухалівка (колишній хутір), Завадина (колишній хутір), Отинівка[2].

Історія[ред.ред. код]

Палац Городиських
Trybukhivtsi. Rome church 1.jpg
Trybukhivtsi. Rome church.jpg

Перша письмова згадка (на 21 березня 2013 р.) як власність Бучацьких, після яких власником у 1611 р. став Станіслав Ґольський.

У 1672 р. згадане в щоденнику Ульріха фон Вердума.

У 1680 р. після демаркації польсько-турецького кордону залишились у складі Речі Посполитої.

12 вересня 1702 р. дідичем був Стефан Александер Потоцький — фундатор монастиря оо. василіян у Бучачі[3]

У 1810 році дідич села — Іґнацій Красіцький (пом. 20 жовтня 1844), від якого перейшли в руки доньки Ружі — дружини Адама Орловського (вказаний власником у 1832 р.).

З кінця 1840-х до початку 1870-х дідичами були вірмени Захаріяш та Францишек Кшиштофовичі, в другій половині 1870-х — граф Теодор Лянцкоронський[4].

Найпізніше з 1886 року до початку другої світової війни дідичами були Корнель (†1898), Францішек (*1871-†1935, портретист, батько Ядвіґи Городиської), Корнель (*1904-†1940).

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар» та інші українські товариства.

Перший колгосп створили у квітні 1940 року.

1941 року в селі поблизу цвинтаря біля центральної дороги насипали 6-кутну символічну могилу, обклали насип камінними цоколями висотою 80 см, поверхню — дерном. В середину помістили землю, политу кров'ю в'язнів Чортківської тюрми, на вершині встановили березовий хрест. Знизу поставили плиту, на якій викарбували 2 шаблі, тризуб, надпис: «Спіть, хлопці, спіть. Про кращу долю і волю України сніть.» Плиту червоні окупанти знищили 1944 року, насип розгорнули 1950-го.[5]

Чимало хлопців воювали в лавах УПА. Під час однієї з облав, в якій, за спогадами Ганни Семирозум, брали участь ковпаквці, у січні 1945 відбулась перестрілка між упівцями та ними. Кілька ковпаківців вбили, зокрема, «їх старшого» — у відповідь «визволителі» підпалили хату, де виявили повстанців. Згоріла заживо худоба, все майно.[6]

Бучацький аграрний коледж на початку ХХІ століття змінив «місце прописки» на село.

Релігія[ред.ред. код]

До Львівського псевдособору 1946 всі храми в селі належали вірним УГКЦ.

  • Церква святої Параскеви (1847 р., відбудована 1994 р., кам'яна; Церква на Отинівці, УГКЦ); добудована в 1990-х);
  • Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (XVI–XVII ст., дерев'яна, також відома як Церква на Борщівці, УПЦ МП);
  • Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1926 р., мурована, відома як Церква на Завадині, УПЦМП, парох обидвох «московських парафій» о. Ярослав Савка);
  • Костел Неустанної Помочі Божої Матері (земельну ділянку, кошти надав Францішек Городиський),[7] 1903–1936;[8];
  • 5 капличок.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Втрачені[ред.ред. код]

Костел Неустанної Помочі Божої Матері (1936)
  • палац Городиських у неоготичному стилі[9] (тепер на цьому місці — залишки господарських приміщень виробничої частини колишнього Бучацького радгоспу-технікуму — тепер Бучацький агроколедж Подільського ДАТУ), але в 1944 р. його було підірвано. В 1957 році рештки споруди повністю розібрали.
  • Костел Неустанної Помочі Божої Матері

Пам'ятники[ред.ред. код]

  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини 1848 року (відновлено 1991);
  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970, реконструйовано 1984);
  • на могилі воїна ЧА В. Грамоти (1979).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, дільнична сімейна лікарня, аптека, дошкільний заклад, відділення зв'язку, фермерські господарства, 10 торгових закладів; у селі розташоване центральне приміщення Бучацького аграрного коледжу.

Населення[ред.ред. код]

У 2007 році в Трибухівцях проживало 4232 особи.

Спорт[ред.ред. код]

У радянські часи команда радгоспу «Дружба», створена з гравців бучацького «Колгоспника (Колоса)», неодноразово брала участь у всесоюзних змаганнях за кубок «Золотий колос», у яких тричі підряд (1969–1971) перемагала, завдяки чому навічно отримала головний приз, що нині перебуває в експозиції Бучацького районного краєзнавчого музею.[10]

У часи відновлення Незалежності України сільський ФК «Трибухівці» кілька разів ставав чемпіоном та володарем Кубка Бучацького району з футболу.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Проживали[ред.ред. код]

Поховані[ред.ред. код]

Загиблі в боях з червоним, убиті окупантами[14][ред.ред. код]

  • Багрій Григорій Семенович (1922–1946, у бою біля Цвітової, там похований),
  • Борис Михайло Пилипович (1919-?, арештований 1941),
  • Вахович Василь Григорович («Ясен», 1922–1945, у бою на Круковій горі),
  • Велещук Микола Григорович (1922–1945, у бою на Круковій горі),
  • Велещук Олекса (1920-?),
  • Качур Степан Семенович (1922–1945, у бою на Круковій горі),
  • Пискливець Іван Григорович («Чорний», 1922–1945, у бою на Круковій горі),
  • Велещук Іван Пилипович (1921–1945, біля Григорова Монастириського району),
  • Гуляк Михайло Миколайович («Ох», 1925-2.4.1949, Трибухівці),
  • Гуляк Микола Миколайович (1906–1947, Чортківська тюрма),
  • Гуляк Катерина (1947, при облаві в с. Джурин),
  • Голик Максим Васильович («Гай», 1925–1945, вбитий Йосипом Рудиком),
  • Гринів Михайло Степанович (1925–1945, с. Слобідка),
  • Каліка Василь, Качур Костянтин Данилович («Залізняк», 1922–1945, сотник УПА, воював на Сокальшині 1942 року, там загинув),
  • Качур Петро (1922-?),
  • Курило Степан Михайлович (1923–1949, Бучацька тюрма),
  • Леськів Левко Антонович (1922-?),
  • Леськів Степан Антонович (1926-?, Ріпинці),
  • Лучка Микола Семенович («Музика», 1924–1946, заарештований у криївці, Чортківська тюрма),
  • Нагайовський Григорій, Настин Іван Йосипович (1922-?, під час допиту на проборстві, Цвітова),
  • Невістюк Михайло федорович («Сулима», 1915-?, Жизномир),
  • Невістюк Григорій Федорович («Вир», 1923-?, Цвітова),
  • Невістюк Степан федорович («Тур»,1925-?, Устя-Зелене),
  • Невістюк Семен (1914-?, Пишківці),
  • Нетребяк Михайло Іванович («Рішучий», 1926–1946, Поляниця),
  • Олексевич Михайло Михайлович (1922-?, Симінче),
  • Остапів Степан («Міцний», 1912–1945, Слобідка),
  • Потюк Ілля Григорович («Ісай», 1922-?, Новоставці),
  • Потюк Михайло (1912–1944, Франківщина),
  • Падлецький Михайло (1905-?, арешт 1941),
  • Поселюжний Микита Степанович (1912–1947, Карпати),
  • Пукало Григорій,
  • Римар Максим (1896–1946, розстріл),
  • Римар Іван Максимович (1922–1947, Полівці),
  • Рачковський Григорій (1921–1945),
  • Собко Павло Григорович (1925–1945, «Руцка», розстріл),
  • Свестіль Йосип Михайлович (1924–1948, Симінче),
  • Тимчишин Дмитро Васильович («Меч», 1922–1947(8), хутір Верховина, с. Пишківці),
  • Тимчишин Григорій Андрійович (1922–1945, вул. Отинівка),
  • Тимчишин Михайло, Зозуля Василь Степанович (1924–1944, Ягольницьке поле),
  • Зозуля Павло Казимирович (1921-?),
  • Цюп'як Федір Михайлович (1905, Пилява-1941, Малі Заліщики; член ОУН з 1939, підпільник, виготовляв зброю, був у групі «Довга»),
  • Шпилька Микола Семенович (1924–1947).

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.obl-rada.te.ua/uk/informatsiya/orhany-mistsevoho-samovryaduvannya-v-oblasti
  2. Селище міського типу Отинія
  3. Акти ґродські та земські. — Львів, 1935. Т. 25. — 777 с., (пол.-лат.) с. 52
  4. Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… S. 283.
  5. Страшків С. "Трибухівці. Минуле і сьогодення… С. 51
  6. Страшків С. "Трибухівці. Минуле і сьогодення… С. 50
  7. Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… S. 286.
  8. Краєзнавчий дискурс села Трибухівці Чортківського району та коротка історія парафії
  9. Історія, фото палацу Городиських в Трибухівцях
  10. Кубкові вершини «Колоса» // Нова доба. — № 34 (8656, 21 серп.). — С. 6; № 35 (8657, 28 серп.). — С. 6; № 36 (8658, 4 вер.). — С. 6.
  11. Х. Весна, Б. Мельничук. Кізюк Корнило // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — 706 с. — ISBN 966-528-199-2. — С. 75.
  12. Дем'янова І. Балюк Леся Василівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — ISBN 978-966-528-318-8. — С. 29.
  13. Jadwiga Horodyska h. Korczak (ID: psb.8906.6) (пол.) (є світлини)
  14. Страшків С. «Трибухівці. Минуле і сьогодення» // Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. — 120 с., іл.

Література[ред.ред. код]

  • Уніят В., Яворський Г. Трибухівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 467 — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Страшків С. «Трибухівці. Минуле і сьогодення» // Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. — 120 с., іл.
  • Підшивка газети «Нова доба», Бучач
  • Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach / Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego // Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I, tom 18. — 368 s.; 508 il. — S. 283-293. ISBN 978-83-89273-79-6 (пол.).
  • Trybuchówce (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — T. XII : Szlurpkiszki — Warłynka.. — S. 527. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.