Наїб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іслам

теч

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридизмМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураІсламська держава
Термінологія


Наїб (араб. ‎ نائب‎‎ — заступник, уповноважений, намісник) - правитель округу чи провінції у середньовічних мусульманських державах.

В Імаматі Шаміля — його представник, що здійснює військово-адміністративну владу над певною територією.

В деяких сучасних мусульманських країнах, наїб — заступник будь-якого начальника, іноді — начальник місцевої поліції, голова сільської громади. В Османській імперії, наїб — суддя шаріатського суду, заступник верховного судді, помічник кадія.

Посилання[ред. | ред. код]