Рівне (корабель)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військовий транспорт U762 «Рівне»
Історія

→Радянський Союз→Росія

Назва:
  • «БДК-104» (рос. «БДК-104»)
  • «Ілья Азаров» (рос. «Илья Азаров»)
Однойменні: Ілля Ілліч Азаров
Будівник: СБЗ «Янтарь»[ru], Калінінград, СРСР СРСР
Бортовий номер: С-300
Закладений: 17 жовтня 1969 року
Спуск на воду: 31 березня 1970 року
Прийнятий: 10 червня 1971 року
Порт припису: Донузлав
Доля: Переданий ВМС України 25 липня 1997 року
Історія
Україна
Назва: «Рівне»
Однойменні: Рівне
Отриманий: 25 липня 1997 року
Виведений: 30 листопада 2004 року[1]
Ідентифікатор: U762
Статус: списаний, переобладнаний у цивільний суховантаж
Основні характеристики
Клас і тип: проєкт 1171, Великий десантний корабель
Водотоннажність: стандартний — 3040 т
Повна
водотоннажність:		 4650 т
Довжина: 113,1 м
Ширина: 15,6 м
Осадка: 4,5 м
Двигуни:
Швидкість: 16,5 вуз.
Дальність
плавання:		 4800 миль (на 16 вузлах)
Автономність: 20 діб
Десант: 20 танків, 45 БТРів, 440 десантників або 1000 тон вантажа
Екіпаж: 55 чоловік
Озброєння:
  • Артилерія:
    1х2 57-мм АУ ЗІФ-31Б;
  • Ракетне озброєння:
    2х40 122-мм РСЗВ МС-73 «Град-М» (160 НУРС);
  • Зенітне озброєння:
    3х2 ПЗРК 9К34 «Стріла-3»;
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рівне (значення).

Рівне (U762) — десантний корабель, потім військовий транспорт Військово-Морських Сил України проєкту 1171 (тип «Тапір», за класифікацією НАТО — Alligator). Спущений на воду як БДК-104. З 25.05.1982 — «Ілья Азаров». У ВМС України отримав назву «Рівне» і бортовий номер U401. Після переобладнання у військовий транспорт бортовий номер U762.

Особливості проєкту, історія корабля[ред. | ред. код]

Проєкт «Тапір» був розроблений на початку 1960-х років і мав на меті об'єднати можливості військового десантного корабля і цивільного транспортного судна. Це було обумовлено тим, що на той час в СРСР ставилося завдання оперативного надання військової допомоги союзникам в Африці й на Близькому Сході. Завдання на розробку океанського великого десантного корабля з функціями військового транспорту було поставлене у 1959 році, практично одночасно Міністерство морського флоту замовило суховантаж проєкту 1173 з носовою апарелью, який у воєнний час повинен був служити тим же цілям. Проєкти об'єднали в один під загальним позначенням проєкт 1171 «Тапір»: планувалося, що новий корабель можна буде використовувати як для військових, так і для цивільних цілей, але через це характеристики його дещо знизилися. Це зумовлювалося відмінностями у вимогах цивільних замовників (висока економічність, використання всього обсягу трюмів, хороші каюти для екіпажу) і військових (місце для озброєння, підвищена непотоплюваність, велика швидкість, спеціальне обладнання). Врешті, після затвердження проєкту Мінморфлоту вирішило відмовитися від «спільного» судна, тому що його експлуатація при настільки потужних механізмах ставала нерентабельною. В результаті подвійне призначення проєкту 1171 «Тапір» проявилося лише зовні, в зовнішньому вигляді, характерному для цивільного суховантажа. Корабель отримав позначення ВДК (великий десантний корабель) і будувався виключно для ВМФ.

За десять років, з 1966 по 1975 рік, було побудовано 14 одиниць кораблів проєкту в чотирьох варіантах. «Рівне» відноситься до третьої, найбільшої, серії проєкту (6 одиниць). Особливістю конструкції є те, що кораблі проєкту мають надбудову тільки на кормі, там же є герметичний відкидний лацпорт, який в опущеному положенні служить для навантаження техніки з пірсу при швартуванні кормою.

Великий десантний корабель БДК-104 (заводський № 300) входив до складу 39-ї дивізії морських десантних сил Чорноморського флоту з базуванням на Кримську військово-морську базу (оз. Донузлав). Корабель неодноразово здійснював бойові служби в Середземне море й Індійський океан, де виконував завдання у складі 5-ї і 8-ї оперативної ескадр ВМФ. 25 травня 1982 року БДК-104 був перейменований на «Ілля Азаров» по імені заступника начальника політуправління Чорноморського флоту часів Другої світової війни віце-адмірала Іллі Ілліча Азарова.

Виписка з тактичного формуляру [1]:

Основні розміри (L, B, T (м): Довжина: 112,9 макс., 105 КВЛ; Ширина: 15,6 макс., 15,6 КВЛ; Висота від ОЛ: 15,6 (в носу з фальшбортом), 8,8 (на міделі), 13,1 (корма), 33 (з щоглами).

Водотонажність (т):

-         порожнем – 2757 (Тн=1,02; Тм=2,6; Тк=4,17);

-         стандартна – 4145 (Тн=3,26; Тм=3,89; Тк=4,52);

-         максимальна 4836 (Тн=3,52; Тм=4,20; Тк=4,89);

Швидкість при стандартній водотонажності (вуз): ПХ=17,08; ЕХ=15,97

Дальність плавання при стандартній водотонажності (миль): ПХ=2212, ЕХ=3166.

Автономність (діб): корабля - 20, десанту – 10.

Морехідність: з вантажем – необмежена по І-й категорії Регістру; у баласті - необмежена по ІІ-й категорії Регістру.

Озброєння:

1 х 2 122мм (у кожному пакеті по 20 направляючих) реактивного комплексу А-215 «Град», ПУС «Гроза» з лазерним далекоміром; гармата 1х2 57мм ЗИФ-31Б; 3х4 ПЗРК типу "Стріла-3" або "Игла".

. ; 

; 3 х 4 ПЗРК «Стріла-3».

Десантомісткість:

А) Техніка: або 20 танків Т-62 (50 т) на вантажній палубі; або 49 а/м ЗИЛ-157 (31 – на вантажній палубі, 18 – на верхній палубі); або змішане у складі: 7 од. Т-62, 5 од. БТР-60П, 5 од. БРДМ-2, 1 од. БРДМ, 3 од. ЗИЛ 157, 1 од. УАЗ 450А.

Б) Десанту – 420 в/с (135 – нос.кубрик, 265 – кормовий кубрик, 20 – каюти).

В) Вантаж – 740 т (у вантажний трюм).

Об’єм вантажних приміщень (м3): Твіндек №-1 1159, Твіндек №-2 1283, Твіндек №-3 1246, Твіндек №-4 912, Носовий кубрик десанту 772, Вантажний трюм 1110, Кормовий кубрик десанту 1150.

Історія корабля:

Спроектовано на Невському проектно-конструкторському бюро НПКБ м.Ленінград. Закладено 17 жовтня 1969 року на Прибалтійському суднобудівному заводі «Янтар» МСП, Калінінград. Заводський №300. Спущений на воду 31 березня 1970 р. Піднято прапор ВМФ СРСР 9 травня 1971 р. Початок держіспитів 31 травня 1971

р. Підписано прийомний акт 17 червня 1971 р. 23 лютого 1972 р. корабель зараховано у склад ВМФ СРСР. Виконав 9 бойових служб, зокрема:

1974 – 144 доби у Середземному морі;

1975 – 157 діб у Атлантичному океані;

1976 – 171 доба в Атлантичному океані;

1978 – 262 доби в Атлантичному океані;

1979 – 20 діб в Егейському морі;

1981 – 173 доби Балтика, Атлантика, Червоне море;

1982 – 151 доба Середземне море, Червоне море, Індійський океан;

1983 – 72 доби в Середземному і Червоному морі;

1984 – 259 діб у Середземному і Червоному морі [1].

З січня по червень 1991 року проведена консервація та постановка на зберігання у м.Одеса, разом з однотипним ВДК «Воронезький комсомолець» і СДК-137 з перетворенням 131-го окремого дивізіону підводних човнів консервації у 318 окремий дивізіон кораблів консервації, зі штатом 61/529-53: 2 офіцери, 7 мічманів, 10 старшин та матросів.

Служба корабля у ВМС ЗС України:

10 квітня 1994 року відбулося силове захоплення десантно-штурмовою ротою з Болграду військового містечка у Практичній гавані Одеського морського порту, де стояли ВДК пр.1171 «Ілля Азаров» та СДК-137 пр.773 і 18 квітня 1994 р. одностороннім актом корабель прийнято у склад ВМС ЗС України (в/частина А-2792) [2]. Командиром корабля призначено капітана 3 рангу Георгія Савченко й розпочато розконсервацію корабля [3]. 24-27 грудня 1995 р. присвоєння назви на честь міста Рівне - ВДК «Рівне» БН U-400/401. Перехід на повний штат мирного часу: 7 офіцерів, 10 мічманів, 15 старшин, 50 матросів. Загалом 82 в/службовця. 1995-1996 – роззброєння та формування екіпажу на ВДК «Костянтин Ольшанський» (28.08-18.10.1996 р. здійснив похід в США) [4].

27 грудня 1996 року наказом Командувача ВМС України №-0186 на посаду командира ВДК «Рівне» призначається капітан 3 рангу Олександр Калініченко, призваний у добровільному порядку з запасу наказом Міністра Оборони України №312 від 02.08.1996 на посаду командира підводного човна (старший капітан-наставник з ВМП АРК «Антарктика») (додаток 1). ВДК «Рівне» був найбільшим кораблем 1-го дивізіону, куди окрім нього входили протичовновий корвет «Луцьк» (командир – капітан 3 рангу Заремба Віктор Адамович), СДК-137 (командир - капітан-лейтенант Тараненко Юрій Дмитрович), а трохи пізніше – РТЩ «Генічеськ» (командир – старший мічман Альберт Іванович Парукевич). У планах було розгорнути 1-й дивізіон (в/ч А-2951) до штату бригади, але ніякої мобілізаційної роботи по встановленню контролю над мобпризначеними суднами АРК «Антарктика» ні в дивізіоні, ні в Західному морському районі не велось.

Командирський план вводу корабля у склад сил постійної готовності, згідно поставлених завдань 29-30 грудня 1996 року (11 березня – здача курсової задачі СК-1 штабу 1 дивізіону кораблів ОВР (в/частина А-2951); 10-13 березня – пред’явлення штабу Західного морського району (в/частина А-2238); Квітень-травень: пошук можливостей для відновлення технічного стану корабля. Червень-Вересень – планова постановка в ремонт для відновлення технічної готовності корабля; Жовтень – закінчення ремонту, здача СК-2; Листопад – планова сдача курсових задач К-1 та К-2 за штатом ВДК; Грудень – планова здача курсової задачі К-3 та вхід корабля у склад сил постійної готовності) [5]; девіз корабля "Крізь перешкоди до мети".

Практичне відпрацювання плану, перешкоди та зміни:

1-13 січня 1997 р. – організаційний період; 1-31 січня – інвентарізація та поповнення запасів;

1-31 січня – відпрацювання курсової задачі СК-1 у бойових частинах;

1-2 лютого - практичне відпрацювання боротьби за живучість корабля на стоянці з залученням тренажерів УТС «Лісозаводськ»;

2-7 лютого – неочікувана заміна 70% особового складу строкової служби (нормальних – на діючі кораблі, недисциплінованих – на ВДК «Рівне»);

7-13 лютого – різке погіршення стану військової дисципліни й припинення на час її відновлення планової бойової підготовки;

14-15 лютого – повторне практичне відпрацювання боротьби за живучість корабля на стоянці з залученням тренажерів УТС «Лісозаводськ» нового складу екіпажу;

17-18 лютого – практичне застосування аварійної партії корабля по рятуванню від затоплення секцій плавучого пірсу у Практичній гавані;

19-21 лютого – КБУ «Ж-1» (підготовче, тренувальне, залікове);

22-23 лютого – стройові огляди у бойових частинах;

24-28 лютого – прийом  перших спеціальних задач у бойових частинах;

1-2 березня – смотр корабля;

3-5 березня – КБН «Приготування корабля до бою та походу» (підготовче, тренувальне, залікове); 6-7 березня – КБН «Прохід вузкості»; 8-10 березня – усунення недоліків;

11 березня – здача курсової задачі СК-1 штабу 1 дивізіону кораблів ОВР (в/частина А-2951);

12-31 березня – усунення недоліків;

1-4 квітня – додаткове відпрацювання низки корабельних бойових навчань;

5-9 квітня – робота комісії 2-ї бригади МДС Південного морського району по прийому корабля у склад нового з’єднання з порівняльним висновком, що корабель у кращому технічному стані ніж ВДК «Костянтин Ольшанський» після його отримання від КЧФ;

19 квітня – встановлення шефства з адміністрацією м.Рівне; 24 квітня - Угода про шефські стосунки між м.Рівне і кораблем [6] та отримання від АРК «Антарктика» р/ст УКХ Р-619 «Графіт» та комплекту приборів РХБЗ. 1-8 травня – підготовка до комісії МОУ;

9 травня – перший під’йом на кораблі Військово-Морського Прапору України (рис.1-2) та підписання Протоколу намірів по технічному відновленню корабля між адміністрацією м.Рівне, ВО «Станкотехімпорт» та командуванням корабля шляхом докового ремонту;

 

Рис.1 Ліворуч – вручення ікони Святого Миколая, праворуч – вручення Військово-Морського Прапору України фронтовиком, Героєм, контр-адміралом у відставці Федором Єфремовичем Пахальчуком.


Рис.2 командирський поцілунок Прапора – ліворуч, та передача Прапора Знаменній Почесній Варті – праворуч

Списочний склад корабля на 9 травня 1997 року: Командир – капітан 2 рангу Калініченко Олександр, старший помічник командира – капітан-лейтенант Фальченко Олексій, заступник командира з виховної роботи – старший лейтенант Тахтаулов Вадим. Командири бойових частин: штурманської (БЧ-1) – старший лейтенант Любач Вадим, ракетно-артилерійської (БЧ-2) – вакантна, зв’язку та РТС (БЧ-4,РТС) – лейтенант Кудря Олександр, електро-механічної (БЧ-5) – капітан 2 рангу Теліженко Павло.

Мічмани: Гончаренко, Донукалов, Ісаєнко, Казакевич, Лєщенко, Середа.

Старшини: старшина 1 ст. Леськів В.І., старшина 1 ст. Пригар М.П., старшина 2 ст. Власенко В.В., старшина 2 ст. Полібза О.П.

Матроси: м-с Бордусь М.Д., м-с Буднік С.В., м-с Войлов В.В., м-с Волчков К.В., м-с Головенко, м-с Горохов Д.Л., м-с Зварийчук М., м-с Іванунь Р.В., м-с Ігнатенко Ю.Н., м-с Кін Д.В., м-с Коваленко А.А., ст. м-с Коровай М.А., м-с Кравченко О.А., м-с Кулік Олександр, Куприч Р.В., м-с Лінкевич А.Н., Леонов А.Є., м-с Лук’янець, м-с Малінін А.Н., ст. м-с Медведський В.В., м-с Мельнічук Руслан, м-с Моторний О.О., м-с Музалєвський, м-с Новіков М.С., м-с Овчінніков, м-с Панасюк В.А., м-с Паталаха В.В., м-с Пекарський В.М., м-с Пилипенко, м-с Платіцин С.Є., м-с Подкуйко Ю.В., ст. м-с Сатановський, м-с Селєзньов А.Л., м-с Семенюк Ю.І., м-с Слободчиков А.В., м-с Стахів Ю.М., м-с Ступак, м-с Ткаченко В.А., м-с Федоренко С.А., Хуртин Д.Г., м-с Шаповалов Д.В., м-с Шаповал С.В.

10-17 травня – перевірка комісії МОУ під проводом генерал-полковника Михайличенка: позитивні оцінки по «Боротьбі за живучість», «Фізичній підготовці», «Хімічній підготовці», «Стройовій підготовці», «Офіцерській підготовці»; негативна оцінка – по технічному стану корабля (рис.3).

Рис.3. Будений вигляд пофарбованого корабля

27 липня 1997 року – вимушений офіційний ввід у склад ВМС України ВДК «Рівне» на державному рівні. Саботаж постановки корабля в ремонт шляхом юридичного пресінгу командира з послідуючою амністією 20 серпня. У серпні вакантні посади офіцерського та мічманського складу доукомплектовано: командир БЧ-2 лейтенант Прохоров Євгеній, командир БЧ-5 лейтенант Малиш Сергій, головний боцман корабля старший мічман Анатолій Кожушаний. Прикомандировано лейтенанта Романа Гладких (згодом переведено на СДК "Кіровоград"). З особового складу строкової служби на корабель прийшли: м-с Афонін О.О., м-с Бандура С.М., м-с Бойко Ю.С., м-с Воєводкін Р., м-с Довбненко Є.І., м-с Івакін В., м-с Кузьмін О.С., м-с Мудренко С.І., ст.м-с Посунькин С.С., м-с Прищепа М.Н., м-с Саків Б.І., м-с Сирбу В.М., м-с Сурмач В.І., м-с Федорченко С.В., м-с Шадрін Ю.Ю.

6-10 вересня – підготовка до здачі курсової задачі СК-1; 11-15 вересня – пред’явлення штабу по курсовій задачі СК-1.

16-20 вересня – обгрунтування можливої участі ВДК «Рівне» у танковій програмі Україна-Пакистан по перевозці 320 танків (Харків, ВО ім. Малишева; Севастополь, ВМСУ) як військового транспорту;

1-6 жовтня – підготовка до комісії МОУ; 7-10 жовтня - пред’явлення комісії МОУ; 11 жовтня – вирішення питання з Рівненським воєнкоматом про цільове направлення призовників до служби на ВДК «Рівне», але сталася Зміна Прапору (рис.4).

Рис.4. Парадний вигляд ВДК «Рівне» на День ВМС ЗС України – ліворуч; ВСВТ «Рівне» (вже без Гюйсу) – праворуч.

Через Директиву Командувача ВМСУ від 16 жовтня 1997 р. про переведення корабля «Рівне» зі штату великого десантного корабля на штат великого суховантажного військового транспорту з’явилася нова можливість відновлення корабля; 17 жовтня – 30 листопада: вирішення кадрових питань з набором нової команди (2 – військовослужбовці, 30 – працівників ЗСУ) та розподілом старого екіпажу; 30 листопада – урочиста передача корабля від старого екіпажу новій команді, спуск військово-морського прапору України (рис. 5-6) [8];


Рис. 5. Зліва направо: заступник командира ВДК «Рівне» з виховної роботи старший лейтенант Тахтаулов, командир БЧ-2 лейтенант Прохоров, представники Українського музично-драматичного театру імені Василя Василька: Людмила Федченко, Олена Головіна (хрещена мати корабля), Петро Зінченко, командир групи руху БЧ-5 лейтенант Малиш, старший помічник командира капітан 3 рангу Фальченко – ліворуч; праворуч – представники матросів екіпажу ВДК м-с Семенюк, м-с Подкуйко, м-с Панасюк.

Рис. 6. стоїть – капітан 2 рангу Олександр Калініченко, сидить на передньому плані ліворуч – капітан вітрильника «Дружба» КДП Костянтин Кремлянський

1 грудня – перший під’йом прапору допоміжного флоту ВМС України, символічний перехід з 1-го дивізіону кораблів ОВР у склад 20-го дивізіону суден забезпечення ЗМР з БН «U-762»; 1-24 грудня – річна інвентарізація, відпрацювання стояночної чергово-вахтенної служби новим екіпажем, відновлення усіх дизель-генераторів, якірно-швартовного пристрою і камбузу;

8 грудня – наказ Командувача ВМС України про перепризначення капітана 2 рангу Олександра Калініченко командиром морського військового суховантажного транспорту «Рівне»; 25-30 грудня – робота комісії по прийому-передачі корабля з одного з’єднання в інше з складанням акту;

2-16 січня 1998 р. – підготовка нового екіпажу по БЗЖ на УТС «Лісозаводськ»; 17-22 січня – підготовка корабля до постановки на СРЗ «Україна» у доковий ремонт; 23 січня – робоча нарада під головуванням Командувача ВМС контр-адмірала М.Б.Єжеля і керівництва СРЗ «Україна» та ЗМР ВМСУ. 24 січня (субота) – постановка у завод (рис.7) [9-12];


     

   

Рис.7 Перешвартовка з Практичної гавані в СРЗ «Україна» та подальша буксировка з Одеси в Донузлав

26 січня – 02 лютого – командир морського військового суховантажного транспорту «Рівне» у СІЗО №-1 м.Одеси [13], [14]; 11 лютого – командира корабля відсторонено від посади і, як наслідок, повторний зрив ремонту;

1-5 червня – прийом-передача корабля з 20-го дивізіону Західного морського району у склад 2-ї бригади МДС Південного морського району. 6 червня 1998 р. – буксировка корабля з Одеси у Донузлав з поверненням на корабель першого командира капітана 2 рангу Георгія Савченко. 1999 р. - буксировка з Донузлава у Миколаїв (втрата правого якоря); 2001 р. - буксировка з Миколаєва у Керч; 22 грудня 2002 року кулею вбивці генерального директора АРК «Антарктика» В.М.Кравченко поставлена остаточна крапка в подальшій долі корабля «Рівне». 30 листопада 2004 року корабль списують зі складу ВМС України, а 09 лютого 2006 року  він опиняється на морському грунті біля причалу №2 Морзаводу «Залив» міста Керч [15] (рис.8).

  

    

Рис.8. Аварійне поступлення води й покладка на грунт корабля «Рівне» - ліворуч; В очікуванні нового господаря – праворуч

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Розпорядження КМУ від 30 листопада 2004 р. N 875-р

Джерела[ред. | ред. код]

    1. Тактичний формуляр великого десантного корабля пр.1171 мод.ІІІ БДК-104, «Ілля Азаров», «Рівне» станом на 9 травня 1997 року.
    2. Акт прийому ВДК «Ілля Азаров» у склад Військово-Морських Сил України від 18 квітня 1994 року №2/4.
    3. Директива Д-14/1/0296 від 16.09.1994 про розконсервування корабля.
    4. Акт прийому-передачі військової частини А2792 від 30 липня 1996 року №б/н.
    5. Журнал бойової підготовки ВДК «Рівне» станом на 30 жовтня 1997 року.
    6. Протокол намірів між командуванням корабля «Рівне» та міською адміністрацією м.Рівне від 26 квітня 1997 року.
    7. Олексій Стецюченко. Під’йом прапора ВМС України на ВДК «Рівне» 9 травня 1997 року. ТРК «АРТ» 9.05.1997. Одеса: «АРТ», 1997.
    8. Олексій Стецюченко. Урочиста передача корабля «Рівне» від екіпажу ВДК екіпажу великого військового морського транспорту 30 листопада 1997 року. ТРК «АРТ» 30.11.1997. Одеса: «АРТ», 1997.
    9. Олексій Стецюченко. Перешвартовка корабля «Рівне» з Практичної гавані до СРЗ «Україна» 24 січня 1998 року. ТРК «АРТ» 24.01.1997. Одеса: «АРТ», 1998.
    10. Журнал операцій портофлоту Одеського МТП на 24 січня та на 06 червня 1998 року.
    11. Журнал операцій портофлоту СРЗ «Україна» на 24 січня та на 06 червня 1998 року. 12.  Олександр Калініченко. Історія однієї перешвартовки. Збірник наукових праць науково-дослідного центру Збройних Сил України “Державний океанаріум” Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» № 1 (3) – 2020. Одеса: Фенікс, 2020. С.191-206. ISBN 978-966-928-507-2.
  • 13. Довідка закладу МВС України ЮГ311/192 від 02.02.1998, Серія А К №001009 про утримання у місцях позбавлення волі.
  • 14. Олександр Калиниченко. Борітеся – поборете. Одеська хвиля – 2. Документи, твори, спогади в’язнів сумління / Упор. П. Отченашенко, О. Різників, Д. Шупта. Одеса: Друк, 2007. 272 с. С.82-101. ISBN 966-8149-94-7.
  • 15. «Ровно» не тонет, оно кренится. СЕГОДНЯ №33 (2274) за 11.02.2006. URL: https://www.segodnya.ua/oldarchive/c2256713004f33f5c2257113004a95df.html корабль "Рівне" U762 «Рівне». Кораблі і судна Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Флот України (укр.). fleet.sebastopol.ua. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 5 травня 2022.
  • (рос.) Большой десантный корабль БДК-104 («Илья Азаров») Черноморского флота
  • (рос.) Большие десантные корабли. Проект 1171, шифр «Тапир» (russian-ships.info)
  • (рос.) Большой десантный корабль проекта 1171 «Тапир» (rusarmy.com)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рівне_(корабель)&oldid=42184501