Церква об'єднання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емблема «Церкви Об'єднання», розроблена Мун Сон-Мьоном

Церква об'єднання — релігійна організація, заснована Мун Сон Мьоном у 1954 році в Сеулі (Південна Корея). Належить до новітніх релігійних рухів синкретичного спрямування, у якому головне вчення — Виклад Божого Принципу поєднує істини Старого й Нового Заповітів з основоположними елементами східних релігій. Церква об'єднання відноситься до псевдохристиянських груп церков у яких Біблія доповнюється та ставиться на один рівень з іншими вченнями сформованими групою[1].

Історія[ред. | ред. код]

У 1935 р. напередодні Пасхи 16-ти річний Мун, провів усю ніч у молитві. Того пасхального ранку Муну явився Ісус Христос і сказав: «Біль людства завдає Богові величезного суму. Ти повинен взяти на себе особливу місію на землі, щоб виконати Божу роботу». Прийнявши свою місію, він іще більше заглибився в молитву. Майже 10 років знадобилося Муну, щоб відкрити основні принципи Всесвіту, зрозуміти причини людських страждань та вибудувати план утілення єдиного світу на чолі з Богом. Ці знання лягли в основу вчення, яке отримало назву «Божий Принцип» (кор. 원리).

У 1945 р. Мун почав представляти своє вчення «підготовленим» християнським церквам. Однак цей початковий план зазнав невдачі. Християнські лідери не прийняли Муна, тому в нього не залишилося іншого вибору, окрім як почати проповідувати пересічним людям. Так у 1946 р. в нього в Пхеньяні (Північна Корея) з'явилися перші послідовники. Але дуже скоро протидія зі сторони північнокорейського комуністичного режиму призвела до того, що його було ув'язнено. Перебуваючи в концентраційному таборі, Мун прийняв рішення створити релігійну організацію.

Після звільнення з табору завдяки діям військ ООН, Мун разом зі своїми двома першими послідовниками, вирушив на південь. У 1954 році в Сеулі, Південна Корея, Мун Сон Мьон та декілька його послідовників заснували Асоціацію святого духу за об'єднання світового християнства. Пізніше її стали називати Церквою об'єднання. Асоціація святого духу за об'єднання світового християнства є рухом заради духовного і соціального відродження людства.

Мун Сон-Мьон та Хан Хак-Ча

Перші місіонери поїхали в сусідню Японію (1958 р.), а потім — у США (1959 р.). Коли 11 квітня 1960 р. відбулася церемонія одруження вчителя Муна і пані Хан Хак Джа, їх почали називати «Істинними Батьками». Після цього вони вдвох почали благословляти на шлюб адептів їхнього вчення про сім'ю. Саме завдяки масовим церемоніям одруження Церква об'єднання стала широковідомою.

У 1971 р. Мун переїхав до США і поширив свою діяльність на світовий рівень. У 1974 р. в штаті Нью-Йорк Мун заснував «Теологічну семінарію об'єднання». У 1975 р. місіонери поїхали до 120 країн світу. Паралельно церква вела ідеологічну боротьбу з комунізмом через його атеїстичну складову. У цій боротьбі велику роль відіграло газетне видання «Вашингтон таймс», засноване Муном у 1982 р.

У 1989 р. у Кореї був заснований «Університет Сонмун». Це акредитований навчальний заклад (станом на 2015 р. займає 26-те місце в Кореї), який має 37 спеціальностей та 6 аспірантур.

У 1990 р. у Москві була організована конференція провідних ЗМІ та колишніх глав держав, під час якої доктор і пані Мун зустрілися з Михайлом Горбачовим. Відтак церква почала офіційну діяльність на теренах колишнього СРСР. У 1996 р. Мун оголосив про закінчення епохи Асоціації святого духу за об'єднання світового християнства. Натомість він заснував «Федерацію сімей за мир у всьому світі та об'єднання». Федерація прагне вирішити основоположні проблеми суспільства, починаючи з сім'ї. У 1990-х рр. церемонії благословення на шлюб стали масовими та набули міжнародного розмаху.

У 2003 р. у корейській провінції Кьонгідо почала свою роботу теологічна семінарія Чоншім. Того ж року доктор Мун ініціював міжрелігійну миротворну місію на Близькому Сході. А в 2005 р. заснував «Федерацію всесвітнього миру» для доповнення та сприяння миротворній роботі ООН. Після цього в 2005-2006 рр. три покоління родини Мун відвідали 180 країн, щоб передати світу «Послання миру». Коли в 2012 р. Мун відійшов у світ вічності, на чолі всесвітнього руху об'єднання стала його дружина Мун Хан Хак Джа, яка, як співзасновниця церкви, завжди була його найближчим послідовником. Наразі пані Мун приділяє увагу вихованню лідерів із молодого покоління членів церкви.

Церква об'єднання офіційно зареєстрована та діє як релігійна організація в США, Німеччині, Франції, Великій Британії, Італії, Іспанії, Польщі, Угорщині та інших країнах Європи, у Південній Кореї, Японії, Австралії, багатьох країнах південної Америки, Африки і Південно-Східної Азії, де вона веде численну місіонерську й доброчинну діяльність. У СНД Церква об'єднання зареєстрована в Литві, Естонії, Росії, Молдові, Казахстані тощо. Церква об'єднання має своїх прихильників майже в усіх країнах світу, з найбільшими громадами в Південній Кореї, Японії та США. Орієнтовна кількість її членів складає 500 тисяч осіб.

Основне вчення[ред. | ред. код]

«Первісний текст Божого Принципу» («Уоллі вонбон») був записаний (і частково продиктований) Муном у 1951-52 рр. ніби як безпосереднє «одкровення» від Бога. Він був написаний ієрогліфами в стилі східної поеми і мав високий науковий рівень. Потім під безпосереднім керівництвом Мун Сон Мьона, перший президент Церкви об'єднання — Ю Хьо Вон, розробив пояснення до «Уоллі вонбон», систематизував їх та виклав із включенням наукового та історичного ілюстративного матеріалу. Включення цитат із Біблії можна пояснити тим, що послання Божого Принципу планувалося поширити щонайперше у християнському світі. Згодом Мун ретельно перевірив увесь текст. Так з'явилися «Уоллі хесоль» («Пояснення Божого Принципу»), виданий у 1957 р., і «Уоллі каннон» («Виклад Божого Принципу»), опублікований у 1966 р. Відтоді саме «Уоллі каннон» (кор. 원리 강론) слугував посібником із вивчення фундаментальних основ учення Мун Сон Мьона як його послідовниками, так і релігієзнавцями й теологами. Серед адептів Церкви об'єднання «Виклад Божого Принципу» має статус Святого Письма поряд із промовами й виступами Муна та деякими іншими книгами.

Положення віри[ред. | ред. код]

Віра адептів Церкви об'єднання базується на трьох основних положеннях:

  • Відносини між Богом і людьми — це стосунки Батька і дітей. Бог створив для людей також духовний світ, як місце перебування їхніх вічних духовних «я» після смерті.
  • Усі люди є кровними нащадками Адама і Єви, які вчинили гріхопадіння. Первородний гріх зародився в результаті недозволених статевих стосунків.
  • Бог послав Месію і Спасителя в особі Істинних Батьків людства. Зміни можливі тільки шляхом отримання Благословення на шлюб від Істинних Батьків і наслідування їхнього способу життя.

Теологія[ред. | ред. код]

Створивши Адама і Єву, Бог дав їм Три Благословення: плодитися, розмножуватися і володарювати над світом творіння (Бут. 1:28). Перше Благословення полягає у вдосконаленні особистості. Щоб стати досконалою особистістю, душа та тіло людини повинні, розпочавши дію віддавання-та-приймання, стати одним цілим і, таким чином, створити індивідуальну чотирьохпозиційну основу з Богом у центрі. Друге Боже Благословення полягає в тому, що Адам та Єва, досягши особистісної досконалості, стають одним цілим як подружжя та, народивши і виховавши дітей, створюють сімейну чотирьохпозиційну основу з Богом у центрі. Третє Боже Благословення означає досягнення людиною досконалого володарювання над світом творіння. Людина має створити чотирьохпозиційну основу володарювання з Богом у центрі, злившись у повній єдності зі світом творіння через віддавання-та-приймання любові і краси. Якби Божа мета творення була втілена таким чином, то на землі виник би ідеальний світ, Царство Небесне. Людина була створена так, щоб жити в Царстві Небесному на землі, а потім, залишивши свою плоть та відправившись до духовного світу, автоматично ввійти до Царства Небесного на небі. У Царстві Небесному воля Бога передаватиметься всім Його дітям через Істинних Батьків людства, спрямовуючи всіх жити в єдності одне з одним.

Гріхопадіння людей відбулося у двох вимірах: духовному і фізичному. Коли ангел і Єва вступили один з одним у статеві стосунки, сталося духовне гріхопадіння, а коли в статеві стосунки вступили Єва і Адам, сталося фізичне гріхопадіння. Люцифер, якому здавалося, що він отримував любові Бога менше, ніж заслуговував, захотів, спокусивши Єву, зайняти серед людей позицію, схожу на ту, яку він мав у світі ангелів, будучи для них каналом любові Бога. Люцифер, який залишив свою позицію через надмірне бажання любові, і Єва, яка прагнула того, щоб очі її розкрилися, як у Бога, ще не будучи готовою до цього (Бут. 3:5−6), вступили в недозволені Богом статеві стосунки на духовному рівні. Після цього Єва звабила Адама з надією на те, що це допоможе їй повернутися до Бога і позбавить відчуття страху, викликаного гріхопадінням. Адам відповів Єві, залишив свою первісну позицію і зрештою вступив у заборонені Богом статеві стосунки з Євою на фізичному рівні. Отже, корінь гріха полягає не в тому, що прабатьки людства з'їли якийсь плід, а в тому, що вони вступили в недозволені статеві стосунки з ангелом, який у Біблії символічно названий змієм. Унаслідок цього вони примножили не Божий родовід добра, а сатанинський родовід зла.

З метою відновлення людей Бог насамперед здійснює провидіння відокремлення від сатани. Щоб розірвати зв'язок із сатаною, люди повинні звільнитися від первородного гріха. Це можливо лише шляхом відродження через Месію — Істинного Батька людства. Щоб відновитися до свого первозданного стану, грішні люди мають створити основу для Месії, потім прийняти Месію та позбутися первородного гріха. З цією метою Бог послав на землю Ісуса Христа. Втіливши Три Благословення і заклавши з допомогою єврейського народу світову основу, він повинен був створити Царство Небесне на землі та спасти грішних людей, тобто відновити їх до положення громадян цього царства. Ісус не мав первородного гріха, він повністю розумів волю та Серце Бога. Ісус, як утілення Бога, будучи єдиним із Ним, може бути названим другим Богом, але він не є Самим Богом. Щоб утілити Три Благословення, Ісус мав одружитися і дати життя безгрішним нащадкам. Для повного втілення мети приходу Ісуса як Месії його смерть на хресті була не потрібна. Його розп'яття стало трагічним наслідком нерозуміння та невіри юдеїв того часу. Після розп'яття Ісус став духовним Істинним Батьком, а роль Істинної Матері виконував Святий Дух. Святий Дух — це жіночий аспект Бога. Коли, отримавши натхнення від Святого Духа, людина починає вірити в Ісуса як свого Спасителя (1 Кор. 12:3), вона приймає любов духовних Істинних Батьків, що виникає в результаті дії віддавання-та-приймання між Ісусом, духовним Істинним Батьком, і Святим Духом, духовною Істинною Матір'ю. Завдяки цій любові в людину вливається нове життя і відбувається духовне оновлення. Це і є духовне народження згори. Об'єднавшись у дії віддавання-та-приймання, центром якої є Бог, Ісус і Святий Дух створили чотирьохпозиційну основу. Таким чином, Бог, Ісус і Святий Дух стали одним цілим, і ця єдність утворила Трійцю. Христос повинен повернутися в плоті й знайти собі наречену. Упродовж свого життя на землі вони утворять Трійцю в єдності з Богом і стануть як духовними, так і фізичними Істинними Батьками. Тоді вони дадуть як духовне, так і фізичне народження згори та звільнять грішних людей від первородного гріха. Провидіння відновлення завершиться після того, як усі грішні люди за допомогою Божого Слова життя відновлять своє серце у стосунках із Богом та отримають і духовне, і фізичне спасіння, повернувшись до родоводу Бога.

 Мета діяльності[ред. | ред. код]

«Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив!» (Іван 15:12). «Любіть один одного!» — це основоположне послання, що несуть людству основні світові релігії. Багато пророків проголошували це вічне послання. Великий юдейський рабин Хіллель учив: «Любіть один одного!» Головним посланням Ісуса Христа було: «Любіть один одного!» До того самого закликали й Гаутама Буда, і Мухамед. У цьому світлі, діяльність Церкви об'єднання присвячена тому, щоб поєднати людей та встановити Царство Небесне на землі.

Основне послання Церкви об'єднання гласить, що відповідальність кожної віруючої людини полягає в тому, щоб покласти край стражданням людства та його Небесного Батька. Щоб це стало реальністю, Церква об'єднання ставить перед собою мету побудувати високоморальне суспільство на підвалинах Божої любові. Теологія об'єднання каже, що розвиток релігії та науки має бути використаним для того, щоб розвіяти духовне та фізичне незнання людства, яке заважає йому побудувати таке суспільство.

Три головних виклики, що сьогодні стоять перед віруючими:

  • 1. Створити сім'ї на чолі з Богом, які стануть основою морального та здорового суспільства.
  • 2. Створити єдину сім'ю людства, в основі якої любов Бога, сім'ю, у якій не існує расових та національних кордонів.
  • 3. Створити суспільство на чолі з Богом, яке переймається суспільними проблемами.

«Церква об'єднання», засновником та духовним лідером якої став Учитель Мун Сон Мьон, докладає зусилля з метою подолання цих викликів.

Критика[ред. | ред. код]

На думку відомого сектознавця та голови Експертної ради з проведення державної релігієзнавчої експертизи при Міністерстві юстиції Російської Федерації А. Л. Дворкіна[2], кандидата історичних наук Л. Семенова[3], комісії Національної Асамблеї Франції[4], доктора політологічних наук К. Малікова[5][6], Церква об'єднання є сектою. На думку доктора медичних наук, професора Ф. В. Кондрат'єва, кандидата філософських наук, доцента, експерта із соціального впливу Є. М. Волкова — також деструктивним культом[7][8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Е. Гібелло. Як не потрапити у вир псевдорелігій. Івано-Франківськ. Вогонь з неба. 2010. с. 105
  2. А. Л. Дворкин, Сектоведение. Тоталитарные секты. Опыт систематического исследования. Глава 7. «Движение объединения» Сан Мен Муна
  3. Л. Семенов, О «Церкви» Муна, ее организации и учении. Взгляд религиоведа
  4. Звіт № 2468 комісії Національної Асамблеї Франції з розслідування сект (допущений до розповсюдження 10 січня 1996
  5. Кадир Маліков, доктор політологічних наук, провідний експерт Інституту стратегічного аналізу та прогнозу при КРСУ, директор незалежного аналітичного дослідницького центру «Релігія, право і політика»
  6. К. Маликов, Религиозная ситуация в Кыргызстане: анализ и перспективы развития, 21.01.2008 г.
  7. Е. Н. Волков, Методы вербовки и контроля сознания в деструктивных культах
  8. Ф. В. Кондратьев, Е. Н. Волков, Психиатрические аспекты деятельности тоталитарных сект

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кислюк К. В. Релігієзнавство: [підручник для студентів вузів] / К. В. Кислюк, О. М. Кучер. — [5-е вид., виправ. і доп.]. — К. : На-род. укр. академія, 2007. — С. 425—464.
  • Лубський В. І. Релігієзнавство: [підручник] / В. І. Лубський, В. І. Теремко, М. В. Лубська. — К. : Академвидав, 2002. — С. 367—381.
  • Черній А. М. Релігієзнавство: [посібник] / А. М. Черній. — К. : Академвидав, 2003. — С. 212—235.
  • Релігієзнавство: [навчально-методичний посібник] / автор-укладач: В. В. Білецький. — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, 2012. — 220 с.
  • Докаш В. І. Загальне релігієзнавство: [навч. посібник] / В. І. Докаш, В. Ю. Лешан. — Чернівці: Книги — ХХІ, 2005.
  • Е. Гібелло. … а тепер постало багато антихристів (1Йо. 2,18). Як не потрапити у вир псевдорелігій. Івано-Франківськ. Вогонь з неба. 2010. с. 116—120.