Магічні речі світу Гаррі Поттера
Нижче наведено список магічних предметів, які використовуються у вигаданому всесвіті Гаррі Поттера в оригінальній серії книг, а також в адаптованій серії фільмів.
Чарівна паличка — невелика паличка з деревини, що володіє чарівними властивостями. Перетворює характерні рухи та слова на магічні закляття, які чинять магічний вплив на дійсність. Використовується для заклинань та помішування настійок. Палички відрізняються довжиною, матеріалом (бузина, верба, тис, клен, слоняча кістка, виноградна лоза, червоне дерево, дуб, бук, падуб та інші) та серцевиною (волосина із хвоста єдинорога, сердечна жила дракона, перо фенікса або волосина віїли).
Чарівник отримує паличку в 11 років, при цьому паличка завжди сама обирає власника. Як правило, паличка, що вибрала свого господаря, залишається з ним на все життя. Користуватися чужою чарівною паличкою можна, але при цьому результати будуть набагато гірші, ніж у випадку користування власною.
Між паличками, серцевини яких споріднені (наприклад, містять пера одного і того самого фенікса), існує зв'язок. У разі дуелі між чарівними паличками, паличка-переможниця конфлікту може витягнути з переможеної палички образи заклинань, які раніше були здійснені нею, у зворотному порядку. Цей ефект називається Пріорі Інкантатем. Так відбулося між паличками Гаррі Поттера і Волдеморта у четвертій частині поттеріани під час двобою на цвинтарі.
.jpg)
Дзеркало Яцрес — магічне дзеркало, на яке на першому курсі навчання випадково натрапив Гаррі Поттер, ховаючись вночі від Філча і Снейпа: "це було велике — заввишки аж до стелі — дзеркало в пишно оздобленій золотій рамі й на двох пазуристих ніжках. Угорі був вирізьблений напис: «ЯЦРЕС ОГОВТ ЯННАЖАБ А УЖАКОП ІБОТ ЯЧЧИЛБО ЕН Я»[1]. Напис — це перевернуті задом наперед слова «Я не обличчя тобі покажу, а бажання твого серця». (При перекладі книги дану гру слів збережено).
Відіграє важливу роль у розвитку сюжету першої книги пригод про Гаррі Поттера. У подальших книгах зустрічається лише згадка про цей предмет.
Дзеркало названо так через те, що зазирнувши у нього, можна побачити свої істинні бажання («Яцрес» — «серця» навпаки) Наприклад, Рон Візлі, який був вихідцем з багатодітної сім'ї та відчував себе недостатньо успішним на тлі старших братів, побачив у дзеркалі себе як найкращого учня школи, старости, капітана команди з квідичу та власника кубку гуртожитків та кубку з квідичу. Гаррі Поттер, який став сиротою в ранньому віці та не пам'ятав своєї родини, побачив у дзеркалі своїх батьків та старших предків, яких прагнув мати поруч.
За словами Дамблдора, дзеркало показує «найглибше, найсокровенніше бажання нашого серця — не більше й не менше… Проте це дзеркало не дасть нікому ні знань, ні правди. Траплялося, люди вмирали біля нього, заворожені побаченим, або божеволіли, не знаючи, чи все це реально збудеться, чи ні» (Гаррі Поттер і філософський камінь). Сам Дамблдор розповідав Гаррі, що бачив себе із парою шкарпеток в руках у дзеркалі Яцрес, хоча, ймовірно, насправді — поруч зі своєю родиною, оскільки в останній книжці згадував, що нерозумно повівся з ними в молоді роки, тому хотів би перепросити у них за це.
Директор Дамблдор заховав у дзеркало Яцрес філософський камінь так, щоб його міг дістати лише той, хто хотів лише знайти магічний предмет, а не скористатись ним (пізніше сам професор згадує про це як одну з найкращих своїх ідей). Тому здобути філософський камінь вдалося Гаррі Поттеру, що таким чином знищив професора Квірела і змусив два роки переховуватись Лорда Волдеморта (Відомо-Кого).
У шостій книзі Дзеркало Яцрес було перенесено у Кімнату Захованих Речей, а у сьомій книзі після Зложару Вінсента Креба було навічно втрачене.
.jpg)
Стара мітла. В романах така мітла належала Рону Візлі. Всупереч своїй назві мітла Рона Візлі була дуже повільною, чому свідчить цитата із книги: «А Ронів старий Метеор іноді обганяли навіть метелики».
Стара мітла, досить гарна. Більше не випускається. В романах дві такі мітли належали Блюзнюкам Фреду і Джорджу Візлі.
Дуже стара і повільна мітла. В романах належала Рону Візлі.
Німбус 2000 (1991р) — швидкісна мітла, найкраща на той час. Власником цієї марки мітли був Гаррі Поттер.
Німбус 2001 (1992р) — швидкісна мітла чорного кольору. Схожа на Німбус 2000, але швидша, тому є його удосконаленою версією. В романах така мітла належала Драко Малфою і всій слизеринській квідичній команді.
У третій книжці про Гаррі Поттера («Гаррі Поттер і в'язень Азкабану») — найсучасніша спортивна мітла. Першокласний обтічний ясеновий держак, покритий найтривкішим лаком і вигравіюваним персональним реєстраційним номером. Кожен березовий прутик на хвості мітли був ретельно дібраний і пройшов аеродинамічні випробування. Це забезпечило «Вогнеблискавці» неперевершену рівновагу і неймовірну точність. «Вогнеблискавка» розганяється до 240 кілометрів за 10 секунд. У мітлу вмонтовано незламне гальмівне заклинання.
Основна стаття: Квідич
Вибухові карти — це магічна гра, яка нічим не відрізняється від маґлівських картярських ігор. Проте карти зачаровані і можуть вибухнути у будь-який момент партії. Придбати їх можна у крамниці «Зонко» або в крамницях на алеї Діаґон.
.jpg)
Чарівні шахи — шахи, що відрізняються від звичайних тим, що фігури поводяться, як живі. Шахіст лише вказує фігурам, куди треба ходити, а фігури у свою чергу користуються зброєю по першому призначенню (в основному, холодна зброя). Якщо фігури ворожі, вони можуть вередувати, збивати з пантелику і давати шкідливі поради. Вперше згадуються в книзі «Гаррі Поттер і філософський камінь». Наприкінці першої частини («Гаррі Поттер і філософський камінь») Гаррі, Рону і Герміоні довелося зіграти в гігантські Чарівні шахи (охоронне заклинання професорки Макґонеґел), причому в ролі шахових фігур: Гаррі грав за слона, Герміона — за туру, а Рон — за коня. Рон, Гаррі і Герміона грали за чорних, самі Шахи — за білих. У процесі гри Рону довелося підставити себе під удар білому ферзю, щоб Гаррі зміг поставити мат білому королю.
Смертельні реліквії - три магічні предмети, здобувши які, можна стати володарем Смерті. Вперше згадуються у сьомій частині та у книзі Дж.К.Ролінґ "Казки Барда Бідла".
Наймогутніша у світі чарівна паличка, яка робить її власника непереможним. Для того, щоб нею заволодіти, потрібно силою забрати її в попереднього власника — вбити, перемогти у двоої або роззброїти.
Камінь, який дає змогу воскрешати померлих; для цього потрібно тричі повернути його в руці.
Основна стаття:Плащ-невидимка
Плащ Невидимка — це плащ, який робить невидимом того, хто його одягне. Раніше належав Джеймсу Поттеру, але в момент його смерті він тимчасово перебував у Дамблдора, тому й не зміг допомогти своєму власнику.
Плащ отримав Гаррі Поттер у подарунок на Різдво від Дамблдора. Сам директор не підписався, а тільки залишив записку, у котрій пояснювалося: «Твій батько залишив його мені перед смертю. Користуйся ним з розумом». Плащ невидимка неодноразово виручав Гаррі та його друзів з біди.
.jpg)
Карта мародера — це незвичайна Карта Гоґвортсу. Її творцями є Ремус Люпин, Сіріус Блек, Джеймс Поттер та Пітер Петіґру. Ця карта показує розташування кожної живої істоти, що є у Гоґвортсі та її точне місце перебування. Зокрема, карта показує і тих, хто ховається під плащем невидимкою, вовкулак та анімагів, перевтілених у тварини, а також справжнє ім'я людини, яка набула вигляду іншої за допомогою багатозільної настійки.
Щоб відкрити карту потрібно сказати
«Урочисто присягаю не затівати нічого доброго»
Тоді на карті з'явиться напис, зроблений авторами
«Панове Муні, Червохвіст, Гультяй, Золоторіг,
що надають допомогу чарівникам-бешкетникам,
мають честь презентувати
КАРТУ МАРОДЕРА»
Для того щоб карта знову стала звичайним шматком пергаменту потрібно промовити:
Шкоди заподіяно!
Цю карту Гаррі Поттер отримав від близнюків Фреда і Джорджа Візлів у третій частині поттеріани. Вона неодноразово ставала Гаррі у пригоді. Водночас Карта Мародера не є досконалою картою Гоґвортсу, позаяк на ній відтворені лише ті місця, які були відомі Ремусу Люпину, Сіріусу Блеку, Джеймсу Поттеру і Пітеру Петіґру на момент навчання у школі. Наприклад, Таємна Кімната і Кімната-на-Вимогу на карті Мародера не позначені.
.jpg)
Горокракси — спеціальні магічні предмети світу Гаррі Поттера. Вони створються за допомогою чорної магії і служать для зберігання частинки душі окремо від господаря. Для того, щоб створити горокракс, потрібно скоїти вбивство. У книгах Джоан Роулінг описано 7 горокраксів, які створив Лорд Волдеморт.
Горокракси Лорда Волдеморта:
Перший горокракс — Щоденник Тома Редла — Гаррі знищив отруйним зубом Василіска.
Другий горокракс — Перстень Ярволода Ґонта — Дамблдор знищив мечем Ґодрика Ґрифіндора, який був просочений отрутою Василіска після того, як Гаррі проштрикнув ним піднебіння монстра).
Третій горокракс — Чаша Гельги Гафелпаф — була знищена Герміоною Ґрейнджер у Таємній Кімнаті зубом Василіска, який там залишивсвя.
Четвертий горокракс — Медальйон Салазара Слизерина — розрубав на дві половини Рон Візлі мечем Ґодрика Ґрифіндора.
П'ятий горокракс — Діадема Ровіни Рейвенклов була несвідомо знищена Вінсентом Кребом закляттям Зложар, яке викликало незаймане та неконтрольване вогнище, що перетворювалося на різних тварин (яструбів, змій, химер та драконів). Коли Гаррі зняв її з руки, вона була почорніла від сажі та з неї крапало щось схоже на кров, темне і смолисте. Потім вона шалено затряслася і розсипалася на очах.
Шостий горокракс — змія Наджіні — була вбита Невілом Лонґботомом за допомогою меча Ґодрика Ґрифіндора.
Сьомий горокракс — Гаррі Поттер — не був запланованим горокраксом, а став ним випадково. Коли Волдеморт вбив Лілі і Джеймса Поттерів заклинанням "Авада Кедавра", воно зрикошетило і вразило його самого та відкололо маленький шматочок уже на той момент крихкої після декількох вбиств душі, який зачепився за єдину живу душу, що перебувала поблизу. Горокракс був несвідомо знищений самим Волдемортом у сьомій частини поттеріани, коли той наслав на Гаррі смертельне закляття.
Назва походить від слів «horror» — жах та «Crux» — хрест. Горокракс неможливо знищити звичайними методами. Для його знищення потрібно використати сильну магічну зброю, щоб горокракс не зміг відновитись — отрута Василіска, закляття Зложар або смертельне закляття Авада Кедавра, якщо горокраксом є жива істота.
Летиклю́ч — магічний предмет, який використовується для того, щоб перенести чарівника або групу чарівників з одного місця в інше в заздалегідь зазначений час. Для створення порталів використовується закляття «Portus» (Летус). По всій Англії за наказом Міністерства магії розміщено 200 летиключів. Летиключі виглядають як звичайні предмети, але достатньо непримітні та непривабливі, щоб не привертати увагу маґлів, наприклад, порвані черевики. Усі летиключі розміщаються з дозволу Міністерства магії; виготовлення летиключа без дозволу карається законом. У Міністерстві магії існує «Відділ Магічного Транспорту» який контролює використання летиключів.
Згадка летиключів у книгах:
Гаррі Поттер і келих вогню:
- Перша згадка про летиключ
- За допомогою летиключів чарівники потрапляли на Кубок Світу з Квідичу
- Летиключем був кубок трьох чарівників, котрий здобули Гаррі та Седрик
Сито спогадів (англ. Pensieve) — це кам'яна чаша, яку використовують для перегляду спогадів. Вкрите містичними рунами, воно містить спогади, фізична форма яких не є ні газом, ні рідиною. Відьма або чаклун може витягти свої або чужі спогади, зберегти їх у Ситі та переглянути пізніше. Використання сита спогадів допомогає розвантажити перевантажений інформацією розум. Будь-хто може переглянути спогади в Сито спогадів, що також дозволяє споглядачам повністю зануритися у спогади, що зберігаються в ньому, подібно до магічної форми віртуальної реальності.
Людина бачить спогади з точки зору третьої особи, навіть якщо це її власні спогади. Джоан Роулінг підтвердила, що спогади в Ситі спогадів дозволяють людині побачити деталі подій, навіть якщо вона їх не помітила або не запам'ятала, і заявила, що «в цьому і є магія Сита спогадів, в тому, що робить його живим»[2]. Спогади, що містяться в Ситі, мають вигляд срібних ниток. Спогади, які погіршилися через вік, або якими сильно маніпулювали чи фальсифікували, щоб змінити перспективу (як у випадку зі спогадами Слизорога), можуть виглядати густими і желеподібними, а їхнє зображення при перегляді може бути затуманеним. Спогади не обмежуються лише людськими, оскільки домовик Хокі також дав Дамблдору свій спогад. Востаннє Сито спогадів з'являється у «Смертельних реліквіях», коли Гаррі використовує його, щоб дізнатися правду про Снейпа.
У четвертому фільмі Сито спогадів в кабінеті Дамблдора відповідає опису, наведеному в романі. Однак у шостому і восьмому фільмах він виглядає як неглибока металева тарілка, що плаває в повітрі і наповнена рідиною, схожою на ртуть.
Самописне перо — це стенографічний інструмент, перо якого зачакловане для того, щоб писати все під диктування власника, але у вигідній для нього формі, тому текст може відрізняється від того, що продиктував автор. Ці пера бувають різноманітних форм і кольорів. Перо використовує Ріта Скітер, коли бере інтерв'ю у Гаррі Поттера перед Тричаклунським турніром та під час інтерв'ю Батільди Беґшот для книги Життя та сміття Албуса Дамблдора. Відомо, що самописне перо Ріти Скітер має зелений кислотний колір.
.jpg)
Багатозільна настійка — зілля, яке перетворює того, хто його вип'є, на людину, частинки тіла (як правило, волосся або нігті) якої додані у зілля. Вперше згадується у книзі «Гаррі Поттер і Таємна кімната», де Гаррі Поттер, Герміона Грейнджер і Рон Візлі приготували її, щоб проникнути у слизеринську вітальню. Але через те, що Герміона випадково підібрала котячу шерсть з мантії Мілісент Булстроуд замість волосини, вона набула частково котячої форми. Також ця настійка згадується у книгах Гаррі Поттер і Келих вогню (Барті Кравч регулярно використовує для маскування під Дикозора Муді), Гаррі Поттер і Напівкровний Принц (Драко Мелфой використовує її, щоб перетворювати Креба і Ґойла на різних учнів), Гаррі Поттер і смертельні реліквії (Гаррі, Рон і Герміона використовують її, щоб пробратися спочатку в Міністерство магії, а потім у банк Ґрінґотс).
Фелікс Феліціс — зілля успіху, що приносить везіння у будь-якому починанні тому, хто його вип'є. Однієї пляшечки вистачає на дванадцять годин успіху. Це зілля забороняється вживати під час будь-яких організованих змагань на кшталт спортивних матчів, іспитів чи виборів. У шостій частині Слизоріг подарував пляшечку зілля Гаррі як приз за найкращий результат під час уроку зіллєваріння. Пізніше Гаррі застосував зілля для того, щоб переконати Слизорога поділитися справжнім спогадом про горокракси.
Амуртензія — зілля, що викликає у людини, яка випила його, почуття захоплення об'єктом, чиї частинки (волосся і нігті) були додані в зілля. Ось як Горацій Слизоріг відгукується про результат прийняття Амуртензії: "… Зрозуміло, насправді Амуртензія не створює любові. Любов неможливо ні сфабрикувати, ні зімітувати. Ні, цей напій просто викликає сильне захоплення, аж до залежності … " Пахне для кожного по-різному, викликаючи в пам'яті найприємніші аромати для людини. З часом дія Амуртензії проходить сама по собі, залишаючи людину в розгубленості і подиві.
Вовча протиотрута (аконітове зілля, Антилікантропне зілля) — досить складне за складом і приготуванням зілля, покликане полегшувати перевертням дні трансформації. Перевертень приймає зілля кілька днів до і під час повного місяця, і після перетворення зберігає людську свідомість, стаючи просто спокійним нешкідливим вовком. Таку протиотруту готував Северус Снейп для Ремуса Люпина, коли той працював у Гогвортсі. Відомий винахідник протиотрути — Дамокл Белбі.
- ↑ Гаррі Поттер і філософський камінь, ст. 86
- ↑ MuggleNet Emerson and Melissa's J.K. Rowling Interview Page 3. Mugglenet.com. 16 липня 2005. Архів оригіналу за 10 листопада 2011. Процитовано 25 листопада 2011.