Прокопюк Микола Архипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Архипович Прокопюк
Народження 7 червня 1902(1902-06-07)
Самчики, Баглайська волость, Старокостянтинівський повіт, Російська імперія
Смерть 11 червня 1975(1975-06-11)[1] (73 роки)
Москва, СРСР[1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
Приналежність СРСР СРСР
Рід військ Прикордонні війська НКВС
Роки служби 1920—1950
Звання полковник
Командування партизанський загін
Війни / битви Громадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна
Радянсько-японська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеня

Микола Архипович Прокопюк (7 червня 1902 — 11 червня 1975) — керівник партизанського з'єднання «Мисливці» під час Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1944), полковник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 червня 1902 року на Волині, у селі Самчики Волинської губернії Російської імперії (нині Старокостянтинівський район, Хмельницька область, Україна). Українець. Закінчив 6 класів гімназії.

З 1920 року у Червоній армії. Брав участь у Громадянській війні в Росії.

У 1921 році направлений на роботу в органи держбезпеки. Стає співробітником Шепетівського окружного відділення ДПУ, бере безпосередню участь у знищенні «диверсійно-терористичних банд, які засилались польською розвідкою на радянську територію». У 1923 році Миколу Прокопюка «за нещадну боротьбу з контрреволюцією» нагородили почесною іменною зброєю.

Плита колумбарію Прокопюка на Новодівочому цвинтарі Москви

Через рік молодого чекіста направили на роботу у прикордонні війська. Протягом семи років Микола Прокопюк знаходився на розвідувальній роботі у прикордонних військах: спочатку у Славутському, а потім у Могилів-Подільському прикордонних загонах.

З 1935 року Прокопюк — співробітник радянської зовнішньої розвідки. У 1937—1938 роках він брав активну участь у Громадянській війні в Іспанії, за що був нагороджений орденом Червоного Прапора.

У роки німецько-радянської війни Микола Прокопюк знаходився у тилу німецьких окупантів, був командиром розвідувально-диверсійного загону НКВС «Мисливці», що діяв спочатку у західних районах Київської області, а потім у Цуманьських лісах. Його загін провів більш ніж двадцять боїв з антипартизанськими силами.

У червні 1944 року очолив боротьбу радянських і польських партизанів у в Яновских лісах. У кінці вересня партизанське з'єднання захопило Руський перевал у Східних Карпатах і утримувало його до підходу військ 4-го Українського фронту

У 1944—1946 роках брав участь у радянсько-японській війні в Китаї.

Після війни М. А. Прокопюк декілька років очолював один із відділів Радянської військової адміністрації у Німеччині. У 1950 році у званні полковника вийшов у запас через хворобу. До кінця своїх днів активно займався громадською діяльністю.

Помер Микола Архипович Прокопюк 7 червня 1975 року у Москві. Прах знаходиться у колумбарії Новодівичого цвинтаря.

Звання та нагороди[ред. | ред. код]

5 листопада 1944 року М. А. Прокопюку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Інші нагород:

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Його ім'ям названа вулиця у місті Старокостянтинів Хмельницької області України.
  • У рідному селі Самчики встановлено пам'ятник, а у будинку, де він жив, відкрито музей.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Прокопюк Микола Архипович. // Сайт «Герои страны» (рос.). 

  1. а б Прокопюк Николай Архипович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.