Симеонівський літопис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Симео́нівський літо́пис — літопис кінця XV століття, що зберігся в єдиному повному списку XVI століття. Відкритий О. О. Шахматовим і названий ним так на ім'я одного з власників рукопису — книжкового редактора XVII ст. Никофора Симеонова. Охоплює період з 6685 (1177) по 7002 (1493) рік.

За почерком встановлено ім'я писаря — дяка Іосифо-Волоколамського монастиря Дмитра Лапшина, що дозволило локалізувати список і уточнити час його створення. Крім того, знайдені фрагменти літопису в більш ранніх списках.

Літопис складається з двох частин. Перша частина до 1391 р. близька до Троїцького літопису, який згорів у 1812 р. Друга частина близька до Московських великокняжих літописних зведень 1479 року.

Перелік князів і владик на початку Симеонівського літопису доведений до кінця XV століття. Імена великих князів, що займали престол, послідовно написано тут кіновар'ю, останнім з них названий онук Івана III «Дмітрей від Олени Волошанки». Проте список рязанських єпископів продовжений в цьому переліку до початку XVI століття.

Особливий інтерес автора літопису до Рязані виявляється у включенні декількох спеціально рязанських вістей і виділенні їх кіноварними заголовками.

У літописі збереглося декілька розповідей про Невське і Льодове побоїща. Ці розповіді були запозичені з житія (біографії) Олександра I Невського, написаної вже в XIII ст. одним з його наближених.

Література[ред.ред. код]

  • Шахматов А. А. Симеоновская летопись XVI в. и Троицкая летопись начала XV в. СПб., 1910.
  • Лихачев Д. С. Русские летописи и их культурно-историческое значение. М.; Л., 1947. С. 439–440.