Пір (іслам)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пір (перс. پیر‎ — «старець») — у суфізмі керівник тариката (братства), святий, а також могила, де поховано піра.

Суфізм[ред. | ред. код]

У суфізмі піром називають керівника суфіїв. Ця назва поширена в Ірані, Індії, на Кавказі і т. д. Піром також називають могилу (мавзолей), в якій похований пір (святий).

Список відомих єзидських пірів[ред. | ред. код]

  • Шейх Аді (нар. близько 1073) — засновник єзидизму, деякі дослідники схильні вважати Шейха Аді його реформатором.
  • Пір Хаджі (XIX століття) — єзидський мученик з роду Пір Барі.
  • Пір Хаджиалі — єзидський святий. Основоположник одного з родів пірів, які є однією з гілок роду Пір Барі.

Література[ред. | ред. код]

  • Л. Ханагов. Отемишские пиры // СМОМПК, Тифлис, 1892. Вип. С. 146—151. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]