Добромильський літопис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Добро́мильський літо́пис — хроніка, складена близько 1700 року в м. Добромиль (нині Старосамбірський р-н, Львівська обл.). Автор — Семен (Симеон) Коростенський, греко-католицький священик церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Добромиля.

Літопис охоплює події української історії 16481700 років. Найбільше повідомлень стосується спустошення Правобережжя татаро-турецькими військами в останній чверті XVII століття, здобуття турками Кам'янця-Подільського, їхньої поразки під Хотином і Журавно. Описано початок національної революції 16481676 рр., взяття козаками Б. Хмельницького Любліна (Польща) 1655 р., ординські напади на Україну і боротьба з ними, оборона Відня 1683 р. і події місцевого значення (повені, неврожаї, епідемії тощо). Автор, будучи прихильником сильної королівської влади, засуджував феодальну анархію в Речі Посполитій. Під час написання літопису він покладався переважно на свою пам’ять, хоча, ймовірно, використовував і джерела, що зберігалися в Добромильському монастирі Василіан. Пам’ятка написана української мовою, близькою до народної. Уперше витяги з літопису видрукував А. Петрушевич, а повний текст подав В. Антонович (1888). Опублікований у книзі «Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной Руси, изданный Киевской комиссией для разбора древних актов» (К., 1888).

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]