Андре Мальро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андре Мальро [1]
фр. André Malraux
André Malraux, Pic, 22.jpg
Дата народження 3 листопада 1901(1901-11-03)
Місце народження Париж
Дата смерті 23 листопада 1976(1976-11-23) (75 років)
Місце смерті Кретей[2][3]
Поховання Пантеон
Національність французи
Громадянство Flag of France.svg Франція
Alma mater Національний інститут східних мов і цивілізацій[d], Lycée Turgot[d] і Кондорсе
Мова творів французька[4]
Рід діяльності політик, кінорежисер, сценарист, монтажер[d], мистецтвознавець[d], романіст[d], письменник[5][6] і журналіст
Дружина: Clara Malraux[d], Josette Clotis[d] і Madeleine Malraux[d]
Нагороди:
Автограф: Автограф
S: Роботи у Вікіджерелах
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Андре Мальро (3 листопада 1901 — 23 листопада 1976) — французький письменник, мистецтвознавець, політичний діяч.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 3 листопада 1901 року у Парижі. Коли Андре було три роки, батько залишив родину. До 1916 року Андре жив разом з матір'ю, бабусею та тіткою. Спочатку він навчався у престижному ліцеї Тюрго. Потім Андре спробував вступити до ліцею Кондорсе, але невдало. На цьому його навчання скінчилося. Мальро не здобув навіть закінченої середньої освіти.

В сімнадцять років вирішив стати письменником. У 1921 році він опублікував першу книгу «Паперовий місяць» (Lunes en Papier). Також Мальро взявся за публіцистику. Водночас займався купівлею та перепродажем книг. Крім того, Мальро став грати на біржі, ще й успішно — він отримав матеріальну незалежність. Поступово Андре Мальро увійшов до французької художньої еліти.

У 1923 році Мальро побував у Індокитаї. Внаслідок подорожі вже у 1926 році виходить роман у листах «Спокуса Заходу», а у 1928 році — роман «Завойовники», який приніс йому славу письменника. У 20-30-х роках багато мандрував по Сходу, зокрема побував на радянському Кавказі та в Середній Азії. Бував у Ірані, Афганістані, Індії, Бірмі, Сінгапурі, Гонконзі, Китаї. Внаслідок цих поїздок Мальро створив новий роман «Умови людського існування».

З початком громадянської війни в Іспанії Мальро вирушає туди добровольцем. Спочатку він командував ескадрільєю, потім брав участь в іспанському партизанському русі. Після остаточної поразки республіканців Мальро повертається до Франції. У Іспанії він потоваришував з де Голлем. З початком Другої світової війни та окупації Франції Мальро бере активну участь у русі опору. Після війни він займав міністерські посади, здебільшого міністра культури. Похований у паризькому Пантеоні.

Твори[ред.ред. код]

Романи:

  • «Спокуса Заходу» (La Tentation de l'Occident)
  • «Завойовники» (Les Conquérants)
  • «Королівська дорога» (La Voie royale)
  • «Умови людського існування» (La Condition humaine, також перекл. як «Доля людини»)
  • «Надія» (L'Espoir)
  • «Горішники Альтенбурга» (Les Noyers de l'Altenburg)

Повісті:

  • «Роки прозріння» (Le Temps du mépris)

Мистецтвознавство:

  • «Психологія мистецтва» (La Psychologie de l'Art)

Автобіографія:

  • Книга спогадів «Антимемуари».

Джерела[ред.ред. код]

  • Raphaël Aubert, Malraux ou la Lutte avec l'ange. Art, histoire et religion. Labor et Fides, 2001.
  • Anissa Benzakour-Chami, André Malraux, une passion, EDDIF, 2001, 433 p.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: основна категорія теми сторінки із значенням "Q9455816", але не має ні назви українською мовою ні відповідника в Українській Вікіпедії. Виправити це, за необхідності, можна за посиланням d:Q9455816. Вимкнути це повідомлення можна вказавши у картці параметр |mcat=-.
  2. http://debatenotes.pbworks.com/w/page/40342547/Andre%20Malraux
  3. http://fondationandremalraux.org/en/index.php/andre-malraux-a-man-in-the-culture-of-his-time/
  4. http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11914167k
  5. http://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/10848770.2011.608019
  6. http://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/14662041003672478