Ратич Олексій Онисимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Онисимович Ратич
Народився 3 травня 1906(1906-05-03)
с. Берездівці, нині Миколаївський район, Львівська область
Помер 4 листопада 1975(1975-11-04) (69 років)
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Громадянство Польща Польща
СРСР СРСР
Діяльність археолог
Alma mater Львівський університет
Сфера інтересів археологія
Заклад Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Аспіранти, докторанти Шаблон:Аспіранти-докторанти
Діти син Ярослав

Олексій Онисимович Ратич (3 травня 1906, с. Берездівці, нині Миколаївський район, Львівська область — 4 листопада 1975) — український історик, археолог, кандидат історичних наук. Працівник Інституту археології АН УРСР, Інституту суспільних наук. Автор багатьох досліджень, розвідок.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 травня 1906 року в с. Берездівці (нині Миколаївський район, Львівська область, Україна) у сім'ї малоземельних селян.

У Берездівцях закінчив школу в 1917 році, згодом з відзнакою класичну українську гімназію у Станиславові. У 1925—1929 рр. навчався на правничному факультеті Львівського університету, став магістром права. Працював директором вечірньої неповносередньої школи в с. Острові Щирецького району та інспектором райвно у містечку Щирець (1939—1940). У 1945 р. зазнав вислання до Казахстану.

У 1949 р. Верхньодністрянська експедиція під керівництвом О. Ратича провела дослідження давньоруських городищ поблизу Дністра, зокрема на городищах в Заліссі, Коропці, Стінці.[2] Проводив розкопки у літописних містах Перемилі (тепер с. у Горохівському р-ні Волині)[3] та Звенигороді, городищі у Судовій Вишні, Стінці (1949) та на Високому Замку у Львові.

Помер 4 листопада 1975 року і похований на Личаківському цвинтарі у Львові (поле № 67) у родинному гробівці разом із дружиною Михайлиною (з дому Стенкевич) і сином Ярославом[4].

Праці[ред. | ред. код]

  • Підсумки досліджень древньоруських археологічних пам'яток на території Галицької і Волинської земель // Наукові записки Інституту суспільних наук. Т. ІІ. Матеріали і дослідження по археології УРСР. — К., 1954. — С. 5—15.
  • Археологічна розвідка на верхньому Дністрі в 1949 р. // АП УРСР. — 1955. — Т.V. — С. 158—164.
  • Древньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей УРСР. — К., 1957. — 96 с.
  • Древньоруські вироби з кості і рогу знайдені на території Галицької і Волинської земель // МДАПВ. — 1959. — Вип. 2. — С. 119—131.
  • Волиняни // УРЕ. — К., 1960. — Т.2. — С.559.
  • До питання про розташування і оборонні споруди древньоруських городів Південно-Західної Русі // МДАПВ. — 1964. — Вип. 5. — С. 115—129.
  • Стародавній Перемиль // ХХХІХ наукова конференція Львівського ун-ту, присвячена підсумкам науково-дослідної роботи університету за 1964 р. : тези доповідей. — Львів, 1965. — С. 60—61.
  • Західноукраїнські землі в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості // Торжество історичної справедливості. — Львів, 1968. — С. 44—62.
  • Столиці удільних князівств Галицької землі ХІ-ХІV ст. // Матеріали звітної наукової сесії Інституту суспільних наук АН УРСР 1971 р. — К., 1971. — С. 86—87.
  • Населення Прикарпаття і Волині в епоху Київської Русі та в період феодальної роздробленості // Населення Прикарпаття і Волині за доби розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час. — К., 1976. — С. 132—206.
  • Древнерусские археологические памятники на территории Галицкой и Волынской земель: автореф… дисс. канд. ист. наук. — Львов, 1953.
  • Итоги археологических исследований древнерусских памятников на территории Галицкой и Волынской земель // КСИА АН УССР. — 1953. — Вип. 2. — С. 31—33.
  • Исследование городища в с. Перемыль на Волыни в 1963—1964 гг. // Материалы сессии посвященной итогам археологических и этнографических исследований 1964 г. в СССР. Тезисы докладов. — Баку, 1965. — С. 140—141.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Личаківський некрополь — С. 365.
  2. Строцень Л. Історія дослідження оборонних споруд на Тернопільщині // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст. — 2012. — Вип. 21, ч. 1. — С. 59.
  3. Терський С. В. Історія археології та історичного краєзнавства Волині.- Львів: Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2010. - C. 106, 110, 231.
  4. Загайська Р. Вітер в долонях: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів: АПРІОРІ, 2017. — С. 70.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]