Протести в Гонконзі проти закону про екстрадицію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протести в Гонконзі проти закону про екстрадицію
June9protestTreefong01.jpgJune16protestTreefong15.jpg
Сотні тисяч протестувальників в білому одязі, 9 червня і в чорному 16 червня (внизу).
Дата: 31 березня 2019 – донині
Місце: Різні райони Гонконгу та десятки інших міст за кордоном
Координати:
Привід: *Пропозиція щодо екстрадиції злочинців та взаємна правова допомога у кримінальних справах
  • Надмірне використання сили поліцією Гонконга проти демонстрантів (з 12 червня)[1]
Результат: *Законопроект про екстрадицію відмінено 15 червня
  • 16 червня керівник Керрі Лам публічно вибачається і 9 липня оголошує "законопроект припиненим"
  • Поліція частково відкликає характеристики протестів як "безладів"[2]
Сторони
Протестувальники

(без лідера)

  • Громадський фронт прав людини (CHRF)
  • Продемократичний табір
  • Локалістичні групи
  • Гонконг Рух за незалежність Гонконгу
    • Студентський локалізм
    • Незалежний союз студентів
  • Demosistō
  • Студентські об'єднання з ВНЗ
  • Адвокати (протести 6 червня)
  • Державні службовці (протести 2 серпня)
  • Медичний сектор
  • Фінансовий сектор
Влада
Гонконг
  • Уряд Гонконгу
    • Поліція Гонконгу
  • Про-Пекінський табір
    • Альянс захисту Гонконгу

Підтримані:
КНР

Тріади

Ключові фігури
протестувальники

(без лідерів)

Уряд
  • Керрі Лам
    Голова адміністрації Гонконгу
  • Тереза Ченґ
    Міністр юстиції
  • Джон Лі
    Міністр оборони
  • Стівен Ло
    Уповноважений поліції

Про-пекинський табір

  • Юніус Хо
    Духовний лідер тріадних груп[3]
Втрати
4 (самогубства)[4][5][6][7]

Протести в Гонконзі проти закону про екстрадицію — масові протести в Гонконзі, колишній британській колонії, яка нині має особливий статус у складі Китаю. Протести почались 31 березня 2019 року проти закону про екстрадицію.

Перебіг подій[ред. | ред. код]

Березень[ред. | ред. код]

31 березня Громадський фронт прав людини (CHRF), платформа для 50 демократичних груп, почав свій перший марш протесту проти законопроекту 31 березня. Клаудія Мо, керівник демократичного табору, та Лам Вінг-Кі, власник книжкового магазину «Causeway Bay Books», якого було викрадено китайськими агентами 2015 року, очолили цей мітинг. У акції також взяли участь демократичні активісти, такі як Кардинал Джозеф Дзен, адвокати Мартін Лі та Маргарет Нґ та власник Apple Daily Джиммі Лай. Організатори стверджували, що в марші взяли участь 12 тис. людей, поліція оцінювала кількість у 5.200[8].

Квітень[ред. | ред. код]

Тисячі людей йдуть вулицею Ван Чай, протестуючи проти запропонованого Китаєм закону про екстрадицію 28 квітня 2019 року.

28 квітня відбувся другий марш протесту проти законопроекту про екстрадицію. Мітинг мав довжину 2,2 км і тривав понад чотири години. Поліція оцінювала його в 22.800 учасників, організатори — в 130 тисяч.

Наступного дня керівник Керрі Лам заявила, що законопроект все ж буде прийнято, і що законодавчі збори повинні прийняти його до літньої перерви. Лам заявила, що Чан Тонг-кай, підозрюваний у вбивстві, може бути випущений з в'язниці до жовтня, тож треба терміново прийняти законопроект про екстрадицію[9].

Червень[ред. | ред. код]

6 червня[ред. | ред. код]

Гонконзькі юристи, стурбовані законопроектом про екстрадицію, провели мовчазний марш 6 червня. Юристи в чорному вбранні, вчені юридичних наук та студенти юридичних вишів йшли з Суду до центральних органів правління Гонконгу. Денніс Квок, радник з юридичного виборчого округу, Мартін Лі та Деніс Чанг, два колишніх голови адвокатської асоціації Гонконгу, очолили марш. Група адвокатів три хвилини мовчки стояла перед штаб-квартирою уряду. Квак сказав: «Ми не будемо схиляти голови [перед урядом]»[10]. Понад 3.000 юристів, що представляють близько чверті юридичних працівників міста, взяли участь у марші — п'ятому та найбільшому марші протестів, який проводили адвокати в Гонконзі з 1997 року[11].

Хоча адвокати, які протестували, висловлювали застереження щодо відкритості та справедливості системи правосуддя в Китаї, раніше секретар Лі заявив, що юридичний сектор не дуже розуміє законопроект, а деякі взагалі не читали його[12].

9 червня[ред. | ред. код]

Перед тим, як уряд подав на повторне читання законопроект про екстрадицію у Законодавчій раді 12 червня, мітингарі закликали людей Гонконгу до маршу проти законопроекту.

Поліція вимагала від транспортного управління (MTR) не зупиняти поїзди на станціях Wan Chai, Causeway Bay та Tin Hau протягом кількох годин. Протестувальники повинні були вийти на станцію раніше, щоб приєднатися до протесту[13]. Поліція закликала протестувальників розійтись до 15:00, щоб не створювати заторів. Поліція згодом була змушена відкрити всі смуги для руху на Геннесі роад, попередньо відмовившись це зробити[14].

Деякі журналісти припускають, що це міг бути найбільшим протестом в Гонконзі, бо в ньому бралои участь більше людей, ніж в протестах проти подій на площі Тяньаньмень 1989 року та демонстрації 1 липня 2003 року[15]. Керівник CHRF Джиммі Шам заявив, що в марші взяли участь 1.03 млн людей, натомість поліція стверджувала, що їх було 240 тисяч[16].

Нічні сутички 9 червня[ред. | ред. код]

Сотні протестувальників стояли перед штаб-квартирою уряду до ночі, ще більше приєднувалося до них у відповідь на заклики Demosistō та активістів за незалежність. Поліція сформувала людський ланцюг, щоб не допустити протестуювальників до Харкорт-роуд, головної дороги поруч зі штаб-квартирою уряду, а Спеціальний тактичний загін (СТС) був у режимі очікування[17]. Хоча CHRF офіційно закликав припинити марш о 22 годині, близько 100 протестуючих залишилися на Сівік-сквейр[18].

Мітингувальники та загони поліції на Харкорт-роуд. 9 червня 2019 року

О 23 уряд опублікував заяву в пресі, заявивши, що «визнає й поважає різні погляди людей на широке коло питань», але наполягає на тому, що дискусія з другого читання щодо законопроекту відновиться 12 червня. У відповідь кілька членів Demosistō влаштували засідання поза комплексом Ради законодавчої ради, вимагаючи діалогу з Ламом і Лі, в той час як студентські групи за незалежність закликали до посилення акцій протесту.

Близько опівночі напруженість наростала, між протестувальниками та поліціянтами спалахнули сутички. Протестувальники кидали пляшки та уламки металу в поліцію та будували барикади, а поліціянти відповідали перцевим спреєм. Поліція почала відтискати мітингарів на тротуари. Сутички перейшли на дорогу Lung Wo, оскільки багато протестувальників забарикадувалися від поліціянтів. Кілька сотень протестувальників були відведені офіцерами на вулицю Лунга Кінга у Ван Чаї близько 2 ранку, а потім на Глостер-роуд[19].

Видання South China Morning Post назвало нічні протести схожими на «більші зіткнення під час акцій протесту 2014 року»[20]. Кількість протестувальників поступово зменшувалася приблизно з 3 години ночі. Наприкінці було заарештовано 19 протестувальників додатково до 358 осіб, 80 відсотків з них були молодшими за 25 років[21].

Наступного ранку Лам відмовилася відкликати законопроект, але визнала, що акція показала, що «законопроект має недопрацювання». На запитання щодо відставки вона відповіла, що важливо мати стабільну керівну команду, «коли наша економіка зазнає дуже серйозних викликів через зовнішню невизначеність»[22].

12 червня[ред. | ред. код]

12 червня поліція почала стріляти гумовими кулями в мітингарів.[23]

Марш 16 червня[ред. | ред. код]

15 червня Керрі Лам оголосила паузу у процесі прийнятті законопроекту про екстрадицію після того, як засідання Законодавчої переносили чотири дні поспіль. Продемократичний табір побоювався, що це лише тактичний відступ, і вимагав повного відкликання законопроекту, заявляючи, що мітинги продовжаться 16 червня, як і було заплановано. Джиммі Шам з CHRF сказав, що заява Керрі може бути пасткою. Він висловилися за відставку Лам, вибачення за насильницьку поліцейську тактику щодо мирних протестувальників, звільнення заарештованих протестувальників та зняття офіційної характеристики протесту 12 червня як «бунт»[24].

Протестувальники вночі пропускають машину швидкої допомоги на вулиці Квінсвей (16 березня).

Марш почався почався раніше запланованого, о 14:30 16 червня, від парку Вікторія, Коузейвей-Бей, до Законодавчої ради в Адміралтействі — маршрутом довжиною приблизно 3 км. Протестувальники були переважно одягнені в чорне, деякі носили білі стрічки на грудях, що символізувало згадку про жорстокість поліції під час розправи 12 червня. Багато протестувальників почали марш із North Point, коли поліція наказала транспорту не зупинятися на станції Tin Hau та Causeway Bay під час маршу. Залізничні вокзали були забиті сотнями тисяч людей, що приїхали на протести. Розмір натовпу змусив поліцію відкрити всі шість смуг дороги Хеннесі. Потім люди заповнили на Локхарт-роуд і Яффе-роуд — всі три — паралельні вулиці та основні магістралі в Ван-Чаї[25].

Хода від затоки Каусвей до Адміралтейства тривала з 15:00 до 23:00. Протестувальники поклали квіти на майданчику перед Тихоокеанською площею, де 15 червня чоловік покінчив життя самогубством. Вночі протестувальники перекрили Harcourt Road, внаслідок чого рух зупинився. Протестувальники дозволили проїхати деяким транспортним засобам — в основному автобусам та аварійним машинам.

Рано зранку Stand News, незалежне інтернет-видання, проаналізувало дані з протестів, зробивши висновок, що в протестах брали участь не менше 1,44 млн[26]. CHRF заявив про явку майже 2 млн людей, встановивши тим самим рекорд за розмірами протестів Гонконгу[27]. Поліція заявляє, що в ході найбільше брало участь 338 тис. учасників[28].

О 20:30 уряд опублікував заяву, в якій Керрі Лам вибачилася перед жителями Гонконгу та пообіцяла «щиро і смиренно прийняти всю критику та вдосконалити та служити громадськості»[29].

Протестувальники заблокували дороги і підходи до поліцейського центру

26 червня[ред. | ред. код]

Липень[ред. | ред. код]

1 липня протестувальники увірвалися до приміщення парламенту. Вони розмальовували стіни графіті. При штурмі було розбито деяку кількість дверей та шибок. Постраждали також деякі меблі і комп'ютери.[30]

Увечері 1 липня поліція таки вигнала мітингарів із приміщення парламенту.[31]

Штурм LegCo[ред. | ред. код]

Прапор Гонконгу з чорним фоном — Чорна Баухінія — використовується деякими протестувальниками.

Близько 21:00 за місцевим часом сотні протестувальників штурмували законодавчу владу, прорвавши скляні стіни та металеві двері будівлі. Протестувальники пошкодили портрети колишніх президентів пропекінської законодавчої ради, намалювавши їх лозунгами на кшталт «Це ти навчив мене мирним маршам, що не діють» та «Немає бунтівників, є лише тиранічні закони», розбили меблі та вивісили на подіумі колоніальний прапор Гонконгу[32]. У той же час протестувальники повісили таблички та встановили барикади, попереджаючи інших захищати об'єкти культури та не завдавати шкоди книгам у бібліотеці. Поліція почала використовувати сльозогінний газ для розгону протестувальників навколо LegCo о 12:05, а через 15 хвилин дійшла до будівлі[33].

Чорний прапор Гонконгу поряд із традиційним, 1 липня

Протестувальники звинувачували китайську владу в окупації та майнових збитках через «відсутність реакції» Керрі Лам.

Керрі Лам о 4 ранку провела прес-конференцію, визнавши мирний та впорядкований марш, але засудила «насильство та вандалізм з боку протестувальників, які вторглися до будівлі Законодавчої ради». Лам натомість ухилилась від питань щодо випадків смертей протестувальників[34]. 5 липня було заарештовано щонайменше 66 людей та висунуто перші офіційні звинувачення.

5 липня, «сидячий протест матерів»[ред. | ред. код]

У п'ятницю ввечері відбувся другий мітинг матерів в саду Чатер в центрі міста. За даними організаторів, в ньому взяло участь порядку 8000 людей, поліція заявляла про 1300 присутніх[35].

27 липня протести поновилися, тисячі людей знову вийшли на вулиці, незважаючи на заборону поліції. Поліція застосувала сльозогінний газ проти демонстрантів.

30 липня протестувальники перекрили залізничне сполучення[36].

7 липня Цим Ша Цуй марш[ред. | ред. код]

Десятки тисяч протестувальників на Натан-роуд, 7 липня.
Денний мітинг[ред. | ред. код]

Перший протест проти екстрадиції в коулунській частині Гонконгу відбувся 7 липня в Цим Ша Цуї. Перед маршем організатори пообіцяли, що це буде мирний мітинг.

Протестувальники прибувають до місця маршу, на станцію Західний Коулун.

Мітинг розпочався з Салсбері ґарден о 15:30, натовп прямував до станції «Західний Коулун». Марш закінчився близько 19:00, організатори заявили про 230 тис. учасників, поліція нарахувала 56 тис.[37].

Протестувальники пройшли по туристичним районам Натан-роуд та Кентон-роуд. Протест мав на меті створити гарне враження на туристів і пояснити їм проблеми гонконзців. Серед туристів розповсюджували буклети з копіями законопроекту спрощеною китайською мовою.

Як запобіжні заходи поліція встановила водні барикади з пунктами пропуску для підтвердження особи пасажирів. MTR припинила продаж квитків на поїздки в полудень. Протестувальники засудили цю акцію, поскаржившись на її непотрібність та необгрунтованість.

Нічні сутички[ред. | ред. код]

Після закінчення маршу о 7:30 вечора близько 300 протестувальників покинули станцію і знову рушили до Canton Road. Вони продовжили Натан-Роуд і прибули до Монг-Кока, де зібрались поліціянти на вулиці Шаньтун. Спецназ (більшість поліціянтів відмовлялася показувати ідентифікаційний номер або картку працівника), напала на протестувальників і журналістів[38]. До кінця ночі було здійснено щонайменше шість арештів. Наступного дня законодавець Лам Чеук-тин попросив незалежне розслідування поведінки поліції, закликав переглянути відеозапис, який може свідчити про застосування надмірної сили, і заявив, що відсутність документів може бути порушенням закону.

10 липня сутички біля стіни Леннона в Ю Тонзі[ред. | ред. код]

10 липня кілька молодих людей спорудили імпровізовану стіну пам'яті Джона Леннона на стовпі поза виходом з транспортної компанії MTR, що в районі Ю-Тонґ. Незабаром їх було оточено десятками провладних активістів віку, яких підозрювали у співпраці з поліцією.

Натовп збільшувався до ночі, вночі ж спалахнули численні сутички між провладними жителями та значно більшим натовпом протестувальників. Сотні поліцейських прибули і сформували лінію оборони на сходах. Їх звинувачували у тому, що вони не зупиняли насильство провладних жителів щодо молоді. Конфлікт тривав годинами і не вщухав до 13:00 11 липня. Було здійснено щонайменше три арешти[39].

14 липня марш Ша Тіна[ред. | ред. код]

Денний мітинг[ред. | ред. код]

У другій половині дня 14 липня в районі Ша-Тин відбувся перший протест проти екстрадиції на стороні Нових територій Гонконгу. Мітинг розпочався з футбольного майданчика вулиці Чуй Тінь поблизу Че Кунг Міу о 15:10, натовп минув музей спадщини Гонконгу, прямуючи до автовокзалу станції Ша Тин. Протестувальники скандували «всі п'ять вимог мають бути виконані» та «поліція Гонконгу порушує закони». Перша партія протестувальників прибула до пункту призначення близько 16:45, марш завершився о 19:15. Організатори оцінили кількість учасників в 115 тис., поліція — 28 тис.[40].

Нічні сутички[ред. | ред. код]

Після маршу протестувальники встановили барикади і з п'ятої вечора почали закидати поліцію різними предмети, включаючи дорожні конуси та пляшки. Згодом цього близько 20 офіцерів атакували протестувальників перцевим спреєм. Під час протистояння місцеві мешканці кидали людям необхідні речі, включаючи пляшки з водою, парасольки. О 18:00 десятки офіцерів підійшли ближче до натовпу, але тримали дистанцію, наказуючи з гучномовця людям розійтись. Напруженість зросла, коли поліцейський без показу документів намагався зняти маску з протестувальника[41].

Згодом протестувальники перейшли до сусіднього торгового центру, New Town Plaza. О 20:55 поліція попередила, що тих, хто не піде, буде заарештовано. За десять хвилин поліція підняла червоний прапор як попередження. О 22:00 вечора поліція почала застосовувати перцевий спрей.

Поки протестувальники намагалися виїхати до місця подій, вхід з торговельного центру до залізничного вокзалу було перекрито, поїзди проїжджали місцеву станцію без зупинки.

Законодавець Джеремі Там поставив під сумнів необхідність поліції перекривати вхід на залізничний вокзал та створити конфлікт, якого можна було б уникнути. Депутат-демократ Ау Нокхін, який був там тієї ночі, також запитав, чому демонстрантам не дають розійтись. Пропекінські депутати заявляли, що демонструють вчинили «організовані насильницькі дії» і що «ніхто не повинен ображати поліцію». Керрі Лам заявила, що поліція «застосовувала стриманість, коли на них напали». До кінця ночі було госпіталізовано щонайменше 22 людини, декілька в критичному та серйозному стані; і було проведено щонайменше 40 арештів[42].

15 і 16 липня протести бухгалтерів[ред. | ред. код]

Після сутичок у ніч на неділю з поліцією біля ТЦ New Town Plaza, в понеділок ввечері близько 100 демонстрантів та місцевих жителів зібралися в торговому центрі, щоб вимагати пояснень від власників ТЦ щодо подій попередньої ночі. У вівторок кілька сотень людей знову прийшла до ТЦ, звинувачуючи власників у наданні допомоги поліції, що призвело до численних госпіталізацій та арештів. Протестувальники скандували «ганьба Сун Хун Каю за розпродаж гонконгерів». Багато людей також пройшли під ТЦ і побудували так звану Стіну Леннона з численними скаргами.

15 липня — «марш голодних»[ред. | ред. код]

Увечері 15 липня протестувальників, що голодували, а також 2400 протестувальників вирушили з Центру адміралтейства до резиденції виконавчого директора — Будинку уряду. Вони закликали відповісти на п'ять вимог протестуючих і попросили конференції з Керрі Лам. Керрі Лам не відповіла.

17 липня марш літніх людей[ред. | ред. код]
17 липня люди похилого віку йдуть на підтримку молоді в протестах проти екстрадиції.

Група людей похилого віку, одягнених у біле, вирушила з Саду Чатер до Центрального уряду 17 липня 2019 року. Організатори нарахували 9000 учасників, поліція — 1500. Під час мітингу «сивих», організованого Чу Ію-міном, учасники підтримали молодих людей на передовій протестів. Вони повторили п'ять ключових вимог руху за демократію та пояснювали, що марш не всі старші громадяни дотримуються прокитайських поглядів.

Демонстранти несли великі транспаранти та саморобні плакати, на одному з яких було сказано: «Діти, тато прийшов».

27 липня — відновлення Юен Лонг[ред. | ред. код]

Незважаючи на заборону мітингів, тисячі людей приїхали 27 липня на протести проти поліцейської атаки натовпу в Юен Лонгу попередньої неділі[43]. Було заарештовано чоловіка, що вдарив ножем одного з протестувальників, одягненого в чорне[44]. Протестувальники пройшли головними дорогами в районі Юен Лонґ і оточили поліцейський відділок. Леонард Ченг, керівник університету Лінґнан, приєднався до маршу як спостерігач, ставши першим ректором університету, що взяв участь у протестах після Революції парасольок 2014 року[45]. Організатори оголосили, що в протестах брали участь 288 тис. осіб[46]. Для розіону мітингувальників поліція використала в житловому районі сльозогінний газ, а ввечері протистояння між протестувальниками та поліцією переросли у жорстокі сутички на станції Юен Лонґ[47].

Серпень[ред. | ред. код]

ЗМІ материкового Китаю повідомляли, що у протестах прийняло участь чверть мільйона чоловік; але цей таймлапс показує, що 16 червня було більше 2 млн

3 серпня протестувальники проводять мітинги в районі Вонкок, 4-го серпня планується марш і масовий страйк. До мітингу готові приєднатися кілька профспілок. Протестувальники перекрили тунель Крос-Харбор, який пов'язує острів Гонконг і напівострівну частину міської зони Гонконгу Коулун. Деякі учасники будують на вулицях барикади[48].

4 серпня поліція повторно застосувала сльозогінний газ проти протестувальників. В ніч проти 4-го серпня сотні протестувальників в масках перекрили центральні дороги міста, пофарбувавши світлофори, та не дозволяли транспорту в'їжджати в тунель через гавань, що поєднує Гонконг та Коулун[49].

Страйки вплинули на роботу місцевого транспорту: у місті ускладнений рух автомобілів та метро, частину тунелів і доріг заблоковано протестувальниками[50]. Третина диспетчерів з аеропорту Гонконгу приєдналась до протестів, через це було скасовано понад 200 рейсів і працювала одна ЗПС замість двох[51].

7 серпня китайська влада провела тренування для 12 тисяч правоохоронців в місті Шеньчжень, що межує з Гонконгом. Це пояснювали підготовкою до святкування 70-ліття Народної республіки, що має пройти 1 жовтня. Люди, що зображували протестувальників, були одягнені в чорну форму. «Протестувальники» закидали поліціянтів палками та саморобники газовими бомбами, у відповідь поліція вчилась використовувати дим та сльозогінний газ[52].

12 серпня аеропорт Гонконгу скасував відправлення та прийом понад сотні авіарейсів у зв'язку із масовими акціями протесту.[53][54] 12-13 серпня на летовищі було скасовано практично всі рейси. 13 серпня зранку аеропорт було ненадовго відкрито[55].

15 серпня Китай почав стягувати війська на південь, до кордону з Гонконгом. Кілька тисяч військових було розміщено на стадіоні в Шеньчжені на відстані 7 км від кордону[56].

Китайський уряд і ЗМІ[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок AutoV3-1 не вказаний текст
  2. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок scmp3014914 не вказаний текст
  3. Yuen Long attackers were defending their home, says lawmaker. South China Morning Post. 22 July 2019. Процитовано 22 July 2019. 
  4. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок AutoV3-2 не вказаний текст
  5. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок appledaily59719455 не вказаний текст
  6. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок appledaily59771130 не вказаний текст
  7. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок AutoV3-3 не вказаний текст
  8. Chan, Holmes (2019-03-31). In Pictures: 12,000 Hongkongers march in protest against 'evil' China extradition law, organisers say. Hong Kong Free Press HKFP (en-GB). Процитовано 2019-08-04. 
  9. New extradition laws still urgent, says Carrie Lam - RTHK. news.rthk.hk (en-gb). Процитовано 2019-08-04. 
  10. ‘Record 3,000’ lawyers in silent march against extradition bill. South China Morning Post (en). 2019-06-06. Процитовано 2019-08-04. 
  11. Hong Kong lawyers protest "polarising" extradition bill in rare march. Reuters (en). 2019-06-06. Процитовано 2019-08-04. 
  12. Hong Kong lawyers protest "polarising" extradition bill in rare march. Reuters (en). 2019-06-06. Процитовано 2019-08-04. 
  13. MTR struggles with deluge of protesters - RTHK. news.rthk.hk (en-gb). Процитовано 2019-08-04. 
  14. Creery, Jennifer (2019-06-09). Over a million attend Hong Kong demo against controversial extradition law, organisers say. Hong Kong Free Press HKFP (en-GB). Процитовано 2019-08-04. 
  15. Creery, Jennifer (2019-06-09). Over a million attend Hong Kong demo against controversial extradition law, organisers say. Hong Kong Free Press HKFP (en-GB). Процитовано 2019-08-04. 
  16. CNN, James Griffiths, Eric Cheung and Chermaine Lee. More than 1 million protest in Hong Kong, organizers say, over Chinese extradition law. CNN. Процитовано 2019-08-04. 
  17. Protesters clash with police after massive demonstration. EJ Insight (en-US). 2019-06-10. Процитовано 2019-08-04. 
  18. Phelan, James, 1979- author. 1.. ISBN 9781742831961. OCLC 896985116. 
  19. Violent clashes mar protest after ‘more than a million’ march against extradition bill. South China Morning Post (en). 2019-06-10. Процитовано 2019-08-04. 
  20. Mass rally against extradition bill in Hong Kong turns violent. South China Morning Post (en). 2019-06-10. Процитовано 2019-08-04. 
  21. Nearly 360 protesters face arrest over march clashes, police say. South China Morning Post (en). 2019-06-10. Процитовано 2019-08-04. 
  22. Hong Kong leader presses on with extradition bill, with a few changes. South China Morning Post (en). 2019-06-10. Процитовано 2019-08-04. 
  23. Гонконг: поліція почала стріляти в протестувальників гумовими кулями, Бібісі Україна, 12 червня 2019
  24. AFP (2019-06-16). Public anger seethes in Hong Kong ahead of another anti-extradition law rally. Hong Kong Free Press HKFP (en-GB). Процитовано 2019-08-05. 
  25. March of ‘2 million’ forces apology from Hong Kong leader over extradition bill. South China Morning Post (en). 2019-06-17. Процитовано 2019-08-05. 
  26. 反送中大數據曝香港或144萬人示威 習保林鄭疑倒計時. 法廣 (zh-Hant). 2019-06-16. Процитовано 2019-08-05. 
  27. Times, The New York (2019-06-16). Huge Turnout by Protesters Keeps Heat on Hong Kong’s Leader. The New York Times (en-US). ISSN 0362-4331. Процитовано 2019-08-05. 
  28. As it happened: Hong Kong’s historic march as ‘2 million’ people peacefully protest. South China Morning Post (en). 2019-06-16. Процитовано 2019-08-05. 
  29. As it happened: Hong Kong’s historic march as ‘2 million’ people peacefully protest. South China Morning Post (en). 2019-06-16. Процитовано 2019-08-05. 
  30. У ГОНКОНЗІ ПРОТЕСТУВАЛЬНИКИ УВІРВАЛИСЯ ДО БУДІВЛІ ПАРЛАМЕНТУ І ВИВІСИЛИ ТАМ КОЛОНІАЛЬНИЙ ПРАПОР, ТСН, 1 липня 2019
  31. ПОЛІЦІЯ ГОНКОНГУ ВИГНАЛА ПРОТЕСТУВАЛЬНИКІВ З ПАРЛАМЕНТУ, ТСН, 2 липня 2019
  32. What graffiti says about Hong Kong's evolving anger (en-GB). 2019-07-02. Процитовано 2019-08-07. 
  33. 【引渡惡法】警方龍匯道施放催淚彈 速龍清路障. Apple Daily 蘋果日報. Процитовано 2019-08-07. 
  34. Hong Kong gov't accused of omitting 'tough questions' in official transcript of Carrie Lam's 4am press con. Hong Kong Free Press HKFP (en-GB). 2019-07-03. Процитовано 2019-08-07. 
  35. Thousands rally in support of young demonstrators - RTHK. news.rthk.hk (en-gb). Процитовано 2019-08-07. 
  36. У Гонконзі почався протест всупереч заборони поліції. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-08-03. 
  37. Yu, Verna (2019-07-08). Conflict breaks out in Hong Kong after latest extradition bill protests. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-08-07. 
  38. Police condemned for 'declaring war on media' - RTHK. news.rthk.hk (en-gb). Процитовано 2019-08-07. 
  39. Violent clash breaks out between young protestors and over 200 middle-aged men who reprimand the Lennon Wall message board in Yau Tong. Dimsum Daily (en-US). 2019-07-11. Процитовано 2019-08-08. 
  40. Pitched battles on Hong Kong streets and inside malls after protest. South China Morning Post (en). 2019-07-14. Процитовано 2019-08-08. 
  41. 有防暴警察扯掉示威者口罩 引起在場示威者不滿 - RTHK. news.rthk.hk (zh-tw). Процитовано 2019-08-08. 
  42. Over 40 arrests, 22 hospitalised in Sha Tin clashes, as police chief condemns 'thugs' and defends decision to storm mall. Hong Kong Free Press HKFP (en-GB). 2019-07-15. Процитовано 2019-08-08. 
  43. Hong Kong braces for 'anti-triad' rally despite police ban. Hong Kong Free Press HKFP (en-GB). 2019-07-27. Процитовано 2019-08-17. 
  44. Witness describes Yuen Long knife attack. South China Morning Post. Процитовано 2019-08-17. 
  45. Varsity president in Yuen Long ‘to take a look’ at protest. South China Morning Post (en). 2019-07-27. Процитовано 2019-08-17. 
  46. Standard, The. (Yuen Long protests) Protest applicant: 288,000 turn out. The Standard (en). Процитовано 2019-08-17. 
  47. As it happened: bloody clashes and tear gas fired as Hong Kong protesters descend on Yuen Long. South China Morning Post (en). 2019-07-27. Процитовано 2019-08-17. 
  48. У Гонконгу проходить чергова акція протесту. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-08-03. 
  49. Уряд Гонконгу попередило про "надзвичайно небезпечні крайнощі" через протести. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-08-05. 
  50. Traffic controllers join strike, many flights hit - RTHK. news.rthk.hk (en-gb). Процитовано 2019-08-05. 
  51. В аеропорту Гонконгу через протести скасували сотні рейсів. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-08-05. 
  52. Біля Гонконгу 12 тис. правоохоронців потренувалися розганяти акці протесту. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-08-07. 
  53. У Гонконгському аеропорту через протести скасовано понад 100 рейсів. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-08-13. 
  54. Аеропорт Гонконгу скасував рейси через акції протесту. VOA (uk). Процитовано 2019-08-13. 
  55. У Гонконгу через акцій протесту скасували всі авіарейси. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-08-17. 
  56. Китай стягує війска через протести в Гонконзі. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-08-17. 

Посилання[ред. | ред. код]