Трибухівці (Бучацький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Трибухі́вці
Вигляд на село
Вигляд на село
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бучацький район
Рада/громада Трибухівська сільська рада
Код КОАТУУ 6121282001
Основні дані
Перша згадка 1578
Населення 4 308
Територія 7.900 км²
Густота населення 545.32 осіб/км²
Поштовий індекс 48431
Телефонний код +380 03544
Катойконіми трибухівчани, трибухівчанин, трибухівчанка
Географічні дані
Географічні координати 49°02′28″ пн. ш. 25°27′36″ сх. д. / 49.04111° пн. ш. 25.46000° сх. д. / 49.04111; 25.46000Координати: 49°02′28″ пн. ш. 25°27′36″ сх. д. / 49.04111° пн. ш. 25.46000° сх. д. / 49.04111; 25.46000
Водойми р. Вільховець
Найближча залізнична станція Пишківці
Місцева влада
Адреса ради с. Трибухівці
Сільський голова Максимович Олег Іванович
Карта
Трибухі́вці (Україна)
Трибухі́вці
Трибухі́вці
Трибухі́вці (Тернопільська область)
Трибухі́вці
Трибухі́вці
У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Трибухівці

Трибухі́вці — село в Україні, в Бучацькому районі Тернопільської області. Розташоване на річці Вільховець, на сході району. Центр сільради. У 1961—1991 рр. називалося Дружба. При Трибухівцях є хутори Заниво та Поперечки, приєднано хутір Завадина; хутори Верховина, Довговина, Кут виведені з облікових даних у зв'язку з переселенням мешканців.

Місцевості села[ред.ред. код]

Борщівка, Брухалівка (колишній хутір), Завадина (колишній хутір), Отинівка[1].

Історія[ред.ред. код]

Трибухівці на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Перша письмова згадка[2] як власність Бучацьких гербу Абданк.

Власником чи посідачем села у 1611 р. став Станіслав Ґольський, який набув маєтність від представника роду Бучацьких-Творовських гербу Пилява.[3]

У 1672 р. згадане в щоденнику Ульріха фон Вердума.

У 1680 р. після демаркації польсько-турецького кордону залишились у складі Речі Посполитої.

Палац Городиських
Trybukhivtsi. Rome church 1.jpg
Trybukhivtsi. Rome church.jpg

12 вересня 1702 р. дідичем був Стефан Александер Потоцький — фундатор монастиря оо. василіян у Бучачі[4]

У 1810 році дідич села — Іґнацій Красіцький (пом. 20 жовтня 1844), від якого перейшли в руки доньки Ружі — дружини Адама Орловського (вказаний власником у 1832 р.).

З кінця 1840-х до початку 1870-х дідичами були вірмени Захаріяш та Францишек Кшиштофовичі, в другій половині 1870-х — граф Теодор Лянцкоронський[5].

Найпізніше з 1886 року до початку другої світової війни дідичами були Корнель (†1898), Францішек (*1871-†1935, портретист, батько Ядвіґи Городиської), Корнель (*1904-†1940).

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар» та інші українські товариства.

Перший колгосп створили у квітні 1940 року.

1941 року в селі поблизу цвинтаря біля центральної дороги насипали 6-кутну символічну могилу, обклали насип камінними цоколями висотою 80 см, поверхню — дерном. В середину помістили землю, политу кров'ю в'язнів Чортківської тюрми, на вершині встановили березовий хрест. Знизу поставили плиту, на якій викарбували 2 шаблі, тризуб, надпис: «Спіть, хлопці, спіть. Про кращу долю і волю України сніть.» Плиту червоні окупанти знищили 1944 року, насип розгорнули 1950-го.[6]

Чимало хлопців воювали в лавах УПА. Під час однієї з облав, в якій, за спогадами Ганни Семирозум, брали участь ковпаквці, у січні 1945 відбулась перестрілка між упівцями та ними. Кілька ковпаківців вбили, зокрема, «їх старшого» — у відповідь «визволителі» підпалили хату, де виявили повстанців. Згоріла заживо худоба, все майно.[7]

Бучацький аграрний коледж на початку ХХІ століття змінив «місце прописки» на село.

Релігія[ред.ред. код]

Церква Преподобної Параскеви (12.09.2010)

До Львівського псевдособору 1946 всі храми в селі належали вірним УГКЦ.

  • Церква Преподобної Параскеви (1847 р., відбудована 1994 р., кам'яна; Церква на Отинівці, УГКЦ); добудована в 1990-х);
  • Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (XVI—XVII ст., дерев'яна, також відома як Церква на Борщівці, УПЦ МП);
  • Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1926 р., мурована, відома як Церква на Завадині, УПЦ КП);
  • Костел Неустанної Помочі Божої Матері (земельну ділянку, кошти надав Францішек Городиський),[8] 1903—1936;[9];
  • 5 капличок.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Втрачені[ред.ред. код]

Костел Неустанної Помочі Божої Матері (1936)
  • палац Городиських у неоготичному стилі[10] (тепер на цьому місці — залишки господарських приміщень виробничої частини колишнього Бучацького радгоспу-технікуму — тепер Бучацький агроколедж Подільського ДАТУ), але в 1944 р. його було підірвано. В 1957 році рештки споруди повністю розібрали.
  • Костел Неустанної Помочі Божої Матері

Пам'ятники[ред.ред. код]

  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини 1848 року (відновлено 1991);
  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970, реконструйовано 1984);
  • на могилі воїна ЧА В. Грамоти (1979).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, дільнична сімейна лікарня, аптека, дошкільний заклад, відділення зв'язку, фермерські господарства, 10 торгових закладів; у селі розташоване центральне приміщення Бучацького аграрного коледжу.

Населення[ред.ред. код]

У 2007 році в Трибухівцях проживало 4232 особи.

Спорт[ред.ред. код]

У радянські часи команда радгоспу «Дружба», створена з гравців бучацького «Колгоспника (Колоса)», неодноразово брала участь у всесоюзних змаганнях за кубок «Золотий колос», у яких тричі підряд (1969—1971) перемагала, завдяки чому навічно отримала головний приз, що нині перебуває в експозиції Бучацького районного краєзнавчого музею.[11]

У часи відновлення Незалежності України сільський ФК «Трибухівці» кілька разів ставав чемпіоном та володарем Кубка Бучацького району з футболу.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Проживали[ред.ред. код]

Поховані[ред.ред. код]

Загиблі в боях з червоним, убиті окупантами[17][ред.ред. код]

  • Багрій Григорій Семенович (1922—1946, у бою біля Цвітової, там похований),
  • Борис Михайло Пилипович (1919-?, арештований 1941),
  • Вахович Василь Григорович («Ясен», 1922—1945, у бою на Круковій горі),
  • Велещук Микола Григорович (1922—1945, у бою на Круковій горі),
  • Велещук Олекса (1920-?),
  • Качур Степан Семенович (1922—1945, у бою на Круковій горі),
  • Пискливець Іван Григорович («Чорний», 1922—1945, у бою на Круковій горі),
  • Велещук Іван Пилипович (1921—1945, біля Григорова Монастириського району),
  • Гуляк Михайло Миколайович («Ох», 1925-2.4.1949, Трибухівці),
  • Гуляк Микола Миколайович (1906—1947, Чортківська тюрма),
  • Гуляк Катерина (1947, при облаві в с. Джурин),
  • Голик Максим Васильович («Гай», 1925—1945, вбитий Йосипом Рудиком),
  • Гринів Михайло Степанович (1925—1945, с. Слобідка),
  • Каліка Василь, Качур Костянтин Данилович («Залізняк», 1922—1945, сотник УПА, воював на Сокальшині 1942 року, там загинув),
  • Качур Петро (1922-?),
  • Курило Степан Михайлович (1923—1949, Бучацька тюрма),
  • Леськів Левко Антонович (1922-?),
  • Леськів Степан Антонович (1926-?, Ріпинці),
  • Лучка Микола Семенович («Музика», 1924—1946, заарештований у криївці, Чортківська тюрма),
  • Нагайовський Григорій, Настин Іван Йосипович (1922-?, під час допиту на проборстві, Цвітова),
  • Невістюк Михайло федорович («Сулима», 1915-?, Жизномир),
  • Невістюк Григорій Федорович («Вир», 1923-?, Цвітова),
  • Невістюк Степан федорович («Тур»,1925-?, Устя-Зелене),
  • Невістюк Семен (1914-?, Пишківці),
  • Нетребяк Михайло Іванович («Рішучий», 1926—1946, Поляниця),
  • Олексевич Михайло Михайлович (1922-?, Симінче),
  • Остапів Степан («Міцний», 1912—1945, Слобідка),
  • Потюк Ілля Григорович («Ісай», 1922-?, Новоставці),
  • Потюк Михайло (1912—1944, Франківщина),
  • Падлецький Михайло (1905-?, арешт 1941),
  • Поселюжний Микита Степанович (1912—1947, Карпати),
  • Пукало Григорій,
  • Римар Максим (1896—1946, розстріл),
  • Римар Іван Максимович (1922—1947, Полівці),
  • Рачковський Григорій (1921—1945),
  • Собко Павло Григорович (1925—1945, «Руцка», розстріл),
  • Свестіль Йосип Михайлович (1924—1948, Симінче),
  • Тимчишин Дмитро Васильович («Меч», 1922—1947(8), хутір Верховина, с. Пишківці),
  • Тимчишин Григорій Андрійович (1922—1945, вул. Отинівка),
  • Тимчишин Михайло, Зозуля Василь Степанович (1924—1944, Ягольницьке поле),
  • Зозуля Павло Казимирович (1921-?),
  • Цюп'як Федір Михайлович (1905, Пилява-1941, Малі Заліщики; член ОУН з 1939, підпільник, виготовляв зброю, був у групі «Довга»),
  • Шпилька Микола Семенович (1924—1947).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Селище міського типу Отинія
  2. станом на 21 березня 2013 р.
  3. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1903. — Cz. 1. — t. 6. — S. 194. (пол.)
  4. Акти ґродські та земські. — Львів, 1935. Т. 25. — 777 с., (пол.-лат.) с. 52
  5. Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… S. 283.
  6. Страшків С. "Трибухівці. Минуле і сьогодення… С. 51
  7. Страшків С. "Трибухівці. Минуле і сьогодення… С. 50
  8. Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… S. 286.
  9. Краєзнавчий дискурс села Трибухівці Чортківського району та коротка історія парафії
  10. Історія, фото палацу Городиських в Трибухівцях
  11. Кубкові вершини «Колоса» // Нова доба. — № 34 (8656, 21 серп.). — С. 6; № 35 (8657, 28 серп.). — С. 6; № 36 (8658, 4 вер.). — С. 6.
  12. Х. Весна, Б. Мельничук. Кізюк Корнило // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 75. — ISBN 966-528-199-2.
  13. Дем'янова І. Балюк Леся Василівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 29. — ISBN 978-966-528-318-8.
  14. Новий Генеральний директор «Артеку» приступив до виконання обов'язків
  15. В. Уніят. Мідюн Корнило // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8.
  16. Jadwiga Horodyska h. Korczak (ID: psb.8906.6) (пол.) (є світлини)
  17. Страшків С. «Трибухівці. Минуле і сьогодення» // Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. — 120 с., іл.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.