Леонард Адлеман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонард Макс Адлеман
англ. Leonard Max Adleman
Народився 31 грудня 1945(1945-12-31)[1] (78 років)
Каліфорнія, США
Країна США США
Діяльність інформатик, математик, криптограф, молекулярний біолог, програміст, професор
Alma mater University of California Botanical Gardend
Університет Каліфорнії (Берклі)
Галузь Криптографія, Молекулярна біологія
Заклад Університет Південної Каліфорнії
Массачусетський технологічний інститут
Науковий керівник Мануель Блум
Аспіранти, докторанти Kireeti Kompellad[2]
Paul Wilhelm Karl Rothemundd[2]
Manoj Gopalkrishnand[2]
Dustin Reishusd[2]
Членство Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Національна інженерна академія США
Відомий завдяки: RSA, ДНК-комп'ютер
Нагороди
Особ. сторінка usc.edu/dept/molecular-science/fm-adleman.htm

CMNS: Леонард Адлеман у Вікісховищі

Леонард Макс Адлеман (англ. Leonard Adleman; нар. 31 грудня 1945) — американський вчений-теоретик в області комп'ютерних наук, професор комп'ютерних наук і молекулярної біології в Університеті Південної Каліфорнії. Він відомий як співавтор системи шифрування RSA (Rivest — Shamir — Adleman, 1977 рік) і ДНК-обчислень. RSA широко використовується в додатках комп'ютерної безпеки, включаючи протокол HTTPS.

Біографія[ред. | ред. код]

Адлеман народився в Каліфорнії, виріс в Сан-Франциско, вступив в Каліфорнійський університет в Берклі, де здобув ступінь бакалавра з математики в 1968 і доктора філософії з електротехніки та комп'ютерних наук в 1976.

У 1994 у роботі «Молекулярне обчислення рішень до комбінаторних завдань» (Molecular Computation of Solutions To Combinatorial Problems) він описує експериментально застосування ДНК як обчислювальної системи. У ній він розв'язує задачу про гамільтонів шлях для випадку семи вершин, NP-складну задачу, схожу з завданням комівояжера. Попри те, що для цього випадку рішення є тривіальним, ця робота вперше продемонструвала успішне застосування ДНК для алгоритмічних обчислень. Було показано, що ДНК-обчислення мають потенціал як засіб вирішення деяких інших широкомасштабних комбінаторних завдань пошуку.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Посилання[ред. | ред. код]