Платформа європейської пам'яті та сумління
| Платформа європейської пам'яті та сумління | |
|---|---|
| Абревіатура | PEMC(англ.) |
| Тип |
міжнародна організація організація громадська організація |
| Засновано | 14 жовтня 2011[1] |
| Країна |
 Чехія |
| Штаб-квартира | Прага (50°04′25″ пн. ш. 14°26′01″ сх. д. / 50.073677300028° пн. ш. 14.433888000027778276° сх. д.) і Прага |
| Розташування | Прага[2] |
| 50°04′25″ пн. ш. 14°26′02″ сх. д. / 50.07367730037514519° пн. ш. 14.433927511740854754° сх. д.Координати: 50°04′25″ пн. ш. 14°26′02″ сх. д. / 50.07367730037514519° пн. ш. 14.433927511740854754° сх. д. | |
| Дохід | 250 000 € (2020) |
| Вебсайт: memoryandconscience.eu | |
 | |
|
| |
Платформа європейської пам'яті та сумління (англ. Platform of European Memory and Conscience, чеськ. Platforma evropské paměti a svědomí) — міжнародний проект, покликаний досліджувати діяльність і злочини тоталітарних режимів у Європі в XX столітті та не допустити відновлення тоталітаризму в Європі. Проект створений 14 жовтня 2011 року в Празі під час саміту прем'єр-міністрів Вишеградської групи. У церемонії підписання документа про створення проекту взяли участь прем'єр-міністри трьох країн Вишеградської групи: Петр Нечас (Чехія), Дональд Туск (Польща) і Віктор Орбан (Угорщина).
Про проект[ред. | ред. код]
Європейські політики неодноразово закликали засудити комунізм на рівні з нацизмом, тому було прийнято такі документи, як Празька декларація про європейське сумління та комунізм (2008) і Декларація про злочини комунізму (2010). Створення Платформи стало черговим кроком для сприяння роботі науково-дослідних установ у питаннях глибшого вивчення нацистських і комуністичних злочинів.
Проект розрахований на 3 роки, у ньому беруть участь науково-дослідні установи країн Європейського Союзу. Президент Платформи європейської пам'яті та сумління: Йоран Лінґдблад (Швеція). Грант для досліджень, пов'язаних із проектом, отримав Інститут досліджень тоталітарних режимів (Прага).
У 2012 році до Платформи приєдналися дві організації з України: Меджліс кримськотатарського народу та Центр досліджень визвольного руху.
У 2014 році членство у Платформі отримав Український інститут національної пам'яті.
У 2015 році членом Платформи європейської пам'яті та сумління став Національний музей Голодомору-геноциду.
У 2016 році, під час триденного засідання у Києві, новими членами організації стали Фонд збереження історії Майдану (Україна), Інститут демократії, медіа й культури (Албанія), Асоціація «Сліди пам'яті» (Traces of Memory) (Чехія), Інститут національної пам'яті Словаччини, Центр дослідження тоталітаризму імені Вітольда Пілецького (Польща).[3]
Партнери[ред. | ред. код]
Партнерами Платформи європейської пам'яті та сумління є такі організації та інституції:
Болгарія: Центр Ганни Арендт
Естонія: Естонський інститут національної пам'яті, Unitas Foundation
Латвія: Асоціація Музею окупації Латвії, Латвійське товариство дослідження окупації
Литва: Секретаріат Міжнародної комісії з оцінювання злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві, Центр досліджень геноциду і руху опору Литви
Нідерланди: Фундація історії тоталітарних режимів і їхніх жертв
Німеччина: Berlin-Hohenschönhausen Memorial, Hannah Arendt Society, Stiftung Sächsische Gedenkstätten, the Federal Commissioner for the Stasi Archives
Польща: Інститут національної пам'яті, Музей Варшавського повстання
Румунія: Інститут досліджень комуністичних злочинів і пам'яті румунської еміграції
Словаччина: Фундація Яна Ланґоша
Словенія: Дослідницький центр національного примирення
Угорщина: Public Foundation for the Research of Central and East European History and Society, музей Дім терору
Україна: Меджліс кримськотатарського народу, Центр досліджень визвольного руху, Український інститут національної пам'яті, Національний музей Голодомору-геноциду, Архів національної пам'яті
Чехія: Інститут досліджень тоталітарних режимів, Архів служби безпеки
Швеція: Інститут інформації про злочини комунізму
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.memoryandconscience.eu/about-the-platfor/about-the-platform/
- ↑ COURAGE Registry
- ↑ УІНП ДОЛУЧИТЬСЯ ДО СТВОРЕННЯ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ОН-ЛАЙН КАРТ МІСЦЬ МАСОВИХ ПОХОВАНЬ ЖЕРТВ ТОТАЛІТАРИЗМУ Й РАДЯНСЬКИХ ТАБОРІВ ДЛЯ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ | Офіційний вебсайт УІНП. www.memory.gov.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 13 грудня 2016.