Літопис Красинського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Літопис Красинського
Жанр хроніка (білорусько-литовські літописи)
Мова староукраїнська мова
Написано XVI ст.

Літо́пис Краси́нского — ранньомодерний литовський літопис, вміщений до збірника з бібліотеки графів Красинських у Варшаві (№ 408). Займає аркуші 64—90 зв. цього збірника. Належить до 2-го зводу русько-литовських літописів першої (короткої) редакції. Написаний у XVI ст. руською мовою. Складався з двох частин: «Літопису Великого князівство Литовського і Жомоїтського» і «Кроиники о великих князех литовъскых». У першій частині описуються події від римського походження литовців до княжіння Тройдена, у другій — від княжіння Гедиміна до розгрому Мурома татарами в 1438 році. Сам збірник втрачений під час Другої Світової війни[1]. Його описували А. Брюкнер[2], Е. Карський[3] і С. Пташицький[1]. За даними Карського, рукопис надійшов до бібліотеки Красінських 30 листопада 1833 року від Костянтина Свідзінського. Вперше надрукований 1893 року А. Бичковим[4]. При виданні в ПСРЛ (Т. 18) обидві хроніки були надруковані окремо, причому частина друга раніше, ніж перша. У 35 тому ПСРЛ рукопис надруковано в тому оригінальному порядку. Також — рукопис Красинського, збірник Красинського.

Зміст збірника[ред. | ред. код]

Всього в збірнику було 179 аркушів. Збірка не мала початку і кінця.

  • «Александрія» (аркуші 53 — 63)
  • Власне «Літопис Красинського»
  • Невідома стаття (91)
  • «Хожение Данила игумена в святыи град Иерусалим» (91 зв. — 123)
  • «Починается книга Товид»» (123 — 143 зв.)
  • «Починается книга о Таудале рыцери» (159 — 171)
  • «Сказание о сивилле пророчици» (171 зв. — 176 зв.)
  • «Проречения святых пророк о Христе Исусе» (177. — 180 зв.)
  • «Стязание, бывшее въкратце в Иерусалиме при Софонии архиепископе» (181 — 194 зв.)
  • «Проречения святых пророк о Христе Исусе» (194 зв. — 230)

Видання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Улащик Н. Н. Предисловие // Полное собрание русских летописей. Москва, 1980. Т. 35, С. 11.
  2. Brückner 1890, S. 199 — 200.
  3. Карский 1962, с. 211 — 220.
  4. Литовская летопись по списку, находящемуся в библиотеке графа Красинского. Сантк-Петербург, 1893.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Brückner A. Die Vislo Tundali in bomischer und russischer Übersetzung. // Archiw für slawische Philologi, Bd XIII. Berlin, 1890, S. 199 — 200.
  • Карский E. Ф. О языке так называемых литовских летописей // Карский Е. Ф. Труды по белорусскому и другим славянским языкам. Москва, 1962, с. 208 — 249.
  • Чамярыцкі В. Летапіс Красінскага // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя. Мінск, 2005. Т. 2, С. 190.

Посилання[ред. | ред. код]