Вулиця Коцюбинського (Житомир)
Вулиця Коцюбинського Україна | |
|---|---|
| Населений пункт | Житомир |
| Місцевість | Старе місто |
| Район | Корольовський |
| Історичні відомості | |
| Назва на честь | Михайла Коцюбинського |
| Колишні назви | Лютеранська вулиця |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 160 м |
| Поштові індекси | 10008 |
| Транспорт | |
| Тролейбуси | 4А |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Інфраструктура | |
| Забудова | громадська, багатоповерхова житлова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑2692156 ·R (Житомир) |
| Мапа | |
Вулиця Коцюбинського — вулиця в Корольовському районі Житомира. Розташована у центральній частині міста[1], у Старому місті. Починається з Великої Бердичівської вулиці та завершується на Пушкінській вулиці.
Вулиця та її історична забудова формувалися упродовж другої половини ХІХ століття згідно з генеральними планами міста середини ХІХ століття. Запроєктована на місці польової дороги, що з'єднувала Велику Бердичівську вулицю з католицьким монастирем сестер милосердя (шаріток) та проходила на теренах вільного від забудови Дівочого Поля, що до 1863 року належало монастиреві шаріток. Місцевість відома також як Поповка — східніше запроєктованої вулиці (майбутньої вулиці Коцюбинського) у ХІХ столітті протікала річка Поповка.
В середині ХІХ століття вулиця отримала назву Лютеранська, оскільки землі в цій місцевості здавна належали лютеранам. Тут діяла тимчасова лютеранська каплиця. У 1897 році на тальвегу верхів'я річки Поповки, після її осушення, збудовано лютеранську кірху. На розі з Великою Бердичівською вулицею побудовано будинок пастора (знесено в радянський період).
Історична (первинна) забудова вулиці сформувалася до кінця ХІХ століття.
У 1928 (1929) році Лютеранська вулиця перейменована на вулицю Михайла Коцюбинського.
Сучасна забудова формувалася з 1950-х до 2000-х років. У 2006 році відкрито новозбудований навчальний корпус факультету лісового господарства та екології Житомирського агроекологічного університету[2] на місці знесеної будівлі колишнього вищого початкового училища[3].
У вересні 1998 року вулицею почав курсувати тролейбус.[4]
- ↑ Мокрицький Г. П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. йй8. ISBN 966-690-084-X.
- ↑ инфо, Живой Журнал. В Житомире открылся новый корпус агроэкологического университета. zhzh.info. Процитовано 18 грудня 2022. (рос.)
- ↑ Мокрицький Г. П. (2014). Житомир: Ностальгия по… будущему. Житомир: Волинь. с. 44. ISBN 978-966-690-152-4.
- ↑ Мокрицький Г. П. (1999). Житомирське трамвайно-тролейбусне управління: 100 років трамвайному руху. Житомир: Волинь. с. 134. ISBN 966-7390-54-3.
- Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». [Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович; худож. В. Кондратюк та ін. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 121, 396. — ISBN 966-690-84-X.
- Костриця Микола Юхимович, Кондратюк Руслан Юрійович. Житомир: Підручна книга з краєзнавства. — Житомир: Косенко, 2006. — 464 с., іл. — Бібліогр.: с. 178. — ISBN 966-8123-41-7.
- Петро Ричков. Картографічні джерела до урбаністичної історії губернського Житомира.
- Мокрицький Георгій Павлович Житомирське трамвайно-тролейбусне управління: 100 років трамвайному руху: іст.-краєзн. нарис / Г. П. Мокрицький; за заг. ред. С. І. Кутішенка; фотоілюстр. Г. П. Мокрицького. — Житомир: Волинь, 1999. — 144 с. — (Історія підприємств Житомирщини). — Бібліогр.: с. 42-43, 120 — ISBN 966-7390-54-3.
- Мокрицький Г. П. Вулиця Бориса Тена: Історико-краєзнавча фоторозповідь. — Житомир: Волинь, 1997. — 24 с. 30 іл. 4 сх. — ISBN 4-86868-032-4.
