Портрет дипломата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портрет дипломата
італ. Ritratto dell'ambasciatore Gabriel de Luetz Monseigneur d'Aramon
Творець:Тіціан
Час створення:1542
Розміри:76 × 74 см
Висота:76±1 см
Ширина:74±1 см
Матеріал:олійні фарби на полотні
Жанр:портрет
Зберігається:Мілан, Італія
Музей:Пінакотека замку Сфорца
Інвентарний номер:549[2]
CMNS: Портрет дипломата у Вікісховищі

«Портрет дипломата» або «Портрет Габріеля де Луе монсеньйора д'Армона» — картина венеційського художника епохи Високого та Пізнього Відродження Тіціана (1490—1576). Портрет створений в 1541—1542 роках.

Дипломат Габріель де Луе

[ред. | ред. код]

Барон Габріель де Луе (помер у 1553 р.) служив дипломатом Французького королівства в роки правління королів Франциска І та Генріха II. В той час Франція у дипломатії намагалась зменшити вплив імперії Габсбургів на чолі з Карлом V. Союзником у політичному протистоянні французи обрали мусульманську Османську імперію, відомого ворога християнських держав, постійну експансію котрих християнські держави десятиліттями стримували об'єднаними зусиллями. Барон де Луе був послом Франції при Блискучій Порті (прийнята в історії дипломатії та міжнародних відносин назва уряду Османської імперії — канцелярії великого візира та дивана) з 1546 по 1553 рік[3]. Під час Османсько-Сефевідської війни (1532—1555) французький посол особисто супроводжував османського султана Сулеймана І Пишного Зокрема, Габріель де Луе надавав військові поради Сулейману щодо розміщення артилерії під час облоги Вана у 1548 році[4].

У 1551 році Габріель де Луе з двома галерами і галеоном доєднався до османського флоту під час завоювання османами іспанського форту Триполі на території сучасної Лівії. Роль д'Арамона в цих подіях активно критикували імператор Карл V і папа Юлій III через підозру в тому, що саме він заохотив османів взяти місто. Пізніше виявилося, що д'Арамон брав участь у переможному бенкеті османів, що викликало подальші підозри щодо його ролі в захопленні Триполі і призвело до заяв Карла V про те, що Франція також брала участь в облозі[5].

У 1552 році дипломат переконав Сулеймана І послати флот проти Карла V для спільної франко — османської операції. У червні 1552 року флот коаліції на чолі з османським адміралом Тургут-реїсом і за участі Габріеля де Луе зпустошив 30 миль берегової лінії в Реджо-ді-Калабрія.

Опис твору

[ред. | ред. код]

Ймовірно, художник і замовник портрета зустрілись у Венеції. Дипломат зображений у темному коштовному одязі дипломатів того часу з золотим ланцюгом на грудях. В руці барона — жмут стріл, котрі в символічній формі уособлюють протиріччя і гострі стосунки між християнськими державами Західної Європи та арабським світом. Декотрим дослідникам стріли в руці дипломата нагадували стріли в руці у святого Себастьяна на фресці італійського скульптора і художника Мікеланджело Буонарроті на вівтарній стіні Сікстинської капели (Ватикан) як натяк на болісне покарання. Фреска викликала захоплення Тіціана[уточнити] під час його відвідин папського Риму. Портрет підписаний зверху.

Місце знаходження

[ред. | ред. код]

Знаходиться в Пінакотеці замку Сфорца, Мілан[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Google Arts & Culture — 2011.
  2. Lombardia Beni Culturali
  3. Ritratto dell'ambasciatore Gabriel de Luetz d'Aramont.
  4. Siege of Van (1548).
  5. The Biographical Dictionary of the Society for the Diffusion of Useful Knowledge
  6. Ritratto dell'ambasciatore Gabriel de Luetz Monseigneur d'Aramon Vecellio Tiziano.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • AA.VV., La Pinacoteca del Castello Sforzesco a Milano, Skira, Milano 2005. ISBN 88-7624-260-0

Посилання

[ред. | ред. код]