Гуронське зледеніння
Гуро́нське зледені́ння — одне з найдавніших і найдовших зледенінь в геологічній історії Землі. Почалось і закінчилось у палеопротерозої. Тривало близько 300 мільйонів років.
Причини[ред. | ред. код]
Причиною цього зледеніння стало виникнення фотосинтезу у ціанобактерій, що виділяли кисень у атмосферу і зрештою призвело до кисневої катастрофи.
Спочатку вивільнений ціанобактеріями кисень зв'язувався з залізом, і атмосфера не змінювалася. З часом більшість вільного заліза окислилося і кисень став потрапляти у повітря. Коли в атмосферу потрапило багато кисню, зменшилась кількість метану, бо він реагував з киснем і перетворився в вуглекислий газ і воду. Таким чином змінився склад атмосфери, зменшилась кількість метаногенів, що ще зменшило надходження метану. Парниковий ефект від концентрації в атмосфері метану зник і температура Землі почала знижуватися.[1]
Гуронське зледеніння також пов'язують із парадоксом слабкого молодого Сонця.
Наслідки[ред. | ред. код]
Збільшення кількості кисню в атмосфері призвело до першого масового вимирання анаеробних організмів, для яких кисень був токсичний. Наступне зледеніння викликало вимирання і самих ціанобактерій.[2]
Закінчення[ред. | ред. код]
Зледеніння закінчилося з відновленням в атмосфері кількості двоокису вуглецю, що знову викликав парниковий ефект. Ймовірно вуглекислий газ потрапив у повітря через вулканічну діяльність Землі.
Датування[ред. | ред. код]
В наукових працях різних палеогляціологів хронологічні рамки зледеніння вказані по різному. Згідно з однією версією[джерело?] воно почалось у сидерії 2,4 мільярда років тому, а закінчилось наприкінці ріасію 2,1 мільярда років тому.
Геологічні свідчення[ред. | ред. код]
Геологічні свідчення найкраще представлено в оголеннях гірських порід на півночі від озера Гурон, за яким і було названо зледеніння. У шарах, які утворились перед зледенінням, було знайдені уламки ураніту і піриту, що свідчить про малий вміст кисню в атмосфері до зледеніння. Після льодовикових відкладів іде шар пісковику, який містить гематит — мінерал, утворення якого свідчить про високий вміст кисню в атмосфері.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Kopp, Robert E.; Kirschvink, Joseph L.; Hilburn, Isaac A.; Nash, Cody Z. (9 серпня 2005). The Paleoproterozoic snowball Earth: A climate disaster triggered by the evolution of oxygenic photosynthesis. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.) 102 (32). с. 11131–11136. ISSN 0027-8424. PMID 16061801. doi:10.1073/pnas.0504878102. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
- ↑ Plait, Phil (28 липня 2014). Poisoned Planet. Slate (амер.). ISSN 1091-2339. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
|
Це незавершена стаття з гляціології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
