Рафаель Альтаміра-і-Кревеа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рафаель Альтаміра-і-Кревеа

Рафае́ль Альтамі́ра-і-Креве́а (Altamira y Crevea; 10 лютого 1866—1 червня 1951) — іспанський історик та правник.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився в Аліканте. Здобув фах правника. Тривалий час обіймав посаду професа в Школі права при Овьєдському університеті. У 1922 році обирається суддею Постійної палати міжнародного правосуддя при Лізі Націй. на цій посаді перебував до 1945 року.

1939 емігрував до Лат. Америки.

Праці[ред.ред. код]

Основна праця — «Історія Іспанії та іспанської культури» в 4 т. (рос. вид. «Історія Іспанії». В 2 т. М., 1951) багата на фактичний матеріал. А.-і-К. звертав велику увагу на соціально-економіч. і культ. історію, проте не дійшов до матеріалістичного розуміння історії.

Література[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.