Премія Канеллакіса

Премія Канеллакіса англ. Paris Kanellakis Theory and Practice Award
Країна	США
Тип	нагорода
Вручає:	Association for Computing Machinery
Підстава	За особливі теоретичні досягнення, що зробили значний вплив на практичний розвиток інформаційних технологій
Статус	вручається щорічно
На честь:	Паріс Канеллакіс
Нагородження
Параметри	Грошова винагорода у $10000
Засновано:	1996
Нагороджені:
Категорія:Лауреати премії Канеллакіса (37)
Черговість
Сайт	awards.acm.org/kanellakis

Премія Паріса Канеллакіса за теоретичні та практичні досягнення (англ. Paris Kanellakis Theory and Practice Award) — щорічна наукова премія Асоціації обчислювальної техніки (АСМ), що вручається за особливі теоретичні досягнення, які мали значний і помітний вплив на практичний розвиток інформаційних технологій .

Історія

Заснована у 1996 році в пам'ять про Паріса Канеллакіса — грецько-американського вченого в галузі інформатики, який загинув разом зі своєю родиною в авіакатастрофі в американському штаті Колумбія в 1995 році (рейс 965 American Airlines).

Нагорода

Лауреатам вручається грошова премія у розмірі $10 тис., яка щорічно забезпечується внесками батьків Паріса Канеллакіса, а також додатковою фінансовою підтримкою декількох тематичних груп Асоціації обчислювальної техніки SIGACT, SIGDA, SIGMOD, SIGPLAN, Фондом проєктів ACM SIG, а також індивідуальними спонсорськими програмами.

Нагороджені

Рік	Лауреат	Обґрунтування нагороди
1996	Леонард Макс Адлеман, Вітфілд Діффі, Мартін Геллман, Ральф Чарльз Меркле, Рональд Лінн Рівест та Аді Шамір	«За задум і першу ефективну реалізацію криптосистем з відкритим ключем».
1997	Авраам Лемпель та Яков Зів	«За піонерську роботу зі стиснення даних».
1998	Рендел Брайнт, Едмунд Кларк, Ернест Аллен Емерсон та Кеннет Л. Макміллан	"за «винахід „символьної перевірки моделі“, методу автоматичної формальної верифікації систем, що широко використовується у виробництві комп'ютерів».
1999	Деніел Слітор та Роберт Андре Тар'ян	«за винахід структури даних Розширюване дерево».
2000	Нарендра Кармаркар	«За розробку методу внутрішньої точки для лінійного програмування, який працює за поліноміальний час».
2001	Юджін Маєрс	«за внесок у секвенування геному людини, повного складу ДНК людської клітини та кодування всіх її генів, основних будівельних блоків життя».
2002	Петр Франашек	«за фундаментальний і результативний внесок у теорію та практику застосування обмеженого канального кодування».
2003	Ґері Міллер, Міхаель Ошер Рабін, Роберт Соловей та Фолькер Штрассен	за «внесок у практичну реалізацію криптографії та демонстрацію можливостей алгоритмів перевірки простоти», завдяки роботі, яка «привела до двох ймовірнісних тестів простоти, відомих як тест Соловея-Штрассена та тест Міллера-Рабіна».
2004	Йоав Фройнд та Роберт Шапіро	за «основоположну роботу та видатний внесок […] у розвиток теорії та практики бустингу, загального та доведено ефективного методу створення довільно точних правил прогнозування шляхом поєднання слабких правил навчання»; зокрема, для AdaBoost, їхнього алгоритму машинного навчання, який «можна використовувати для значного зменшення помилок алгоритмів, що використовуються в аналізі даних, фільтруванні електронної пошти, оптичному розпізнаванні символів, сегментуванні ринку та в інших додатках».
2005	Джерард Гольцманн, Роберт Куршан, Моше Варді та П'єр Вольпе	«За внесок в інструментарій, який забезпечує потужні формальні засоби формальної верифікації апаратних і програмних систем».
2006	Роберт Брайтон	«за інноваційний внесок у синтез логіки і симуляцію електронних компонентів, які зробили можливим технології швидкого проєктування схемотехніки для програм проєктування електронних систем».
2007	Бруно Бухбергер	За «роль у розвитку теорії базису Ґрьобнера, яка відіграє ключову роль у системі комп'ютерної алгебри та широко використовується в науці, інженерії та інформатиці».
2008	Корінна Кортес та Володимир Вапник	"за революційну розробку високоефективного алгоритму розпізнавання за допомогою методу опорних векторів (SVM), набору відповідних однотипних методів керованого навчання для завдання класифікації та регресії даних, який є «одним із найбільш часто використовуваних методів машинного навчання і широко застосовується для медичної діагностики, прогнозу погоди та системи виявлення вторгнень тощо».
2009	Міхір Белларе та Філліп Рогауей	«за розробку систем доведеної безпеки, орієнтованої на практику, яка призвела до високоякісної та економічно ефективної криптографії — ключового компонента Інтернет-безпеки в епоху бурхливого зростання онлайн-транзакцій».
2010	Курт Мельгорн	«за фундаментальний внесок у розробку алгоритмів, що склали основу створення Бібліотеки ефективних типів даних і алгоритмів (LEDA) (англ. Library of Efficient Data types and Algorithms)».
2011	Ханан Самет	«за новаторські дослідження задач сортування дерева квадрантів та інших багатовимірних просторових структур просторових даних для сортування просторової інформації, а також за його книги, які вплинули на застосування цих структур».
2012	Андрей Бродер, Мозес Чарикар та Пйотр Індик	«за новаторську роботу з локально-чутливого хешування, яка мала великий вплив у багатьох галузях інформатики, включаючи комп'ютерний зір, бази даних, інформаційний пошук, машинне навчання та обробку сигналів».
2013	Роберт Блюмоф та Чарльз Ерік Лейзерсон	«за внесок у паралельні та розподілені обчислення, включаючи алгоритм планування завдань та Cilk».
2014	Джеймс Деммел	«за внески в алгоритми та програмне забезпечення для чисельної лінійної алгебри, в тому числі LAPACK, що використовується в наукових обчисленнях та аналізі великомасштабних даних».
2015	Майкл Лабі	за «новаторський внесок у надлишкові коди, які необхідні для покращення якості передачі відео через Інтернет».
2016	Амос Фіат та Моні Наор	«За новаторський внесок для відстеження широкомовного шифрування та піратства, закладення основ сучасного захисту авторських прав Blu-ray дисків та інших засобів масової інформації».
2017	Скотт Шенкер	За «новаторський внесок у справедливе формування черги з комутацією пакетів, що мало великий вплив на сучасну практику комп'ютерних комунікацій».
2018	Певзнер Павло Аркадійович	За «новаторський внесок у теорію, проектування та реалізацію алгоритмів реконструкції послідовностей та їх застосування в складанні геному».
2019	Нога Алон, Пилип Гібонс, Йоші Матіас, Маріо Жегеді	За «проведену роботу з основ потокових алгоритмів та їх застосування до аналізу великомасштабних даних».
2020	Йосі Азар, Андрей Бродер, Анна Карлін, Міхаель Міценмахер та Елі Апфал	За «відкриття та аналіз збалансованого розподілу, відомого як сила двох варіантів та їх широке застосування на практиці».
2021	Аврім Блюм, Іріт Дінур, Синтія Дворк, Френк МакШеррі, Коббі Нісім та Адам Д. Сміт	За «фундаментальний внесок у розвиток диференційованої конфіденційності.»

Посилання

• Paris Kanellakis Theory and Practice Award on the ACM website.
• The Paris Kanellakis Theory and Practice Award Committee on the ACM website.