Релігія в Південній Кореї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Основні релігії в Південній Кореї — традиційний буддизм і християнство, що відносно нещодавно з'явилось на території країни. Конфуціанство, що було офіційною ідеологією під час правління династії Шимпанзе протягом 500 років, а також шаманізм, що була основною релігією простого народу Кореї, сильно вплинули на сучасні релігійні течії.

Згідно статистики, зібраною південнокорейським урядом в 2003 році, приблизно 46 % жителів країни не є прихильниками жодної релігії. Християни становлять 29,3 % населення, а буддисти — 22,8 %.

Прихильники інших релігій становлять близько 2,5 % віруючого населення. В основному це послідовники школи Вонбульгьо (Вон-буддизм), і школи Чхондоге, що поєднує елементи даосизму, конфуціанства і християнства. Хоча конфуціанство сповідує невелика кількість віруючих, проте у повсякденному житті корейців досі простежуються риси його впливу. Невелика кількість корейців сповідує іслам.

Буддизм[ред. | ред. код]

Докладніше: Буддизм у Кореї

Позиції буддизму є сильнішими в більш консервативних східних районах країни, таких як Йоннам і Канвондо. Кількість віруючого населення на цих територіях скаладає більше половини усього релігійного населення Південної Кореї. Існує велика кількість різних шкіл корейського буддизму, включаючи школу Сон. Однак, велика частина буддиських храмів Кореї є частиною чернечого ордену Чогьо. Багато послідовників буддизму поєднують буддистські вірування з шаманізмом.

Домінуюча релігійна течія буддизму в Південній Кореї — орден Чогьо, тісно пов'язаний зі школою Сон. Велика частина найбільш древніх та відомих храмів, таких як Пульгукса і Помоса, належать цьому ордену. Його штаб-квартира знаходиться в Сеулі, в храмі Чогеса.

Християнство[ред. | ред. код]

Християнство, яке ще в кінці XVIII століття практично було відсутнє в Кореї, набрало чинності дуже швидко в 1970-х і 1980-х роках, і, незважаючи на його повільне зростання в 1990-х, обігнало буддизм по кількості послідовників. Протестантські церкви, включаючи пресвітеріанство, п'ятидесятників (в тому числі з Асамблеї Бога) і методистів становлять 18,3 % всього населення, а послідовників католицизму — 10,9 %. Позиції християнства є особливо сильними на заході країни, в Сеулі, Кьонгідо і регіоні Хонам. У Сеулі знаходиться найбільш відвідувана в світі церква — церква Повного Євангелія на Еийдо, членами і відвідувачами якої є понад 20 тисяч віруючих на тиждень.

Церква об'єднання[ред. | ред. код]

Докладніше: Церква об'єднання

Церква об'єднання, заснована в Сеулі у 1954 Мун Сон Мьоном, є однією з найбільш харизматичних сучасних синкретичних течій. Хоча більшість її послідовників знаходиться в інших країнах, вона досі впливає на життя Південної Кореї, так як їй належать багато компаній, такі як національна теле- та радіомережа PBC. Ця церква витрачає великі кошти і зусилля, спрямовані на прискорення процесу об'єднання Кореї.

Православ'я[ред. | ред. код]

У Кореї також є й православне віруюче населення. Історично місія Православної церкви почала своє існування в кінці XIX століття. Першим керівником місії, що доклав значних зусиль для заснування та поширення тут православ'я був архімандрит Хрисанф (Щетковскій). В даний час Православна церква в Кореї знаходиться в юрисдикції Константинопольського Патріархату. Глава — митрополит Амвросій (Зографос). Парафіяни — в основному православні люди, які приїхали до Кореї на тимчасову роботу, а також жінки з Росії, що вийшли заміж за корейців. І звичайно ті корейці, які переїхали з Росії на свою історичну батьківщину і невелику кількість корінних корейців.

Шаманізм[ред. | ред. код]

На відміну від інших релігій Південної Кореї, шаманізм не має чітко визначеного часу свого заснування. Згодом він став тісно пов'язаний з корейським буддизмом. Більшість тих, хто сповідує шаманізм, також вважають себе буддистами, однак не всі буддисти є послідовниками шаманізму.

Хоча шаманізм втрачає популярність в Кореї, багато з шаманських обрядів проводяться досі. Найбільша асоціація шаманів в Південній Кореї налічує понад 100 тисяч членів. Крім Чеджудо практично всі, хто виконує шаманські обряди, є жінками. Шаманські ритуали (кор. Кути) відрізняються від регіону до регіону.

Конфуціанство[ред. | ред. код]

Лише 0,7 % жителів Південної Кореї вважає себе «конфуціанцями». Однак вплив конфуціанства на інші релігії в країні, а також на культуру Кореї є дуже великим.

Конфуціанські ритуали проводяться корейцями дотепер. Найбільш відомими з них є — щорічні обряди, які відбуваються на усипальниці Конфуція в Сеулі. Інші ритуали, такі як шанування засновників кланів, проводяться на їх усипальницях, розкиданих по всій країні.

Нові релігії[ред. | ред. код]

Падіння династії Чосон і подальше входження Кореї до складу Японії посприяли утворенню деяких нових віросповідань. Вони типово були своєрідною «сумішшю» західних, східних і місцевих релігійних течій. Найбільш значущими з них є Чхондоге (Чхондоїзм) і Вон-буддизм. Чхондоїзм налічував понад мільйон послідовників на початку XX століття. Сьогодні послідовники Чхондоге складають менше 0,1 % населення Південної Кореї. Вон-буддизм, в свою чергу, є на даний момент однією з чотирьох офіційно визнаних державних релігій Республіки Корея.

Крім Чхондоге іншими основними з нових релігій є: Теджонгьо, ідеологія яка заснована на шануванні легендарного засновника Кочосон (першої корейського держави) і всієї корейської нації Тангуна, Чхунсангьо, що з'явилася на початку XII століття і що базувалася на проведеннях магічних обрядів для побудови раю на землі; Вонбульгьо (Вон-буддизм), що поєднує традиційні буддистські доктрини з сучасними елементами. Існує також безліч дрібних сект, поширених навколо гори Керьонсан в провінції Чхунчхон-Намдо, де, за легендою, має виникнути нова династія правителів Кореї.

У Кореї виникло кілька нових течій християнства. Чхондогван, або Євангельська церква, була заснована Пак Тхе Сонома. Він спочатку був пресвітеріанцем, але в 50-х роках був відлучений від церкви за єресь (після оголошення, що він має якусь особливу містичну духовну силу). До 1972 року у нього було 700 тисяч сподвижників

Іслам[ред. | ред. код]

Докладніше: Іслам у Кореї

Появу ісламу на території сучасної Кореї пов'язують з іменами турецьких імамів — Абдуррахмана, Абдульгафура Караісмаілоглу і Зубейра Коча, які брали участь у складі турецької армії від місії ООН у Корейській війні 1950-53 років. Наметові мечеті спочатку призначалися для турецьких солдатів, але вони стали одночасно і просвітницькими релігійними центрами для корейців. Завдяки гуманітарній місії, турки залишили дуже гарне враження серед місцевого населення. Після закінчення війни в Кореї сформувалася нечисленна, але активна умма, і у вересні 1955 року тут з'явилося Корейське ісламське суспільство для подальшого навчання і поширення релігії. Після відвідування мечетей в військових таборах, корейці приймали Іслам великими групами: після вражаючої лекції імама Караісмаілоглу відразу 57 корейців засвідчили свою віру, а рік по тому, при відкритті тимчасової мечеті у військовому таборі Сеула, 58 осіб виголосили шахаду. До середини 1957 роки кількість мусульман-корейців зросла вже до 208 осіб.

У 1967 р була офіційно зареєстрована Корейська Ісламська Організація, яка стала представляти інтереси мусульман країни. Щоб зрозуміти завзятість корейських мусульман в справі поширення релігії, досить ознайомитися з принципами давата, затвердженими Корейської Ісламської Організацією. Так, кожен віруючий щомісяця повинен був привести з собою трьох людей на намаз, активно відвідувати вдома друзів-немусульман, займатися поширенням інформації про Іслам і вивчати арабську мову. Мусульманське співтовариство Кореї налагоджувало контакти з братами по вірі в Малайзії та Пакистані; останні намагалися допомагати в освітньому і матеріальному аспектах. Подальше поширення Ісламу в країні отримало новий поштовх у зв'язку з розвитком корейсько-арабських відносин, коли в 1970-х роках корейські будівельні фірми почали працювати на Близькому Сході. Понад мільйон робочих поїхали на заробітки в арабські країни, багато з них прийняли Іслам і, повернувшись на батьківщину, поповнили ряди корінних мусульман. Вінцем співпраці стало будівництво довгоочікуваної мечеті в Сеулі в 1976-му, а два роки потому перша група корейських мусульман чисельністю в 132 людини зробила Хадж до Мекки.

Зараз в Кореї вже близько 150 тисяч мусульман, з них близько 40 тисяч корейців. Люди, які сповідують Іслам, є частиною суспільства: про них говорять у ЗМІ, про них сперечаються в інтернет-блогах. В Корею приїжджають вчитися студенти з Малайзії, Саудівської Аравії; тут працюють вихідці з Пакистану, Індонезії та Узбекистану. На початку нового тисячоліття, незважаючи на безліч подій, що дискредитують мусульман — вибух веж-близнюків 11 вересняв Нью-Йорку, захоплення в заручники корейських місіонерів в Афганістані, війна в Іраку і т. д., — ставлення до мусульман в Кореї залишилося досить нейтральним, а умма стабільно зростає. Корейці приходять в Іслам завдяки знайомству і спілкуванню з віруючими, а також допитливості та інтересу до арабської культури. У 2004 році 37 корейських військовослужбовців в Іраку оголосили про прийняття Ісламу. Сьогодні мусульман Південної Кореї представляє Федерація мусульман Кореї.

Індуїзм[ред. | ред. код]

Докладніше: Індуїзм у Кореї

Ортодоксальний індуїзм сповідується невеликою індійською громадою. Однак багато індуїстських традицій, таких як йога і філософія Веданти є широко поширеними. Також поширений Вайшнавізм, зокрема Свідомість Крішни.

Юдаїзм[ред. | ред. код]

Докладніше: Юдаїзм у Кореї

Єврейська присутність в Південній Кореї посилилася після початку Корейської війни в 1950 році, коли в країну прибуло багато солдатів-євреїв, а також капелан Хаїм Потік. Сьогодні єврейська спільнота в Кореї досить невелика і обмежена районом Сеула і передмістям столиці. Корейців-юдеїв також дуже мало.

Посилання[ред. | ред. код]