Леонард Адлеман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонард Макс Адлеман
англ. Leonard Max Adleman
Len-mankin-pic.jpg
Народився 31 грудня 1945(1945-12-31)[1] (74 роки)
Каліфорнія, США
Країна США США
Діяльність інформатик, математик, криптограф, молекулярний біолог, програміст, професор
Alma mater University of California Botanical Gardend і Університет Каліфорнії (Берклі)
Галузь Криптографія, Молекулярна біологія
Заклад Університет Південної Каліфорнії і Массачусетський технологічний інститут
Науковий керівник Мануель Блум
Аспіранти, докторанти Kireeti Kompellad[2], Paul Wilhelm Karl Rothemundd[2], Manoj Gopalkrishnand[2] і Dustin Reishusd[2]
Членство Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук і Національна інженерна академія США
Відомий завдяки: RSA, ДНК-комп'ютер
Нагороди
Особ. сторінка usc.edu/dept/molecular-science/fm-adleman.htm

CMNS: Леонард Адлеман у Вікісховищі

Леонард Макс Адлеман (англ. Leonard Adleman; нар.31 грудня 1945) — американський вчений-теоретик в області комп'ютерних наук, професор комп'ютерних наук і молекулярної біології в Університеті Південної Каліфорнії. Він відомий як співавтор системи шифрування RSA (Rivest — Shamir — Adleman, 1977 рік) і ДНК-обчислень. RSA широко використовується в додатках комп'ютерної безпеки, включаючи протокол HTTPS.

Біографія[ред. | ред. код]

Адлеман народився в Каліфорнії, виріс в Сан-Франциско, вступив в Каліфорнійський університет в Берклі, де здобув ступінь бакалавра з математики в 1968 і доктора філософії з електротехніки та комп'ютерних наук в 1976.

У 1994 у роботі «Молекулярне обчислення рішень до комбінаторних завдань» (Molecular Computation of Solutions To Combinatorial Problems) він описує експериментально застосування ДНК як обчислювальної системи. У ній він розв'язує задачу про гамільтонів шлях для випадку семи вершин, NP-складну задачу, схожу з завданням комівояжера. Попри те, що для цього випадку рішення є тривіальним, ця робота вперше продемонструвала успішне застосування ДНК для алгоритмічних обчислень. Було показано, що ДНК-обчислення мають потенціал як засіб вирішення деяких інших широкомасштабних комбінаторних завдань пошуку.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архів історії математики Мактьютор
  2. а б в г Математична генеалогія — 1997.

Посилання[ред. | ред. код]