Вишеградська група

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вишеградська група
Вишеградська група
Visegrád Group logo.svg
V4 Prague 2015-12-03 - Viktor Orbán (3).jpg
Visegrad group countries.svg
     Країни Вишеградської групи     Інші країни-членкині Європейського Союзу
На честь Перший з'їзд монархів у Вишеграді
Тип міжурядова організація
Засновано 15 лютого 1991
Місце діяльності Центральна Європа
Членство Польща Польща
Словаччина Словаччина
Угорщина Угорщина
Чехія Чехія
Офіційні мови польська
словацька
угорська
чеська
Вебсайт visegradgroup.eu

CMNS: Вишеградська група у Вікісховищі

Вишеградська група, Вишеградська четвірка, V4 або Європейський квартет — угрупування чотирьох центральноєвропейських країн: Польщі, Чехії, Угорщини і Словаччини. З'явилась унаслідок зустрічі президентів Польщі Леха Валенси і Чехословаччини Вацлава Гавела та прем'єра Угорщини Йожефа Анталла 15 лютого 1991 року в угорському місті Вишеград, після ухвалення Вишеградської декларації. Головною метою була названа інтеграція до євроатлантичних структур.[1] Місто, у якому проходила зустріч, у часи пізнього Середньовіччя двічі приймало з'їзди монархів Центрально-Східної Європи. Однією з цілей першого з'їзду (1335) було спільне протистояння претензіям західних сусідів[2].

Водночас спільність цілей закордонної політики, спільність історичного досвіду та географічна близькість спричинили появу нового регіонального утворення, названого після розпаду Чехословаччини Вишеградською четвіркою (Чехія і Словаччина).

Були ухвалені умови про лібералізацію торгівлі в межах групи, що спричинило появу в 1993 році Центральноєвропейського порозуміння про вільну торгівлю (CEFTA).

У 1994-1998 роках зусилля країн Вишеграда переважно були спрямовані радше на інтеграцію з ЄС і НАТО, ніж на лобіювання взаємних інтересів, зустрічі голів держав відбувались нерегулярно.

Вишеградська група й Україна[ред. | ред. код]

Наприкінці 2004 року президент Польщі Александр Квасневський зазначив, що Вишеградська група може виступати зі спільними ініціативами, які стосуватимуться політики ЄС щодо її східних сусідів, у тому числі України, і мати істотну роль в побудові площини європейських цінностей.

10 червня 2005 року прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко зустрілася в Пулавах (Польща) з прем'єр-міністрами країн групи. Були обговорені питання енергетичної співпраці, зокрема, пов'язані з розвитком нафтових та газових магістралей, а також у сфері транспортування електроенергії. Тимошенко заявила, що розраховує на допомогу групи в інтеграції України до ЄС, і що після вступу до ЄС Україна зможе приєднатися до «Вишеградської четвірки».

У січні 2006 року міністр оборони України Анатолій Гриценко брав участь у зустрічі міністрів оборони країн Вишеградської групи в Будапешті. Він звернувся до своїх колег з проханням надати Україні методичну й експертну підтримку щодо набуття членства в НАТО.

У листопаді 2014 року на зустрічі в Братиславі Президент України Петро Порошенко та президенти країн Вишеградської четвірки домовились про започаткування нового формату співробітництва, зокрема постійної взаємодії на рівні міністрів закордонних справ та оборони країн Вишеградської четвірки та України.[3]

У грудні 2014 року Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з делегацією країн Вишеградської групи в Києві висловив сподівання, що Вишеградська четвірка зміниться з V4 на V5 за участю України.[4] Міністр закордонних справ Польщі Ґжеґож Схетина заявив, що Польща підтримає Україну, якщо вона захоче вступити до «Вишеградської четвірки».[5]

21 червня 2015 року в ході засідання начальників генеральних штабів країн «Вишеградської четвірки», в якому також взяв участь начальник Генштабу України Віктор Муженко, було заявлено про намір поглибити військову співпрацю з Україною.[6]

13 березня 2022 року міністр оборони Чехії Яна Чернохова запропонувала розглянути прийняття України до Вишеградської групи[7].

Галерея[ред. | ред. код]

Ротаційне головування[ред. | ред. код]

Країна, головуюча в Групі, змінюється щороку в липні:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зашкільняк Л. О., Крикун М. Г. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів. — Львів: Видавництво Львівського національного університету ім. І. Франка, 2002. — С. 668.
  2. Загребельний, Ігор (2019). Міжмор'я: (майже) втрачений шанс. Київ: ФОП Халіков. с. 13. ISBN 978-617-7565-41-2. 
  3. Україна та «Вишеградська четвірка» працюватимуть по-новому
  4. "Вишеградська" четвірка може перетворитися на "п'ятірку" - Порошенко. 16 грудня 2014. Процитовано 16 грудня 2014. 
  5. Польща підтримає приєднання України до "Вишеградської четвірки". 18 грудня 2014. Процитовано 18 грудня 2014. 
  6. "Вишеградська четвірка" поглибить військову співпрацю з Україною. 21 червня 2015. Процитовано 21 червня 2015. 
  7. Чехія пропонує розглянути прийняття України до Вишеградської групи. РБК-Украина (рос.). Процитовано 13 березня 2022. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]