Літопис Красинського

Ця стаття про літопис, який складається з двох творів збірника Красинського. Про інші твори збірника див. Рукопис Красинського.

Літопис Красинського
Факсимільний фрагмент рукопису Красинського (1925)
Жанр	Білорусько-литовський літопис
Мова	старобілоруська мова
Написано	XVI ст.

Літо́пис Красинського (біл. Летапіс Красінскага) — пам'ятка білорусько-литовського літописання з рукописного збірника Красинського XVI ст., який займав аркуші 64—90 цього рукопису.

Рукопис був написаний старобілоруською мовою одним почерком — досить великим півуставом XVI ст., але зрідка в тексті траплялися скорописні літери.

Історія дослідження та видання

Документ був описаний науковцями Александром Брюкнером, Юхимом Карським і Станіславом Пташицьким. Рукопис зберігався у Бібліотеці Красинських у Варшаві і був втрачений під час Другої світової війни у жовтні 1944, коли після поразки Варшавського повстання, бібліотека була спалена німецькими окупантами.

Вперше надрукований у 1893 А. Бичковим. При виданні в 1907 ПСРЛ (Т. 18) обидві хроніки були надруковані окремо, причому друга частина раніше, ніж перша. У 35-тому томі ПСРЛ рукопис надруковано в оригінальному порядку.

Огляд змісту

Літопис належить до 2-го зводу білорусько-литовських літописів першої (короткої) редакції. Він складається з двох окремих творів, кожен з яких має свою назву: «Лѣтописець Великого князьства Литовъского и Жомоицьского» та « Кроиники о великих князех литовъскых». Перша частина описує легендарну історію Литви, відому як «Хроніка Великого князівства Литовського і Жомоїтського», в якій походження литовських князів і шляхти виводиться від римської аристократії. Завершується перша частина князюванням Тройдена.

Друга частина близька за змістом до Білорусько-литовського літопису 1446 року і Слуцького літопису (сер. XVI ст.), вона включає: «Літописець великих князів литовських», «Повість про Поділля» та «Похвалу Вітовта». А. Карський описав ці твори у своїй статті «Про мову так званих літовських літописів» (1894). Ця частина літопису розповідає про події від княжіння Гедиміна і закінчується повідомленням 1438 року про розгром татарами руських дружин біля Мурома і про полон московського великого князя Василія Васильовича.

Джерела

• Полное собрание русских летописей. Т. 35: Летописи белорусско-литовские / сост., ред. тома Н. Н. Улащик ; отв. ред. Н. М. Рогожин. — Москва : Наука, 1980. — Т. 35. — 306 с. (рос.)
  • Улащик Н. Н. Предисловие (ПСРЛ, том 35, 1980). — 1980. — 3—15 с. (рос.)
• Летапіс Красінскага с. 190, том 2 // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — Мінск : Беларуская Энцыклапедыя імя П.Броўкі, 2007. — Т. 2. Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 788. — ISBN 978-985-11-0394-8. (біл.) (автор статті В'ячеслав Чемерицький)
• Летапіс Красінскага с. 354, том 4 // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі / М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мінск : «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1997. — Т. 4. Кадэты — Ляшчэня. — С. 432. — ISBN 985-11-0041-2. (біл.) (автор статті В'ячеслав Чемерицький)