Розбір Довгий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Розбір Довгий
пол. Rozbórz Długi


Координати 49°57′ пн. ш. 22°31′ сх. д. / 49.950° пн. ш. 22.517° сх. д. / 49.950; 22.517Координати: 49°57′ пн. ш. 22°31′ сх. д. / 49.950° пн. ш. 22.517° сх. д. / 49.950; 22.517

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ярославський повіт
Гміна Прухник
Населення 789 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-650
Автомобільний код RJA
SIMC 0608434
GeoNames 760236
OSM r6773112  ·R
Розбір Довгий. Карта розташування: Польща
Розбір Довгий
Розбір Довгий
Розбір Довгий (Польща)
Розбір Довгий. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Розбір Довгий
Розбір Довгий
Розбір Довгий (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Розбір Довгий (пол. Rozbórz Długi) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Прухник Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 789 осіб (2011[1]).

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на відстані 4 кілометри на північ від центру гміни села Порохника, 14 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Ярослава і 38 кілометрів на схід від центру воєводства — міста Ряшіва.

Історія[ред. | ред. код]

За податковим реєстром 1589 р. у володінні Вояковського були 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі, 2 загородники без ділянок землі та 3 коморники без тяглової худоби, у володінні Януша Новосельського були 2 і 1/4 лану (коло 62 га) оброблюваної землі та 2 загородники без ділянок землі.[2] До 1772 року Розбір Довгий входив до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів і ввійшло до складу австрійської провінції Галичина.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Розбір Довгий знаходився в Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було у селі Розбір Довгий 82 будинки (на землях фільварку Гелени Закліка 6 будинків), загалом 451 мешканець, з них 253 греко-католики, 158 римо-католиків, 20 юдеїв.[3]

У міжвоєнний період село входило до ґміни Прухник Ярославського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі проживало 970 мешканців, з них 230 україномовних українців, 100 польськомовних українців, 620 поляків і 20 євреїв[4]. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості. Українці-грекокатолики належали до парафії Розбір Округлий Порохницького деканату Перемишльської єпархії.

16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (255 осіб — 66 родин)[5]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[6].

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 369 88 247 34
Жінки 420 97 236 87
Разом 789 185 483 121

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 19. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.](лат.)
  3. Rozbórz (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 829. (пол.)
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
  5. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018. 
  6. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 30 березня 2018. 
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.